Столиця збільшила видатки на програму “Захисник Києва” до майже 5 млрд гривень. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко після пленарного засідання Київради у четвер, 29 лютого. Рух ЧЕСНО слідкував за перебігом засідання та проаналізував, як працюватиме дане рішення на практиці.
Протягом тривалого часу підтримка Сил оборони органами місцевого самоврядування перебуває під пильним оком громадськості, особливо у столиці. Суботні мітинги під КМДА із вимогою збільшити обсяг допомоги ЗСУ стали регулярними, а кожне рішення Київради з цього приводу набуває розголосу.
За кілька днів до пленарного засідання Віталій Кличко анонсував у себе в Телеграм-каналі значне збільшення видатків на міську цільову програму “Захисник Києва” — до майже 5 млрд гривень.
Знімок екрану з Телеграм-каналу Віталія Кличка, публікація від 26.02
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення на сайті Київради став Володимир Бондаренко — заступник міського голови, секретар Київради та депутат фракції УДАР. За цим проєктом, обсяг фінансування програми “Захисник Києва” на 2024 рік відтепер має сягати 4,9 млрд гривень — тобто, збільшиться на 2,9 млрд гривень, як зображено у супровідній порівняльній таблиці до проєкту рішення. Фінансування планують збільшити у категоріях матеріально-технічного забезпечення операторів БПЛА, виготовлення БПЛА, надання адресної матеріальної допомоги військовослужбовцям, а також будівництва та реконструкцій споруд цивільного захисту населення. Остання категорія є новою у міській цільовій програмі, і туди планують спрямувати 1,5 млрд гривень.
Порівняльна таблиця до проєкту рішення №274
Київрада даний проєкт рішення підтримала, проте відповідні зміни до самого бюджету Києва ще не були внесені. Важливо зазначити, що збільшення видатків за міською цільовою програмою хоч і є вагомим кроком у підтримці Сил оборони, проте ще не гарантує спрямування коштів за цим напрямком.
У пояснювальній записці до проєкту рішення зазначено, що зміни до програми “Захисник Києва” передбачають виділення додаткового фінансового ресурсу з бюджету міста Києва. Отже, фактичне фінансування буде регулюватися вже змінами до бюджету столиці на 2024 рік.
Детальніше про те, як освоювалися кошти по програмі “Захисник Києва” у 2023 році, читайте у одному з попередніх матеріалів Руху ЧЕСНО.
Окрім цього, на засіданні Київрада підтримала ще один проєкт рішення, який стосується підтримки ЗСУ. Цього разу суб’єктами подання стали депутати фракції “Європейська Солідарність” у Київраді. За цим проєктом рішення, 1 млрд гривень мають переспрямувати з міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва на програму “Захисник Києва”.
Даний проєкт рішення розглядався із кінця грудня 2023 року, і раніше був відправлений на доопрацювання суб’єктам подання, оскільки, за словами голови бюджетної комісії Київради та депутата фракції “Слуга народу” Андрія Вітренка, проєкт рішення “не був оформлений відповідно до регламенту”.
Зрештою, на засіданні Київрада це рішення ухвалила із урахуванням правок Володимира Бондаренка. “За” проголосували 66 депутатів.
Знімок екрану із трансляції засідання Київради від 29.02
Окрім збільшення допомоги Силам оборони, на пленарному засіданні Київрада ухвалила також створення тимчасової контрольної комісії з питань взаємодії органів місцевого самоврядування міста Києва із Верховною Радою України, Кабміном, центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами.
Як зазначив депутат Київради від фракції УДАР Дмитро Білоцерковець: “Говорячи простими словами, ми створюємо майданчик для продуктивної комунікації та взаємодії центральної та міської влади на благо Києва”.
Фото: Київська міська рада
Нагадаємо, що кількома днями раніше Верховна Рада України створила Тимчасову спеціальну комісію з питань дослідження ефективності роботи органів публічної влади Києва як столиці України під час воєнного стану. Тоді “за” проголосували 252 народні депутати.
Тоді народна депутатка та співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко зазначила у своєму Телеграм-каналі: “Так, в Києві є проблеми. Але влада чинить системний тиск на місцеве самоврядування і мерів. Єдина мета цієї ТСК — це продовження дискредитувати децентралізацію”.
Як саме буде відбуватися збільшення обсягу співпраці органів центральної влади та місцевого самоврядування в столиці — наразі невідомо.
Що залишилося поза засіданням Київради?
На пленарному засіданні Київради привернули увагу й ті проєкти рішень, які не увійшли до порядку денного, попри відповідні документи про їхню невідкладність. Таким став проєкт рішення депутатки фракції “ЄС” Вікторії Пташник, який стосувався забезпечення прозорості роботи Київради, а саме — фіксації в протоколах постійних комісій Київради поіменного голосування, а не лише у форматі відеозапису.
Невідкладність проєкту рішення, як зазначено у документі, полягала у “необхідності підвищення обізнаності громадян України у рішеннях, які розглядаються та приймаються Київською міською радою”.
Проте за невідомих причин, Погоджувальна рада, яка складається з голів депутатських фракцій, не внесла дане питання до порядку денного, а отже — публікація поіменного голосування у комісіях Київради поки що не буде реалізована.
Рух ЧЕСНО й далі слідкуватиме за перебігом подальших пленарних засідань Київради та інформуватиме стосовно основних рішень, що були розглянуті у сесійній залі.
Поділитись