В умовах повномасштабної війни протягом останніх двох років в Україні суттєво змінився перелік громад із найбільшим обсягом реверсних дотацій. Із першої десятки спроможних громад зникли такі промислові центри, як Харківська, Запорізька, Енергодарська та Маріупольська громади.
Про це йдеться в новому матеріалі Руху ЧЕСНО про те, як повномасштабна війна вплинула на фінансову спроможність громад.
Так, наприклад, у 2023 році на десять громад припало понад 45% усього обсягу реверсних дотацій. Серед них шість громад — обласних центрів: Дніпровська, Львівська, Черкаська, Вінницька, Полтавська, Житомирська міські громади, а також Криворізька, Яворівська, Мукачівська міські громади та Черкаська селищна громада.
Дніпровська громада до повномасштабного вторгнення також була лідером за сплаченими реверсними дотаціями. В коментарі мер Дніпра Борис Філатов пояснив, чому механізм горизонтального вирівнювання вважає неефективним в умовах війни:
“Дніпро вже багато років поспіль посідає так звану першість у перерахуванні реверсної дотації. Її сума із 440 мільйонів 2016 року зросла до 1,8 мільярда 2023-го. Фактично це пряме й безакцептне вилучення коштів із кишень дніпрян. Система реверсної дотації не була достатньо справедливою й до великої війни. Вона не мотивувала спроможні громади до роботи з бізнесом у частині підвищення ПДФО та легалізації зарплат. А з початком повномасштабного вторгнення ця система вкрай розбалансувалася, та й узагалі вже не має сенсу”.
Також Філатов зазначив, що 2023 року під час вилучення реверсної дотації не врахували значної кількості ВПО, яких прийняли спроможні громади.
2023 року до переліку громад із найбільшими реверсними дотаціями потрапили Житомирська, Яворівська, Мукачівська міські громади та Черкаська селищна.
Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО проаналізував основні події в українській регіональній політиці за 2023 рік.
Поділитись