Протягом 2022-2023 років фракція монобільшості “Слуги народу” спромоглася самостійно дати мінімальні 226 і більше голосів “за” лише під час 17 голосувань з понад 5200 у Верховній Раді. Більшість з них відбулися напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну і стосувалися внесення змін до держбюджету та організації роботи Ради в умовах дії воєнного стану. Про це йдеться у новому аналізі Руху ЧЕСНО голосувань у Верховній Раді.
Протягом 2022–2023 років у Верховній Раді відбулося майже 5200 голосувань — сигнальних, організаційних, за розгляд поправок, у першому читанні та в цілому та ін. За цей час фракція монобільшості самостійно забезпечила 226 і більше голосів для ухвалення рішень лише під час 17 голосувань, що становить близько 0,33%. В цьому аналізі ми не враховували голоси депутатів більшості зі статусом “утримався”, “проти” чи “не голосував”. Ми аналізували лише голосування “за”, адже у даному випадку вони більш важливі.
Із графіка динаміки голосувань “Слуги народу” за останні два роки бачимо поступове падіння середнього значення по місяцях голосів “за”, натомість збільшення частки відсутніх нардепів, особливо у 2023 році. Очевидно, що самостійно “Слуга народу” вже недотягує з голосами і їй доводиться компенсувати цей дефіцит за рахунок інших фракцій та груп Верховної Ради.
Якщо розглянути хронологічно перелік 17 голосувань, де монобільшість забезпечила потрібну кількість голосів, то бачимо, що переважна більшість із них відбулася у лютому 2022 року, а саме напередодні повномасштабного вторгнення.
Далі у травні 2022 року монобільшість самостійно проголосувала ще за чотири рішення — за звернення до США про визнання росії державою — спонсором тероризму, скорочену процедуру розгляду постанови про заяву з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом, співпрацю з Міжнародним кримінальним судом та надання можливості ТРО виконувати завдання в районах ведення бойових дій. Також 226 голосів “Слуга народу” дала за призначення Василя Малюка головою СБУ під час голосування у лютому 2023 року.
Нагадаємо, наприкінці січня цього року голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія заявив, що перед парламентом постали шалені виклики і “наближається велика криза”, адже надто багато нардепів хочуть достроково скласти мандати.
“Всередині парламенту немає єдності. Це ілюзія. Вона була півтора року тому. Зараз її немає. Наближається велика криза. Тільки в мене у фракції є 17 заяв на складання мандата. Тобто в нас уже 401 людина в парламенті. Ще одну ми відпустимо через медичні обставини. І 226 голосів із 400 дуже важко збирати, чесно кажучи. Я знаю, що в інших фракціях теж є люди, які хочуть піти. Ми вирішили для себе, що не будемо давати голоси за складання мандатів. Тільки за медичними показаннями. А так більше ніяких умов, за яких ми будемо голосувати за складання мандатів, щоб зберегти парламент легітимним”, — сказав лідер монобільшості Арахамія.
Проблема з голосами для ухвалення рішень виникла у “Слуги народу” фактично відразу після перших місяців ейфорії “турборежиму” нового скликання ВРУ. І чим ближче до закінчення терміну каденції, тим очевидніше ця проблема проявлялась. Рух ЧЕСНО вже неодноразово аналізував голосування у ВРУ ІХ скликання. Так, у перші роки роботи Верховної Ради цього скликання монобільшість підстраховували своїми голосами представники депутатських груп “Довіра” та “За майбутнє” (рівень підтримки голосувань у групи “Довіра” був навіть більший, ніж у “Слуги народу” — прим. ред.). Натомість після повномасштабного вторгнення системно й в унісон із монобільшістю почали голосувати залишки забороненої проросійської партії ОПЗЖ.
Читайте також: “Ширка 2.0”. Нова реальність у Верховній Раді
Хоча протягом перших років цієї каденції ВРУ на той час фракція ОПЗЖ мала найнижчий рівень участі в голосуваннях — депутати не натискали на кнопку, хоча картка була вставлена — серед усіх фракцій та груп парламенту (30%). Крім того, вони були лідерами серед прогульників (пропустили 54% голосувань). Єдиним сплеском активного голосування нардепів від ОПЗЖ на початку каденції ВРУ ІХ скликання був розгляд “поправкового спаму” до закону про ринок землі, який самі ж представники ОПЗЖ подали в рекордній кількості.
Наразі представники ОПЗЖ особливо часто компенсують брак голосів монобільшості для ухвалення рішень під час резонансних голосувань, де якість ініціатив є сумнівною. Минулого року голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк навіть назвала співпрацю з депутатами від ОПЗЖ “конструктивною” й резюмувала, що колишні члени ОПЗЖ голосують краще, ніж деякі “слуги”.
Поділитись