Україна попереду! Чому сайт ВРУ випереджає за переглядами інші парламенти світу?

Понад 94% аудиторії сайту Верховної Ради — користувачі з України, приблизно так було і в минулі роки. Це очевидно, і в інших парламентах світу тенденція аналогічна, адже в першу чергу на їхні сайти заходять громадяни цих країн. 

Водночас у першій п’ятірці міст аудиторії сайту ВРУ українським є лише Київ, решта — це міста країн Європи: Гамбург, Відень, Мюнхен та Мадрид. Така зміна відбулася після повномасштабного вторгнення росії в Україну і, ймовірно, пов’язана з великою кількістю українських біженців, які виїхали до країн Європи, але продовжують цікавитись українським законодавством.

Рух ЧЕСНО проаналізував відкриті дані відвідуваності сайтів парламентів усіх країн — членів ООН. Для цього ми використали показники платформи SimilarWeb, які аналізували також у 2016, 2018,  2021 та 2022 роках. 

Для уточнення відкритих даних відвідуваності сайту ВРУ Рух ЧЕСНО отримав додатково дані Google Analytics від керівника Управління комп’ютеризованих систем Апарату ВР Олексія Сидоренка. 

Тенденції 2023 року

З усіх членів ООН ми відібрали десять країн із найвищими показниками за такими критеріями: відвідуваність, тривалість перегляду, глибина перегляду та відсоток відмов. А у країнах із двопалатним парламентом аналізували дані і верхньої, і нижньої палати.

Довідково. Відвідування/сеанс — група взаємодій, які відбуваються на сайті протягом певного періоду часу. Тривалість перегляду — час, протягом якого користувач переглядає сторінку або набір сторінок. Глибина перегляду — кількість сторінок, яку в середньому переглядає один відвідувач. Показник відмов — відсоток відвідувачів, які залишили сайт прямо зі сторінки входу або ж переглянули не більше однієї сторінки сайту.

Сайт Верховної Ради крім рекордної кількості переглядів протягом місяця має також найбільший час перебування на сайті серед країн першої десятки. Крім того, він має найменший показник відмов, а за глибиною перегляду входить до трійки лідерів.

Сайт Верховної Ради найбільш відвідуваний серед сайтів усіх інших державних органів України. І це логічно, адже на ньому зосереджено величезний масив законодавства та іншої інформації, якою регулярно послуговуються в роботі люди низки професій. Саме таку тенденцію відображає трафік сайту протягом місяця: регулярні пікові відвідування сайту Ради у перші дні тижня та падіння у вихідні.

Так, користувачі сайту ВРУ, як і раніше, найбільше відвідують сторінки, на яких викладені кодекси, зокрема цивільний та кримінально-процесуальний. Водночас дуже показово, що серед найбільш відвідуваних сторінок сайту ВРУ — “Рада онлайн”. Це свідчить про значний запит суспільства на трансляцію з парламенту. Власне, за результатами нещодавнього соціологічного опитування, 57% громадян виступають за відновлення онлайн-трансляції засідань на телеканалі “Рада” (який доступний і на сайті). 

Читайте також: Українці за відновлення доступу журналістів до Ради під час війни. Результати соцопитування

Крім того, нарешті у соціальному трафіку ВРУ зникли колись популярні російські соцмережі “ВКонтакте” та “Однокласники”, які раніше роками були у першій п’ятірці. Натомість зараз третє місце за соціальним трафіком посідає Telegram, який також належить російським власникам. Загалом популярність цієї мережі значно зросла після повномасштабного вторгнення і вже у 2022 році вона з’явилася у даних сайту ВРУ.

Читайте також: Як повномасштабна війна вплинула на відвідування сайту Верховної Ради

Зазначимо, що сайт ВРУ утримує лідерство за кількістю переглядів на місяць уже кілька років поспіль, і це видно, якщо порівняти динаміку відвідувань протягом останніх років. Так, наприклад, у 2018 році відвідування сайту ВРУ було на рівні понад 7,8 млн переглядів. Далі відбулося падіння, а з 2021 року продовжується постійний ріст.

Аудиторія

У 2023 році змінилась географія аудиторії сайту ВРУ. Якщо у 2022 році на другому місці після відвідувачів з України були США, далі — Німеччина, Польща, а на п’ятому місці — росія, то минулого року на другому місці була Польща (0,73%), на третьому — Німеччина (0,70%), на четвертому — Нідерланди (0,48%) та США (0,47%). Аудиторія з росії наразі зникла із топ-країн за відвідуваністю сайту ВРУ.

 Серед джерела трафіку у сайту Верховної Ради найбільша частка, як і в минулі роки, припадає на пошуковий трафік, у грудні 2023 року він становив 57%. На другому місці прямий трафік (33%), на третьому — реферальний (6%), далі йде соціальний трафік (2,5%) та email (2%).

Цікаво, що минулого року відбулися зміни соціального трафіку сайту ВРУ. Якщо у 2022 році на першому місці були переходи з Facebook (39%), то у 2023 році лідирує YouTube (58%), а частка Facebook у соціальному трафіку зменшилась до 22%. На третьому місці залишається Telegram (9,5%). Натомість місце “ВКонтакте”, який ще був у цьому переліку у 2022 році, посів WhatsApp (1,46%).

Найбільш поширеними запитами на сайті Верховної Ради у грудні 2023 року були “Конституція України”, “ЦПК” та “КУПаП”.

Цікавим є і реферальний трафік ВРУ. Так, наприклад, протягом грудня 2023 року найбільше посилань і переходів на сайт ВРУ відбувалося із сайту безоплатної правової допомоги WikiLegalAid (19%), далі йде сайт НАЗК (5,53%), видання “Українська правда” (5,51%), “Вікіпедія” (4,62%) та сайт спільноти програмістів DOU (3,34%).

Враження

Секретом великої відвідуваності сайту ВРУ, серед іншого, є те, що він виконує своє головне призначення — слугує джерелом унікальної інформації для громадян, яку вони регулярно шукають. Пошуковий трафік сайту ВРУ має логічне пояснення — більшість користувачів переходять туди після пошукових запитів щодо кодифікованого українського законодавства. І через те, що Конституція, всі кодекси та закони розміщені на сайті Верховної Ради у текстовому форматі, пошукові системи в першу чергу видають сайт ВРУ на запит користувача. В інших країнах закони не завжди можуть бути розміщені на сайті парламенту, а якщо й розміщені, то не в машиночитних форматах, а, наприклад, у PDF.

Веб-аналітики підкреслюють: багаторічне домінування пошукового трафіку на сайті ВРУ свідчить про те, що Google цінує цей сайт. Адже пошуковики люблять і довіряють сайтам, що розташовані у доменній зоні державних організацій (.gov) або освітніх організацій (.edu). Крім того, пошуковики звертають увагу на вік домену, а сайту Ради вже понад 20 років. 

Насправді дуже приємно, що сайт Верховної Ради серед сайтів парламентів країн — членів ООН виглядає одним із найкращих. Він привабливий візуально та є зручним для користувача, а також стабільно і швидко працює навіть в умовах повномасштабної війни. У багатьох країнах сайти парламентів виглядають досить просто, довго завантажуються і мають просту структуру. 

Добре, що сайт українського парламенту є технологічним і рухається у прогресивному глобальному тренді. Кілька років тому було змінено його дизайн, а зараз цей процес триває на сайтах парламентських комітетів. 

Водночас в умовах великої війни вкрай актуальним залишається питання кібербезпеки, адже російські терористи постійно намагаються завдавати шкоди і в інформаційній площині. 

Олександр Саліженко для "Лівого берега"