Вплив Офісу президента на державні інституції є надмірним. Результати соцопитування

Такими є результати соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 грудня 2023 року. 

Рух ЧЕСНО зауважує, що опитування наочно демонструє запит суспільства на підвищення відкритості роботи Офісу президента. Адже повний перелік посадових осіб ОП, їхні біографії та діяльність залишаються невідомими для громадян. Люди, які формують державну політику в умовах війни, виступають спікерами влади та репрезентують державу на міжнародній арені, чомусь переважно мають статус позаштатних радників і не подають декларації. 

Що думають про це українці та чи є рішення, аналізуємо в матеріалі.

Створення законодавства та підзаконних нормативно-правових актів є однією з найважливіших функцій державного апарату. За розробку та ухвалення законів відповідає Верховна Рада, в той час як підзаконні нормативні акти затверджуються в Кабінеті міністрів. Офіс президента в темі законотворчості не має окремих повноважень, а лише забезпечує підготовку проєктів законів, що вносяться президентом України до Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи. 

Звісно, ймовірно, що не всі українці достеменно знають, якими ж є визначені обов’язки діячів Офісу президента, проте у дослідженні ми аналізуємо відчуття людей щодо того, наскільки сильним є вплив ОП на інші державні структури. І, як показують результати опитування, українці вважають, що представники Офісу президента перевищують свої повноваження, впливаючи на парламент і уряд, а отже й на законодавство. Трохи більше 50% українців зазначили таке ставлення. Не погоджуються з цією тезою близько 25% громадян, а ще близько 20% не мають відповіді.

Регіональні відмінності у цьому питанні частково присутні. Мешканці західних регіонів майже на 20% частіше вважають, що ОП впливає на рішення як парламенту, так і уряду з перевищенням повноважень. У цих регіонах найменший відсоток громадян, що не мають відповіді на це питання.

Звісно, на формування такої суспільної думки можуть впливати різні обставини. Та інколи й самі діячі Офісу президента демонструють свій вплив на парламент чи уряд. Так, минулого року один із заступників керівника ОП Ростислав Шурма запросив до Офісу представників Руху ЧЕСНО. Причиною зустрічі, як виявилося на місці, став критичний аналіз двох законопроєктів у матеріалі “Відбудова з конфіскацією. Депутати готують вилучення землі у міст та людей” (№ 8225 та № 8178-1). Заступника голови Офісу насамперед цікавило, чому ми вивчаємо такі законодавчі ініціативи та звідки про них дізналися. Чому ж у Шурми, який не є депутатом і не вказаний як автор законопроєктів, виникла потреба викликати представників громадського сектору на розмову про критичний матеріал, питання риторичне.

Українці вважають, що ОП перевищує свої повноваження і у взаємодії з правоохоронними, антикорупційними та судовими органами. Близько 47% громадян переконані, що ОП впливає на роботу органів правосуддя з перевищенням своїх повноважень. З іншого боку, близько 30% українців не згодні з цією тезою, а ще близько 23% не мають відповіді.

Близько половини громадян вважають, що ОП впливає на правоохоронців та суди, адже приклади таких справ ми маємо. Журналісти неодноразово писали про діяльність іншого заступника керівника ОП Олега Татарова, який курує роботу правоохоронних органів. Зокрема, за даними розслідування “Радіо Свобода”, він впливав на конкурс із відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповіді на всі три питання майже ідентичні в регіональному розрізі, тому в матеріалі аналізуємо також ставлення мешканців регіонів до впливу на судову гілку влади. Як показують результати дослідження, найменший відсоток тих, хто погоджується з тезою про надмірний вплив ОП на судову гілку влади, має південь. Там цей показник складає 34,3% мешканців. Дещо більше, а саме 44%, мешканців сходу та центру України також відзначають надмірний, на їхній погляд, вплив ОП. Найвищий показник має захід, адже там з цією тезою згодні понад 60% мешканців. 

Ці результати є частиною тенденції сприйняття українцями діяльності Офісу президента як такої, що має вплив ледь не на всі державні структури та інституції. 

Ще одним важливим аспектом теми підвищення відкритості роботи Офісу президента є запровадження обов’язку електронного декларування для всіх діячів ОП. Це питання вже обговорювали в сесійній залі, проте тоді депутати провалили голосування та відхили ініціативу запровадження декларування радникам і позаштатним радникам ОП.

З іншого боку, обов’язки та повноваження заступників і радників у штаті ОП настільки розмиті, що незрозуміло, за що саме вони відповідають, які їхні компетенції та напрямки діяльності. Тому цілком справедливою є вимога громадськості, аби радники та помічники ОП, які напряму чи опосередковано формують державну політику, декларували свої статки, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити динаміку.

З цією тезою згодна переважна більшість українців. Як показують результати репрезентативного дослідження, 56% громадян повністю погоджуються з тезою, що співробітники та радники Офісу президента повинні подавати електронні декларації. Скоріше погоджуються з цією тезою ще 21,7% громадян. Отже, загалом 78% українців виступають за запровадження декларування для діячів ОП. Не згодні та скоріше не згодні з цією тезою лише 9,3% українців. А ще 12,9% не мають відповіді.

У цьому питанні регіональних відмінностей значно менше. Позиція регіонів майже одностайна. Мешканці центральних регіонів України трохи рідше висловлюються за обов’язок електронного декларування для діячів ОП. Тут також вищий відсоток тих, хто не згодний або не визначився.

Тенденція очевидна — українці мають запит на підвищення відкритості роботи ОП, зокрема в темі персональної відкритості особистостей та біографій діячів. Адже навіть отримавши повний перелік радників, заступників та радників заступників керівника ОП, знайти про них інформацію у відкритому доступі не вдається. 

Рух ЧЕСНО вже аналізував структуру ОП та перелік його позаштатних діячів. Як виявилося, станом на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні Андрія Єрмака як керівника Офісу президента є 58 осіб — 10 заступників, 7 радників, 18 радників поза штатом, ще 14 радників його заступників, радників самого Офісу президента та керівниця Апарату. Значна частина з них є невідомою для суспільства. Більше того, дізнатися, чому ж саме ці діячі отримали статус радника та доступ до роботи Офісу президента, взагалі майже неможливо. 

Читати більше: Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Відсутність законодавчого закріплення та регулювання робить цих людей “невидимими” для суспільства. Адже те, які ж саме обов’язки мають помічники та радники, до якої інформації мають доступ (як, скажімо Олексій Арестович, який на початку вторгнення переважно коментував перебіг бойових дій) та чи впливають на рішення, невідомо. З цих же причин достеменно не відомо, чи впливають діячі ОП на парламент, уряд, правоохоронні та судові органи. Та, як показують результати дослідження, українці відчувають цей вплив і вважають його надмірним.

За умови закритості та відсутності інформування громадян про жодну відповідальність не йдеться. А такий стан справ є неприпустимим у ситуації з діячами, які мають вплив на державну політику України. Особливо гостро це питання постає в умовах війни та значних безпекових ризиків. 

Робота Офісу президента має бути відкритою. Повноваження діячів ОП мають бути законодавчо визначені та зрозумілі для громадян. Підстави призначення саме цих осіб на посади, що дозволяють отримувати доступ до інформації або впливати на прийняття рішень, мають бути публічними. Лише за таких умов стане можливим зменшення невдоволення українців діяльністю влади та повернення до стану згуртованості та спільної боротьби з ворогом.

Методологія та інші результати дослідження