У Раді залишилось рекордно мало нардепів. Що далі?

Рада задовольнила особисті заяви ще трьох нардепів про дострокове припинення їхніх повноважень: двох мажоритарників — Максима Єфімова та Дмитра Шпенова, а також списочника від “Батьківщини” Віталія Данілова. На місце останнього має зайти наступний за списком кандидат, а от місця мажоритарників, схоже, залишатимуться вакантними до закінчення воєнного стану або ж до кінця скликання парламенту, адже всі виборчі процеси ЦВК призупинила після повномасштабного вторгнення. 

Відтак у Верховній Раді залишається рекордно мала кількість депутатів — 401, з яких 215 було обрано в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та 186 — в одномандатних виборчих округах.

Рух ЧЕСНО розповідає, як змінювався склад парламенту протягом ІХ скликання, що було причиною дострокового позбавлення депутатських мандатів та як вплине рекордно мала кількість депутатів на роботу парламенту.  

Тенденція на зменшення

На засіданні Верховної Ради у п’ятницю, 8 грудня, за дострокове припинення повноважень співголови депутатської групи “Відновлення України” від округу № 48 (м. Краматорськ), ексрегіонала Максима Єфімова проголосували 283 нардепи, іншого ексрегіонала й мажоритарника від округу № 37 (Дніпропетровщина) Дмитра Шпенова — 289 нардепів, депутата кількох скликань від “Батьківщини” та № 16 у списку Віталія Данілова — 291. На місце останнього наступним за списком має зайти, якщо не відмовиться, кандидат та екснардеп-“батьківщинівець” із Миколаєва Михайло Соколов.

Голосування за заяву Максима Єфімова було вирішальним і для існування самої депутатської групи “Відновлення України”, яка утворилася з частини забороненої ОПЗЖ, колишніх “слуг” та позафракційних. Адже ця група мала мінімально необхідну для існування кількість депутатів — 17. Тому вихід співголови та зменшення до 16 членів автоматично ліквідовує групу і переводить її депутатів у статус позафракційних. Проте на засіданні перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко оголосив, що співголовою групи “Відновлення України” стала депутатка та експомічниця регіонала Сергія Ківалова Антоніна Славицька, яка вже була у цій групі раніше. Славицька була обрана до парламенту під № 37 забороненої проросійської партії ОПЗЖ. За інформацією керівництва парламенту, у групу наразі ніхто не перейшов додатково, але на це є 15 днів.

Загалом від початку роботи цього скликання 51 народного обранця з різних причин достроково позбавили депутатських мандатів. Найбільше депутатів — 21 — втратили мандати у зв’язку із призначенням на інші посади. І така тенденція очікувана, адже виборчий список до парламенту завжди був кадровим резервом партій влади для подальшого делегування політиків в уряд, призначень у регіони та інші органи влади — Офіс генпрокурора, ДБР, КСУ, Фонд держмайна тощо. Водночас у цьому скликанні парламенту навіть для “слуг народу” ніхто не прогнозував, що 147-й номер їхнього списку стане прохідним. 

Переважна більшість кадрових призначень нардепів відбулася у перші дні роботи цього скликання. Як правило, це були представники саме владної партії “Слуга народу” (17), також протягом скликання змінили посади двоє нардепів від групи “За майбутнє” та по одному від “Голосу” і позафракційний. 

Особливості заміщення

Більшість із тих, кого достроково позбавили мандата, були списочниками (17), відтак на їхні місця заходили наступні за партійним списком кандидати. 

Проте після повномасштабного вторгнення на місця представників забороненої ОПЗЖ, які втратили крісла в парламенті, не зайшов ніхто. Адже Центральна виборча комісія наголосила, що, вирішуючи питання визнання обраним народним депутатом наступного за черговістю кандидата від партії, комісія взяла до уваги рішення РНБО щодо заборони діяльності проросійських партій. Відтак цей механізм неможливий щодо ОПЗЖ.

Читайте також: Рекорд. Як тане “лава запасних” Зеленського та куди зникають нардепи екс-ОПЗЖ?

Ще однією тенденцією повномасштабної війни стала відмова від депутатських мандатів за власною ініціативою. Це переважно нардепи-втікачі, представники забороненої ОПЗЖ та колишні “регіонали”. 

Водночас шестеро нардепів були позбавлені мандатів через втрату громадянства. Крім того, від початку ІХ скликання ВРУ було чотири факти смерті депутатів.

Чи є ризики?

Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, але після окупації Росією у 2014 році Криму та частини Донецької й Луганської областей вибори в окупованих округах тимчасово не проводились. Тому минуле та поточне скликання парламенту із перших днів працюють із меншою кількістю нардепів. Водночас, згідно з Конституцією, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (300 і більше народних депутатів).

Отже, виходячи з цих норм Конституції, станом на зараз Верховна Рада навіть з історично найменшим чисельним складом депутатів є цілком повноважною. 

Малоймовірною є ситуація, за якої від мандатів у Верховній Раді може відмовитися ще сотня нардепів. Теоретично це можливо, однак на практиці на місця списочників, які вибули, все ж будуть заходити нові кандидати.

Більше того, Рух ЧЕСНО раніше вже писав, що під час переважної більшості засідань парламенту в умовах повномасштабного вторгнення є низка голосувань, які ухвалюють конституційною більшістю у понад 300 голосів за. Зокрема голосування за введення воєнного стану і загальної мобілізації, а також за неодноразове їх продовження. 

Читайте також: Річниця війни: як парламент рік працював в умовах воєнного стану

Крім того, бачимо, що відносно народних депутатів постійно з’являється низка проваджень у корупційних злочинах та шахрайстві, а також підозри у державній зраді. Пильна увага з боку журналістів та громадськості щодо роботи нардепів також вплинула на дострокове припинення їхніх повноважень. Очевидно, що протягом останніх років мандат нардепа “девальвував” в українській політиці й наразі не є гарантією уникнення відповідальності, як це було раніше. Також тенденція зменшення чисельності народних депутатів повертає до дискусії про доцільність існування закріпленої в Конституції кількості 450 народних депутатів, теми представництва та пропорційної кількості нардепів. Але предметною ця дискусія буде лише після скасування воєнного стану, що дозволить вносити зміни до Основного закону країни.

Олександр Саліженко для "Главкома"