Депутатів ОПЗЖ вигнали з Київської облради. Чи надовго?

Ініціатор рішення Титикало визнає, що воно може бути оскаржене в суді, адже парламент на другому році повномасштабного вторгнення так і не прийняв змін до законодавства, аби легітимно позбавити повноважень депутатів, обраних від заборонених партій.

На думку експерта та ексзаступника голови ЦВК Андрія Магери, по суті це ведмежа послуга. Адже, якщо наші суди все ж таки підтримають рішення Київської обласної ради, депутати заборонених партій матимуть змогу відновити свої права через ЄСПЛ, та ще й отримати за це грошове відшкодування від держави.

Через тривалу бездіяльність Верховної Ради у питанні обмеження повноважень та позбавлення мандатів депутатів, які були обрані від заборонених партій, місцеві ради змушені ініціювати такі рішення самостійно. Проте через відсутність чітких законодавчих підстав для таких обмежень рішення мають декларативний характер і не можуть суттєво змінити стан справ.

У преамбулі рішення автори тексту посилаються на статтю 8 закону “Про статус депутатів місцевих рад” щодо депутатської етики. Проте у цій статті не згадується можливість застосування такої санкції, як “призупинення” повноважень депутата. Загалом, що ж таке “призупинення”, не визначено ні у Регламенті Київської облради, ні у законодавстві України.

У свою чергу вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень за рішенням відповідної ради визначено у статті 5 цього ж закону. Серед таких підстав — набрання законної сили обвинувальним вироком суду, особиста заява та несплата аліментів. Порушення етичних норм чи інші подібні підстави в переліку відсутні.

Через відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття таких рішень місцевими радами депутати від заборонених партій мають значні шанси оскаржити обмеження повноважень у судовому порядку.

Рух ЧЕСНО звернувся за коментарем до ініціатора рішення, депутата від фракції ЄС  Київської облради Романа Титикала, щодо його підстав та законності. Титикало зазначає, що, оскільки Верховна Рада довго не вирішує питання повноважень депутатів від заборонених партій, облрада вирішила спробувати зробити це на місцях.

“У Верховній Раді на розгляд вже дуже довго очікують законопроєкти, які могли позбавити повноважень обраних від заборонених партій депутатів, та рішення досі немає. Ми вирішили піти шляхом широкого тлумачення права та призупинити повноваження ОПЗЖ в нашій раді. Правові наслідки такого обмеження чітко визначені у рішенні. Звісно, ОПЗЖ можуть пробувати оскаржувати таке рішення в суді, але ми вважаємо, що саме ця партія отримала повноваження з використанням проросійських політичних гасел і підтримки ворога”.

За його словами, подібне рішення вже прийняли у Фастові та готуються до прийняття у Бородянці. Рух ЧЕСНО звернувся за коментарем до Валерія Ксьонзенка, що був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ до Київської облради. Ксьонзенко зазначає, що цю ситуацію ще не встигли обговорити з колегами по фракції, проте, на його думку, таке рішення є політичним і незаконним, тому, найімовірніше, депутати оскаржуватимуть його в суді.

За словами експерта Центру політико-правових реформ та колишнього члена ЦВК Андрія Магери, це дійсно можливо. Магера зазначає, що єдиний правильний шлях у цій ситуації — звернутися до Верховної Ради щодо внесення відповідних змін до законодавства.

“Як би ми не ставились до заборонених партій, мають бути підстави для дострокового позбавлення їхніх депутатів повноважень. Якщо немає підстав, то і рішення незаконне. Тут саме парламент має вдосконалити законодавство. Бо якщо такі депутати підуть до суду, то мають шанси на оскарження. І мова не лише про українські суди, а й про міжнародні, бо тут є шанси на отримання компенсацій, які можуть дуже дорого коштувати Україні. Фактично це ведмежа послуга”, — зазначає Андрій Магера.

Експерт також вказує, що таке рішення має потенційні ризики, якщо за аналогією подібні кроки будуть ухвалювати у місцевих радах, як рекомендує Київська облрада.

Вирішити цю ситуацію остаточно може парламент, проте питання, чому ж так довго нардепи не розв’язують гостру для суспільства проблему, залишається відкритим.

Вже понад рік Верховна Рада розглядає чотири законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів, обраних від заборонених партій. Кабмін пропонує позбавляти їх мандатів. Три інші пропонують без втрати мандату розпустити лише фракції таких партій, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про заборону партії. При цьому два із цих законопроєктів подали самі нардепи, обрані від ОПЗЖ.

Рух ЧЕСНО понад рік тому аналізував ці ініціативи, проте з того часу жодних змін у темі не відбулося. Як і раніше, найбільше шансів на прийняття та позитивний висновок комітету має урядовий законопроєкт № 7476. Він пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати у громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це Кабмін пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії. 

Наразі, якщо депутат втрачає мандат, на його місце проходять наступні за списком кандидати (ч. 3–5 ст. 283 Виборчого кодексу України). Якщо представник проросійської партії з якихось причин втратив мандат, то всі чотири законопроєкти пропонують, щоб далі список не просувався і мандати залишалися “вакантними”.

Попри усі спроби винести ці ініціативи на голосування, рішення так і не прийнято. Щоб активізувати процес, нардепи ще у січні 2023 року почали збирати підписи з вимогою внести до порядку денного ВРУ низку законопроєктів, які стосуються майбутнього депутатів із проросійських партій. Більшість членів профільного парламентського комітету вже поставили свої підписи. Однак навіть це не пришвидшило вирішення питання повноважень депутатів від заборонених проросійських партій.

Раніше у коментарі Руху ЧЕСНО голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко зазначала, що саме керівництво комітету має пропонувати включати підтримані комітетом законопроєкти для розгляду на сесії, а рішення щодо формування порядку денного сесії приймає погоджувальна рада.

Схожий стан справ і в темі заборони УПЦ МП. Так само, як і в питаннях позбавлення мандатів від заборонених проросійських партій, за відсутності відповідних змін у законодавстві місцева влада вдається до прийняття декларативних рішень про заборону діяльності московської “церкви” у громадах. Зокрема такі рішення були ухвалені у Львівській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях.

Проте ці рішення є виключно декларативними, адже припинити діяльність релігійної організації, відповідно до ст. 16 профільного закону, можливо лише у судовому порядку. Тобто будь-яка релігійна громада може оскаржити рішення місцевої ради.

Так само, як і у темі позбавлення мандатів депутатів від заборонених партій, вже понад рік на розгляд очікує урядовий законопроєкт (№ 8371), який, на переконання авторів, дасть змогу встановити чіткі і зрозумілі обмеження діяльності релігійних організацій, зокрема УПЦ МП. Проєкт пройшов комітет ще у лютому 2023 року, але так і не потрапив у порядок денний. 

Також понад рік залишаються без розгляду інші законопроєкти з подібною метою. Так, на розгляд очікує проєкт № 8221, авторства переважно депутатів від ЄС, зокрема Миколи Княжицького та Ростислава Павленка, а також Лариси Білозір із групи “Довіра” та інших нардепів.

Проте питання заборони УПЦ МП все ж має шанси бути вирішеним, адже минулого тижня депутатам вдалося зібрати 226 підписів під зверненням до Руслана Стефанчука щодо внесення в зал на голосування заборони “московської церкви”. Очікується, що питання заборони УПЦ МП буде винесено на голосування найближчими пленарними днями.

Закликаємо депутатів винести на голосування ініціативи щодо позбавлення мандатів депутатів місцевих рад, що були обрані від заборонених проросійських партій, та підтримати заборону діяльності московської “церкви”. Рух ЧЕСНО буде слідкувати за голосуванням та обов’язково опублікує його результати.

Вікторія Олійник та Ірина Латиш для "Главкома"