Люстрація депутатів із проросійських партій. Що вирішив комітет?

Члени комітету обирали між трьома законопроєктами, які подали Галина Янченко (“Слуга народу”), Віталій Безгін (“Слуга народу”) та Антон Яценко. У Яценка, який потрапляє під люстраційну дію запропонованих проєктів, була пропозиція прибрати їх із розгляду і “по-тихому” відправити на доопрацювання або ж дочекатися висновків Венеціанської комісії. 

Проєкт авторства Янченко (№ 9081) пропонує на десять років після завершення воєнного стану в Україні обмежити право балотуватись особам, які на момент введення воєнного стану були депутатами або місцевими головами, обраними від партій, діяльність яких заборонена.

Альтернативний проєкт Безгіна (№ 9081-1) пропонує подібні норми, проте визначає початок обмежень із 19 лютого 2014 року.

Рух ЧЕСНО стежив, як відбувалося обговорення суспільно важливих люстраційних проєктів. 

На початку засідання, перш ніж комітет затвердив порядок денний, народний депутат Олег Дунда (“Слуга народу”) звернувся до головуючої Олени Шуляк:

“Кілька місяців тому на підкомітеті Аліни Загоруйко були розглянуті законопроєкти стосовно так званої публічної люстрації ОПЗЖ (№ 9081) та альтернативні. Їх підписали всі наші члени комітету, в тому числі і ви. Пропозиція — додати до порядку денного і розглянути ці ініціативи”.

Олена Шуляк запропонувала спершу проголосувати за заявлений порядок денний, а потім вирішити, що робити із цими законопроєктами:

“Колеги, я нагадую, що будемо працювати 50 хвилин. Пан Олег Дунда, якщо не будемо ставити на голосування вашу пропозицію… Колеги, ми можемо не встигнути це все розглянути. Там не один законопроєкт, немає основних авторів, немає Безгіна, не запрошені інші автори альтернативних законопроєктів…”

Зрештою пропозицію Дунди члени комітету підтримали 16 голосами.

На засіданні була авторка основного законопроєкту Галина Янченко (“Слуга народу”). Вона наголосила, що ця ініціатива стосується заборонених судом проросійських партій і законопроєкт подали ще в лютому:

“Ця ініціатива забороняє депутатам усіх рівнів від заборонених партій брати участь у виборах на наступні десять років. Ми сподіваємося очистити нашу країну для наших дітей від впливу кремлівської агентури. Депутати від заборонених партій фактично створювали тут агентурну мережу. Так, депутат Запорізької облради від ОПЗЖ Балицький очолює окупаційний режим на Запоріжжі. Сальдо очолює окупаційний режим Херсонщини. Апогеєм стало звинувачення СБУ пана Шуфрича. Ми консультувалися з міжнародними та українськими експертами, з ЦВК. ЦВК вже склала перелік тих депутатів, які будуть піддані антикремлівській люстрації”.

Після Янченко слово взяв один зі співавторів альтернативного проєкту № 9081-1 Роман Лозинський (“Голос”):

“Чому з’явилася актуальність у поданні альтернативного законопроєкту. Ми пропонуємо прив’язати всі дії норм до 19 лютого 2014 року.  Це ключова і визначальна річ. Війна почалася саме тоді. Ми розширили кількість посад, до яких обмежується доступ — членів Кабміну, посада президента України. Це коло має бути ширшим”.

До слова, співавторами цього альтернативного законопроєкту є також Віталій Безгін, Вячеслав Рубльов, Аліна Загоруйко та Олена Шуляк.

Наступним доповідачем став Антон Яценко. Його хвилювало те, що йде “охота на відьм” і він через свій політичний шлейф не зможе бути обраним знову, тож депутат подав альтернативний проєкт від себе (№ 9081-2):

“Я просто общую тенденцію скажу. Всі три законопроєкти розглянув комітет євроінтеграції. Вони не відповідають європейському законодавству. А Україна, я нагадаю, кандидат в члени ЄС. Я двічі під санкціями рф, але підпадаю під закон альтернативний. Янченко казала, що є зрадники. У “Слуги народу” є зрадник — Ковальов. Ну, був (його ліквідували — прим. ЧЕСНО). Тому, якщо вже політичну відповідальність мають нести всі, то всі. Або війна має бути персоніфікована для кожної людини. Нема такого, щоб позбавили права обирати чи бути обраним”. 

Яценко наголосив, що він би “по-тихому” відправив проєкти на доопрацювання, і поцікавився, коли будуть висновки Венеційської комісії. Народна депутатка Загоруйко уточнила, що це відбудеться 7–8 жовтня:

“Нагадаю, що засідання підкомітету із розгляду даних законопроєктів відбулося ще 21 червня 2023 року. За результатами розгляду і основного законопроєкту Янченко і альтернативних авторства Безгіна… Ні… ми не “па-тіхаму” (сміх в залі — прим. ЧЕСНО), у нас була жвава дискусія. Законопроєкт авторства Яценка рекомендуємо відхилити. А два інші — підкомітет рекомендує комітету визначитися шляхом голосування. Як юрист мушу констатувати: ці два законопроєкти не відповідають Конституції, тому я закликаю колег виходити на якусь доопрацьовану комітетську редакцію. Треба шукати інші додаткові механізми”.

Народний депутат Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”) взяв слово і акцентував увагу на тому, що якби такі ініціативи були прийняті у 2014 році, то не було б війни. Рубльов додав, що якщо це не зробити, то “будемо на граблі наступати знову і знову”.

Зрештою комітет підтримав 12 голосами проєкт, головним автором якого є Галина Янченко. Але рекомендація до розгляду комітету в сесійній залі не є гарантією того, що його розглянуть.

Нагадаємо, з 2022 року парламент ніяк не може розглянути законопроєкт, який би допоміг позбавити мандатів депутатів проросійських партій у місцевих радах. І це попри те, що народні депутати зібрали понад 150 підписів під зверненням до спікера Руслана Стефанчука.