Що буде з Комітетом з питань свободи слова після звільнення Шуфрича?

Зараз у парламенті вирішують, чи залишати комітет свободи слова, який налічує лише 3 нардепи, чи приєднати його до іншого комітету. Комітет з питань свободи слова віддають опозиції. А це значить, що на нього могли б претендувати народні депутати з ЄС, “Голосу” чи “Батьківщини”. 

“Це один з базових комітетів, коли ми говоримо про прозорість. Ми як партія опозиції, яка не має голів комітетів, готові претендувати на цю посаду”, — заявляв раніше Ярослав Юрчишин.

На головування у комітеті претендує і “Європейська солідарність”. Про це Рух ЧЕСНО повідомив народний депутат Микола Княжицький.

“У нас ще не було засідання фракції, але ми як найбільша опозиційна фракція, звісно, претендуємо на цю посаду. У нас є чимало народних депутатів, які могли б очолити комітет. Нагадую, що у минулому скликанні цей комітет очолювала Вікторія Сюмар. Тоді була прийнята низка законів, які посилювали вплив української мови і були спрямовані на захист інформаційного простору”.

Але у “Слугах народу” поки немає політичної волі віддати головування якійсь із цих опозиційних партій. Головою комітету може стати Павло Бакунець — мажоритарник з Львівщини, який обирався від “Самопомочі”. 

Наразі він входить до складу депутатської групи “Довіра”. Ця депутатська група доволі часто підтримує голосування “Слуг народу”, а сам Бакунець є ключовим спікером групи.

Ще один варіант, який розглядають, — це приєднання комітету з питань свободи слова до Комітету з прав людини.

“Для іміджу України це погано закрити комітет з питань свободи слова. Але тут питання до “Слуг народу”, чи готові вони дати очолити комітет опозиції й оновити його склад. Якщо такої готовності немає і буде суто номінальний склад — тоді цей комітет можна було б приєднати до комітету, який відповідає за права людини. Бо з номінальним складом робота може бути, як і в часи Шуфрича, неефективною. Тоді комітет розглядав кілька питань на  рік, сайт комітету, порівняно з сайтами інших комітетів, був максимально закритий”, — розповідає Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора “Детектор Медіа”.

Дійсно, результати моніторингу роботи комітетів Верховної Ради, які проводив Рух ЧЕСНО довели, що комітет з питань свободи слова найменш ефективний і один з найбільш закритих. По суті за майже рік роботи тут розглянули лише два питання. Це при тому, що Шуфрич як голова комітету отримував надбавки до зарплати нардепа за таку роботу.

Член комітету з прав людини Максим Ткаченко (“Слуга народу”) наголошує, що об’єднання комітетів — це, на його думку, найкращий варіант:

“Це можна і потрібно зробити. Це може бути один потужний і дієвий комітет”.

Нагадаємо, у 2022 році Рух ЧЕСНО ініціював звернення до парламенту з вимогою звільнити фігуранта Реєстру Zрадників Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова. Це звернення підтримала низка ЗМІ та громадських організацій.

Взимку цього року віцеспікер Олександр Корнієнко зазначив, що “Нестор Іванович” має сам написати заяву на звільнення. Наприкінці літа 2023 року Корнієнко зазначив, що питання до порядку денного має винести голова фракції СН Давид Арахамія або його заступник Андрій Мотовиловець.

15 вересня у Шуфрича відбулися обшуки, суд залишив його у СІЗО без права внесення застави. Йому інкримінують державну зраду. 

19 вересня спікер Руслан Стефанчук та два віцеспікери зареєстрували постанову про звільнення з посади голови комітету з питань свободи слова Шуфрича і 20 вересня її підтримали 258 нардепів.