Серіали vs бруківка. Уряд хоче перерозподілити військовий ПДФО

У Верховній Раді розглянуть урядовий законопроєкт, який подав прем’єр Денис Шмигаль (№ 10037). Вже з 1 жовтня із місцевих бюджетів можуть перерозподілити військовий ПДФО. Це податок на доходи військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) до місцевого бюджету. 

Наразі уряд пропонує законотворцям забрати кошти у громад і відправити їх на рівень центрального бюджету. Одне з пояснень — військовим потрібно платити і закуповувати зброю, а це можна робити тільки за ті кошти, які заробляє безпосередньо Україна. Кошти міжнародних партнерів тут використовувати не можна.

Попри те, що громади вже спланували свої бюджети до кінця року, військовий ПДФО — це в багатьох випадках профіцитна частина бюджету, якщо мова йде про тилові громади. Але з місцевих бюджетів дійсно фінансується частина потреб військових, бо Міноборони не може закривати точкові потреби кожного підрозділу. 

Насправді у суспільстві точаться доволі активні дискусії про те, що у війну місцева влада не має класти бруківку і всі кошти мають іти на оборону.

Фото 4TV. Акція в Тернополі. Вересень 2023 року

Але марнотратство бюджетних коштів у воєнний час — це проблема не лише місцевих бюджетів. Президентська вертикаль так само витрачала гроші у вкрай дивний спосіб. Так, до укриттів столиці освітній департамент однієї з РДА придбав овочерізки та барабани, а коштом держбюджету фінансують сумнівні серіали. Більше того, на останньому парламентському засіданні звільнили міністра оборони Олексія Резнікова, і до уряду теж було багато питань щодо закупівель, які могли містити корупційні ризики.

Рух ЧЕСНО з’ясував, як відбувається обговорення урядового проєкту напередодні сесійного засідання.

В Асоціації міст такою урядовою ініціативою незадоволені. Виконавчий директор організації Олександр Слобожан пояснює чому:

“Вилучення з доходів місцевих бюджетів військового ПДФО — це руйнування системи державної оборони, яка сформована з 24 лютого 2022 року як взаємодія централізованого забезпечення Міністерства оборони України та мережі понад тисячі джерел фінансування та обслуговування сил безпеки й оборони з місцевих бюджетів”.

Центр економічних стратегій оприлюднив результати свого дослідження в “Економічній правді”. Графіка відображає моделювання профіциту та дефіциту громад за умов, якщо військовий ПДФО заберуть.

Народний депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін, член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, акцентує увагу на тому, що деяким урядовцям і мерам варто не політизувати це питання та перейти до конструктивного діалогу:

“Конфронтація центральної та місцевої влади — це те, що треба агресору. Треба розробити нормальну формулу розподілу військового ПДФО, який буде орієнтований на ЗСУ. Де буде фіксована частка на централізовану закупівлю дронів та боєприпасів і децентралізована, але жорстко зарегульована у своєму цільовому використанні частка на підтримку військових із боку громад, щоб жодна бруківка не пролізла. Є громади, що повертають 100% військового ПДФО військовим. Є такі, що повертають мізер, здійснюють непріоритетні витрати. Поведінка останніх — це сором і скотство, але не можна усіх підігнати під один параметр і одне тавро”.

Дійсно, така ініціатива уряду мала б розпочатися з належної комунікації зі стейкхолдерами.

Колега Безгіна по комітету Ганна Бондар  (“Слуга народу”) зазначає, що тут ключове, на що треба звернути увагу всім, це різна ситуація у громадах:

“Харків не Львів, а Київ — не Херсон. Є прифронтові громади, для яких військовий ПДФО — це єдиний засіб для виживання. Там немає техніки, і вони мають допомагати своїм батальйонам. А є більш багаті громади, і там дійсно є питання, куди вони направляють кошти і чи роблять це раціонально. Але і такі громади на щось розраховували і планували свій бюджет до кінця року. Тому, закономірно, можуть бути питання до того, що гроші хочуть забрати з 1 жовтня”.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа зазначає, що диференційований підхід буде застосовуватися через механізм дотацій:

“Замість військового ПДФО уряд пропонує базову дотацію біднішим громадам — додаткову дотацію громадам, які постраждали більше від окупації чи бойових дій, чи прикордонні громади — реверсна дотація у багатьох громад не вилучатиметься”.

Проєкт прем’єр Шмигаль зареєстрував 12 вересня. Тобто тиждень тому. У такі стислі строки ані суспільство, ані стейкхолдери не могли б його вивчити і обговорити.

Навіть Головне науково-експертне управління, яке надає свої висновки перед розглядом законодавчих ініціатив, зазначило, що робота відбувається у “вкрай стислі строки”. ГНЕУ підтримує підхід щодо пріоритизації видатків на оборону. Але при цьому акцентує увагу на відсутності належного фінансово-економічного обґрунтування. Тому неможливо оцінити вплив рішення на виконання функцій органів місцевого самоврядування.

Цю законодавчу ініціативу розглядав лише бюджетний комітет, який, згідно з результатами моніторингу Руху ЧЕСНО, є одним із найбільш закритих. Стенограми засідання на сайті комітету станом на 20 вересня немає. Остання оприлюднена стенограма датована 12 липня. 

“Обговорення на комітеті було довшим, ніж зазвичай, але конструктивним. Основні застереження такі: проєкт набирає чинності з 1 жовтня (пропонували з 1 січня), джерела переспрямування коштів — пропонували передавати Міністерству оборони на зарплати, а не Мінцифри на дрони і Мінстратегпрому на боєприпаси та зброю. Також НДУ цікавило, як буде працювати система додаткових дотацій і чи отримають громади достатньо доходів для закриття поточних видатків. У результаті підтримали за основу і в цілому: 24 за, 2 проти, 6 утримались, 4 відсутні”, — зазначає голова комітету Роксолана Підласа (“Слуга народу”).

Що стосується комітету, який відповідає за органи держвлади та місцевого самоврядування, то він цей проєкт не розглядав, але члени комітету його активно коментують.

“Уряд має повноваження давно закрити питання “бруківок та стадіонів” за рахунок наявних у себе інструментів, як 590-та постанова. Але не робить цього!” — наголошує Безгін. 

Постанова Кабміну, на яку посилається нардеп, визначає, як Державна казначейська служба має діяти в умовах воєнного стану. Тобто державне казначейство, якби уряд дійсно мав на меті заблокувати проплати за всі бруківки та стадіони й нецільові закупівлі, могла би звузити перелік тих проплат, які можна проводити за бюджетні кошти. Але це не робиться.

19 вересня бюджетний комітет визнав на своєму засіданні проєкт таким, що має бути розглянутий як невідкладний. Це вже традиційна практика турборежиму. 

Але якщо деякі проєкти так подають лише на перше читання, то тут нардепи вирішили, що голосувати за документ слід одразу за основу і в цілому. 

Урядовому законопроєкту буде вкрай важко пройти сесійну залу. Хоча б через те, що половина парламенту — мажоритарники. Вони були обрані в округах і комунікують і з мешканцями громад, і з місцевою владою.

Так, мажоритарник із Рівненщини Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”) зауважує: 

“Коли починають кричати, що це згортання децентралізації — я  тут не згоден. Але так само неправильно з боку Мінфіну давати ініціативу поспіхом і без консультацій з громадами. Це грубий і не дуже розумний підхід до формування фінансової політики держави — зміна правил гри посеред бюджетного року. Уряд, парламент та органи місцевого самоврядування мають погодити тут спільно формулу. Частина цих коштів має використовуватися для підтримки ветеранів, їхніх сімей та реабілітації військових. Вони мають отримувати допомогу “вже і зараз”. А це значить, що частина ПДФО має залишатися на місцях. Але при цьому більша частина має йти на потреби армії”. 

Громадська організація “Центр спільних дій” (ЦСД), яка вивчала ситуацію з військовим ПДФО, в якості альтернативного варіанту рекомендує розглянути законопроєкт авторства Романа Лозинського (“Голос”) та “слуг народу” Олени Шуляк, Віталія Безгіна, Аліни Загоруйко, Олега Дунди та інших членів комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування (№ 9559-д). Він уже був розглянутий на засіданні комітету та отримав позитивний висновок. Крім того, ЦСД рекомендує відмовитися від ідеї повернення військового ПДФО у 2023 році.

Цей проєкт передбачає надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки та оборони у період дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки та оборони. Але і до нього у Головного науково-експертного управління є зауваження.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО також проаналізував ситуацію з іншим законопроєктом — № 9627, який готується до розгляду на найближчому засіданні Верховної Ради. 

Ця законодавча ініціатива ідейно схожа на ту, яку свого часу лобіював заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Якщо його приймуть, мешканців територіальних громад можуть позбавити права визначати розвиток частини своєї території. Найбільше це вплине на землі сільськогосподарського та оздоровчого призначення, де можна буде розміщувати об’єкти промисловості та енергетики за спрощеною процедурою.

Ірина Федорів для "Лівого Берега"