Засекречені документи: що приховує голова партії “Слуга народу” Шуляк і до чого тут НАЗК?

І стосуються ці “засекречені” документи скандальної містобудівної реформи 5655, яку Європарламент рекомендував Володимиру Зеленському не підписувати через значні корупційні ризики.

Днями одна із двох стенограм з’явилася в публічному просторі. Її оприлюднив представник “Народовладдя” Юрій Левченко. Друга і досі залишається втраченою для суспільства. І це треба виправляти. Наявність стенограм у публічному доступі наприкінці 2022 року могла б вплинути на хід голосування за законопроєкт, який підтримали майже мінімальною кількістю голосів — 228. Звісно, сталося це не без допомоги нардепів-зрадників з екс-ОПЗЖ.

Рух ЧЕСНО звернувся до спікера Руслана Стефанчука з вимогою провести службове розслідування. Суспільство має знати, хто блокує відображення стенограм на сайті комітету. За відсутності журналістів на засіданнях комітетів це єдине джерело інформації про роботу народних депутатів та якість обговорень.

Через відсутність цих стенограм комітет, який наприкінці 2022 року очолила Олена Шуляк, втратив свої бали у рейтингу відкритості. І цей документ приховали не просто так.

Він доводить, що нардепи чудово розуміли, що 5655 несе серйозні корупційні ризики. Це випливає зі стенограми, яка мала б бути публічною ще у листопаді 2022 року, але з’явилася лише зараз. 

На початку засідання 28 листопада 2022 року Антон Яценко вимагав, щоб до засідання доєднали Рух ЧЕСНО. Саме в цей день громадська організація оприлюднила заяву із роз’ясненням, чому не варто голосувати за таку ініціативу. Більше того, ми намагалися потрапити на засідання комітету, але нас не приєднували, а забудовникам місце в Zoom знайшлося. Архітекторів теж не допустили. Ось така вона, вибіркова діджиталізація. І такі методи потім повторювалися неодноразово. Зокрема під час заходу із представниками Європарламенту.

Уривок зі стенограми за 28.11.22. Вдалося отримати партії “Народовладдя”

Народна депутатка Ганна Бондар (“Слуга народу”), яка наразі очолює робочу групу з розробки Містобудівного кодексу, наголосила на тому, що члени комітету отримали проєкт буквально напередодні засідання і з ним неможливо було якісно працювати:

“Таблиця, яка була розіслана в суботу, була без правих колонок. Тобто ми мали вручну ці дві тисячі сторінок порівнювати з комітетською редакцією від 28 грудня 2021 року. Таблиця безпосередньо була сьогодні надіслана за дві години до підкомітету. Я скажу чесно, я її до кінця не прочитала, але бачу, що там з’явилося досить багато нових норм, наприклад про будівельну амністію. Тому я хочу застерегти народних депутатів від голосування за цей законопроєкт, і я за нього голосувати не буду”.

Тут варто акцентувати увагу на тому, що у грудні були перебої з постачанням електроенергії та зв’язком — країна переживала блекаути. Тому навіть отримати документ, який має понад дві тисячі сторінок, тоді технічно могли далеко не всі.

Авторка скандального законопроєкту і його головна лобістка Олена Шуляк почала розповідати про переваги закону, але Дмитро Гурін (“Слуга народу”) нагадав їй, що є питання процедури:

“Тут зараз процедура обговорюється, а ви почали рекламувати закон. Давайте ми спочатку з процедури поговоримо, а потім ви рекламу включите?”

Голова провладної партії різко урвала: “Я народний депутат і буду говорити те, що вважаю за потрібне говорити”. 

Така зухвалість обурила навіть Антона Яценка, який у чаті комітету писав, що 5655 — це чийсь “свєчной заводік”, натякаючи, ймовірно, на те, що хтось хоче отримати сталі прибутки:

“Я би вас просив при початку вашого спіча соблюдати політкоректність, щоб ми друг другу зараз не казали якихось речей, які не стосуються законопроєкту, а обсуждать проблему по суті…”

Тільки от Яценко, який є фігурантом низки антикорупційних розслідувань і більш ніж стократним кнопкодавом, довго не протримався у такому протистоянні. Після засідань комітету, під час голосування за містобудівну “реформу” в сесійній залі, він різко змінив свою позицію і підтримав законопроєкт, який так критикував. Чому вже через кілька тижнів Яценко переглянув свою позицію і підтримав ідею “свєчного заводіка” — питання залишається відкритим.

Примітно, що один із колег Шуляк Олександр Качура (“Слуга народу”) теж наголосив на тому, що текст законопроєкту всі отримали напередодні і часу на те, щоб вивчити кілька тисяч сторінок, не було: 

“Ви направили таблицю на кілька тисяч сторінок, мабуть, не просто щоб направити? А для того, щоб її могли дослідити. Моя команда — три юристи — не в змозі якісно проаналізувати, що написано. Як мені голосувати? Як ви мені порекомендуєте? Все-таки там на довірі голосували багато різних речей, а потім вносили зміни, можливо, в дискусії у нас би покращився документ. Як ви можете прокоментувати те, що о 19-й годині ви надіслали тільки ці таблиці, а сьогодні у нас понеділок, 16:00, і коли нам треба було це зробити — дві тисячі сторінок? Тобто я не знаю, я не володію скорочтєніем, як кажуть”.

Громадський сектор так само звертав увагу народних депутатів і міжнародної спільноти на те, що тексту законопроєкту немає на сайті. Його, як виявив Рух ЧЕСНО, розіслали завчасно хіба громадським організаціям, які були наближені до забудовників і підтримували цю “реформу”. Але на цю обставину не зважали навіть ті, хто сам розумів усю абсурдність ситуації. Так, Качура, як і більшість інших членів комітету, зрештою підтримав законопроєкт 5655 в порядку денному і правки до нього, а згодом, як і Яценко, підтримав його у залі. 

Що стосується цього конкретного засідання комітету 28 листопада 2022 року, то за те, щоб це питання було в порядку денному, проголосували 16 народних депутатів. Якби хоча б іще кілька членів комітету були проти або утрималися, голосів, щоб протягнути питання далі, не вистачило б. Так був програний перший серйозний комітетський бій, і через відсутність прозорості не вдалося вплинути на ситуацію. 

Тобто навіть Качура, який на початку наголосив, що не володіє “скорочтєнієм”, не знає, за що голосує, голосував за те, щоб розглянути ті понад дві тисячі сторінок, які він не прочитав. 

Тут важливо зауважити, хто утримався і голосував проти. Утрималися Ігор Гузь (“За майбутнє”) та Максим Саврасов (ЄС). “Слуги народу” Анна Бондар, Дмитро Гурін, а також Віктор Балога із “За майбутнє” та позафракційний Антон Яценко були проти того, щоб питання 5655 було в порядку денному комітету. Віталій Войцехівський, Олег Дунда (“Слуга народу”), Роман Лозинський (“Голос”) були відсутні.

На підтримку законопроєкту виступив тогочасний заступник Олександра Кубракова Василь Лозинський. Той самий, якого буквально через місяць після засідання комітету затримало НАБУ під час отримання хабара розміром 400 тис. у. о. Для заступника Кубракова було важливо, що на засіданні комітету є представники забудовників і їхня підтримка:

“Ми як міністерство однозначно підтримуємо, і ми очікуємо, щоб цей законопроєкт все ж таки вже став законом, і після цього ще чекає досить велика робота нас як Мінрегіон — це більше 30 підзаконних актів. Ми до цього готові, синхронно з комітетом, я думаю, що ми досягнемо результату, і, що найважливіше, представників будівельного напрямку ринку, які теж сьогодні підключені тут з нами і, що теж показує важливість цього законопроєкту, дадуть нам позитивний фідбек, що дійсно система працює, і так, як ми цього всі з вами хочемо і очікуємо”.

Зважте, що Лозинський не вболівав ні за присутність ЗМІ, ні за присутність громадського сектору. Йому був потрібний “позитивний фідбек” від… забудовників. Це, напевно, чи не єдиний стейкхолдер, чиї побажання врахував комітет під час підготовки “реформи”.

Ну, і нещодавно з’явилися результати опитування громадської думки, де 78% опитаних вважають президента відповідальним за корупцію зокрема в уряді. І такі кейси, як лобіювання по 5655 і корупціні справи в Кабміні могли відіграти не останню роль під час формування громадської думки.

Наприкінці 2022 року, коли громадський сектор об’єднався і виступив проти 5655, ключову роль мало б відіграти НАЗК. Саме на позицію антикорупційного органу зважали члени комітету та нардепи загалом.

Рух ЧЕСНО, розуміючи можливі корупційні ризики законопроєкту 5655, звернувся до НАЗК за кілька місяців до цього засідання комітету, але відповіді так і не отримав. 

Лист направили ще раз. Це відбулося 23 листопада, перед засіданням комітету, стенограма якого з’явилася лише зараз. Публічна позиція НАЗК була вкрай важливою, бо вона могла вплинути і на голосування в комітеті, і на голосування у сесійній залі. Але НАЗК надало Руху ЧЕСНО відповідь лише 26 грудня. Тобто через кілька тижнів після голосування за 5655 у сесійній залі.

Тепер суспільство може ознайомитися зі стенограмою і зрозуміти, якою ж була позиція НАЗК під час одного з ключових засідань. На ньому був присутній тогочасний заступник голови НАЗК Андрій Вишневський. Він наголосив на тому, що антикорекспертиза проводилася під час першого читання і зараз народні депутати отримали зовсім інший текст.

“Такого роду проєкти вимагають оприлюднення із наданням відповідного часу всім зацікавленим сторонам на ознайомлення. У неоприлюдненні, ми в цьому вбачаємо корупційний ризик сам по собі. Хочу подякувати ініціаторам, авторам, насамперед Олені Олексіївні, (Шуляк — прим. ЧЕСНО) за конструктивну роботу. Наскільки ми розуміємо, після опрацювання спільно в робочому порядку з нардепами… зауважень, які НАЗК висловлювало у висновку антикорупційної експертизи до оригінального тексту законопроєктів, вони мають шанс бути врахованими”.

Вишневський наголосив, що повного тексту НАЗК не отримувало, і попросив його надіслати: 

“Ми готові в максимально конструктивному режимі і дуже швидко його проглянути. Якщо там дійсно наші зауваження з висновку антикорупційної експертизи попередньої враховані, ми в той же день листом це підтверджуємо і не беремо його в антикорекспертизу. Таким чином не виникає цього періоду в десять днів, протягом якого ми повинні були би робити повторну антикорекспертизу у випадку, якщо наші зауваження і застереження не були враховані”.

Шуляк наголосила, що все буде зроблено: “Я впевнена, що там до кожної коми, до кожної крапки всі наші домовленості, як ми і говорили, вони враховані в наших правках”.

Експерт із питань містобудування Георгій Могильний наголошував на тому, що НАЗК було зобов’язане провести повторну антикорупційну експертизу (п. 3.2 Розділу ІІ Методології):

“Цього не зробили. Вишневський через кілька днів після цього секретного засідання комітету направив у ВР юридично нікчемний лист із новими зауваженнями. Далі більше. Особисто голова НАЗК Олександр Новіков щонайменше в чотирьох інтерв’ю прямо заявив, що висновки першої експертизи було повністю враховано. Це інтерв’ю у різних ЗМІ, одне з яких було перед голосуванням, заявляв про те, що Шуляк та її команда врахували всі рекомендації експертизи від 13.10.2021 в редакції законопроєкту, що підтримав комітет на цьому засіданні, стенограма якого оприлюднена. Але це неправда, по суті нічого враховано не було”. 

Із найбільш показових зауважень НАЗК в першій антикорекспертизі можна навести такі.

НАЗК вимагало внести зміни в ЗУ “Про запобігання корупції”, щоб члени ключової в роботі системи Містобудівної палати подавали е-декларації і були підконтрольні антикорупційним органам. Депутати це проігнорували.

НАЗК просило також впорядкувати питання призначення позапланових перевірок будівництва за зверненням фізичних та юридичних осіб та передбачити механізми оскарження відмов у призначенні перевірок за зверненням. Депутати “виконали” це шляхом повного знищення самої можливості ініціювання перевірок громадськістю.

Також депутатами було проігноровано вимогу врегулювати порядок скасування незаконно отриманого раніше за корупційними схемами права на будівництво. Наразі забудовники для великого будівництва отримують безстрокові дозволи. А 5655 взагалі не передбачає можливості їх анулювання — все, що було видано корумпованим ДАБІ, легалізується.

Крім того, наголошує Могильний, текст змінили так, що виникли нові корупційні ризики. І тому законопроєкт, який пішов на розгляд народним депутатам у грудні 2022 року, мав би отримати нову антикорупційну експертизу. Право відправити проєкт на нову антикорупційну експертизу є у голови НАЗК Новікова.

Вже після того, як проєкт підтримали в залі, а Олена Шуляк очолила профільний комітет, під час одного із засідань комітету Олег Дунда попросив запросити на засідання представників НАЗК, аби вони роз’яснили, чи були враховані зауваження:

“В “Українській правді”, наприклад, була інформація про те, що НАЗК вважає, що її позиції не враховані. Хоча голосували за цей законопроєкт, переконували всі, що враховано. Щоб зняти цю дискусію, у мене пропозиція на наступне засідання запросити представників НАЗК до нашого комітету і продискутувати, прокомунікувати цю проблему”.

Олега Шуляк не заперечувала. Але представники НАЗК, зі слів членів комітету, на подальші засідання щодо 5655 не з’являлися.

Тут важливо зауважити, що влітку цього року з’явилися результати незалежного оцінювання роботи НАЗК, проведеного комісією, що складалася з представників США, Латвії та Румунії. Комісія дійшла висновку, що діяльність НАЗК у 2020–2021 роках не була ефективною. Агентство не змогло виконати 28% критеріїв.

“НАЗК не реалізувало продуманої стратегії залучення громадськості та не продемонструвало відданість дотриманню підзвітності за результати своєї роботи. НАЗК не визнало належним чином важливості прозорості для формування та збереження довіри й підтримки з боку громадськості”, — сказано в оцінюванні.

І дуже показовим є те, що “НАЗК не затвердило власну антикорупційну програму на 2020 рік, що не призвело до жодних дисциплінарних чи інших наслідків. Таким чином, НАЗК не стало взірцем у цьому питанні”.

Якщо установа, яка має розробляти антикорупційні політики, не напрацьовує внутрішніх антикорупційних політик і є непрозорою як інституція, це впливає на якість боротьби з корупційними ризиками на рівні законопроєктів.  

Якби не приховані стенограми, які стали, по суті, “секретними” документами, та якби не заяви голови НАЗК, що все враховано, то з високою ймовірністю в сесійній залі не було б 228 голосів на підтримку цього законопроєкту. А це означає, що Кабінет міністрів в особі Олександра Кубракова не провів би майже рік на беззмістовних заходах, спрямованих на імплементацію непідписаної містобудівної “реформи”, уряд би не створював сайт pro5655.gov.ua. Тоді не було б і резолюції Європарламенту, де чітко написано, що такий законопроєкт президент підписати не може. А ця резолюція — це ляпас нашій політичній системі, яка відключила запобіжники — прозорість і підзвітність.

Прозорість роботи парламенту, як і якісна робота антикорупційних інституцій, — це те, від чого залежить довіра суспільства та міжнародних партнерів. І до парламенту, і до НАЗК.

Саме тому Стефанчук зобов’язаний провести розслідування й публічно відповісти на питання: хто дав вказівку не оприлюднювати стенограми на сайті парламенту. Стенограми за 8 грудня 2022 року досі немає. 

А нове керівництво НАЗК має зробити все можливе, щоб наступна оцінка якості роботи визнала: цей орган ефективний. І одна із ключових задач тут — повернути довіру громадського сектору.

Ірина Федорів для "Лівого Берега"