Цієї осені мали відбутися парламентські вибори. Усі розуміють, що за нинішніх умов їх не проводитимуть. Але це не заважає політикам і партіям запускати рекламні кампанії.
Постає питання — яка платформа стане для них основною в умовах Єдиного марафону? Telegram наразі видається найбільш імовірним варіантом. Причина не лише в його популярності, а й в анонімності власників більшості каналів. Наприклад, відстежити рух коштів за розміщення дописів надзвичайно важко саме через це.
Водночас ціна реклами в соцмережі може бути різною. За даними Telegram-агрегаторів, вона коливається від 30 до 90 тисяч гривень за допис. Найдорожчою є реклама на “Труха Украина”.
Рух ЧЕСНО вирішив розібратися, як пов’язані між собою різні Telegram-канали, кого з політиків вони підтримують і хто вже проводить там рекламні кампанії.
Небезпека анонімності
В Україні налічують більш ніж сотню публічних політичних або новинних Telegram-каналів з аудиторією понад 100 тисяч людей. І це без урахування особистих сторінок лідерів думок, блогерів і публічних діячів. До того ж у Telegram є представники влади — від президента до очільників обласних адміністрацій і мерів.
З-поміж таких політично-новинних ресурсів найбільшим є “Труха Украина”, який має понад 2,7 мільйона підписників. Його засновник відомий — це харківський підприємець Максим Лавриненко. Окрім загальноукраїнського каналу, регіональними в цій мережі представлені майже всі великі міста. Сторінок з використанням у назві слова “Труха” налічують понад 100 — це і мережа, і клони.
Відомий власник ще одного каналу з першої десятки — Ukraine Now. Його розвиває Інститут когнітивного моделювання, яким керують Дмитро Царенко та Віктор Березенко. Інші вісім найпопулярніших ресурсів анонімні. З огляду на воєнний стан особливо цікаві два – “Легитимный” і “Резидент”.
Ще у 2020 році Texty.org писали, що найпопулярнішими в Telegram серед депутатів від “Слуги народу” стали ці два ресурси. Уже через рік СБУ заявила, що їх координували російські спецслужби. Минулого літа про це попереджали знову, проте, як ми бачимо, канали досі не лише доступні в Україні, а й популярні завдяки нібито інсайдерській інформації, яку вони публікують.
У ширшій перспективі саме “Легитимный”, “Резидент” і ще декілька каналів виступають своєрідним мостом між російським та українським сегментами Telegram. Це доводить мережевий аналіз ЧЕСНО.
За кількістю зв’язків найбільш впливовими в цій групі є “Сплетница”, “ЗеРада” та “Наблюдатель”. Усього сюди входять 36 каналів, які поширюють російську пропаганду.
Цікаво, що з ними також пов’язані деякі чинні політики та вже заборонена Партія Шарія. Вона, до речі, хоча й була заборонена судом ще у вересні минулого року, та зважаючи на окрему сторінку, ще пів року займалася нібито благодійною діяльністю. Останній допис про “допомогу Херсону” датовано 6 березня 2023 року.
Щодо зв’язків з політиками, то тут варто виокремити два прізвища. Це народні депутати Максим Бужанський (“Слуга народу”) й Олександр Дубінський (позафракційний), обидва — фігуранти Реєстру Zрадників, який веде Рух ЧЕСНО. Вони регулярно репостили дописи цих каналів. Зі свого боку “Резидент” згадав Бужанського понад 220 разів, а Дубінського — понад 180. До речі, Дубінський подав позов проти Руху ЧЕСНО і вимагає, щоб його виключили з Реєстру Zрадників.
Варто зауважити, що нардеп від “Слуги народу” Данило Гетманцев, який нині очолює податковий комітет Верховної Ради, відкрито рекомендував підписатися на “Резидента” вже після заяви СБУ про зв’язки каналу з російськими спецслужбами.
У разі співпраці з цими каналами виникає питання не лише відкритості та доброчесності витрат на політичну рекламу. Значно важливіший аспект державної безпеки, адже частина народних депутатів не лише від забороненої ОПЗЖ, а й від провладної партії “Слуга народу” роками легітимізували пропагандистів. У той самий час держава, громадянське суспільство та міжнародні партнери змушені витрачати ресурси на боротьбу з наслідками цього.
Водночас інші групи українського сегменту значно важче виділити. Наприклад, зареєстровані ЗМІ пов’язані між собою, проте їх також репостять анонімні канали. Статистично це об’єднує їх в одну групу. Проте певні політичні зв’язки все одно прослідковуються.
Як анонімні канали пов’язані з політиками?
Уявлення про зв’язки з політиками можуть дати статистика репостів і мережевий аналіз. Саме так вдалося виявити зв’язки пропагандистських каналів з Бужанським і Дубінським. Проте важливо зазначити, що при підрахунку не враховується контекст репосту або згадки.
"MediaKiller", який теж входить у групу “Легитимного”, згадував нардепа Гео Лероса (позафракційний). Переважно це було поширення відеоблогів депутата. Водночас ЗМІ з відомими власниками майже не репостили їх.
Після публікації матеріалу, 6 серпня, у Telegram-каналі InformNapalm видалили частину репостів постів Юрія Мисягіна (додано).
Графіку оновлено згідно з інформацією від 7 серпня 2023 року.
Подібна співпраця з такими анонімними каналами є маркером того, що політик орієнтується не просто на платформу "Telegram", а на конкретну аудиторію. Пропагандистську групу вирізняє формат дописів — переважно вони концентруються навколо “інсайдів” про роботу парламенту або Офісу Президента. З одного боку, це забезпечує їм частку популярності, з іншого — такі формати менш цікаві ЗМІ.
Проте важливо зазначити, що популярність подібних каналів великою мірою накручена або підігрівається штучно. Наприклад, на “Легитимного” вночі 15 липня за годину підписалися понад 12 тисяч акаунтів. Уже наступної ночі, також за годину, понад 10 тисяч підписалися на “Резидента”. Подібні збільшення кількості підписників — так само безпричинні, хоча і менш масштабні — характерні і для Дубінського.
Ще один явний кластер включає нардепів від “Європейської солідарності” Петра Порошенка, Олексія Гончаренка та Ірину Геращенко. Серед традиційних ЗМІ їх репостили “Прямий” і “5 канал”, які пов’язані з Порошенком — і саме його дописи найбільше. Водночас лідером за загальною кількістю репостів та підписників є Олексій Гончаренко.
Серед великих анонімних каналів з ними найбільше пов’язані “Україна 24/7 - новини”, “Фашик Донецький” та “Український Наступ #УкрТг”.
Щодо представників “Слуги народу”, на перший погляд, може здатися, що вони мало пов’язані в середовищі Telegram. Проте ширша картинка сегмента вказує на інше — канали, що репостять дописи голови фракції Давида Арахамії, часто ті самі, що репостять Данила Гетманцева та навіть Артема Дмитрука. Нині він представник групи “Відновлення України”, проте до 2021 року був членом фракції “Слуги народу”.
Крім того, в цю групу входять також міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук, голова ОП Андрій Єрмак, його колишній заступник Кирило Тимошенко, кілька міністерств та очільників ОВА. Тобто всі вони пов’язані з нинішньою владою.
Також до цієї групи увійшов нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк. Нагадаємо, що, за результатами попереднього дослідження Руху ЧЕСНО, хоча Железняк і Гетманцев увійшли в одну групу з Дубінським і Бужанським, проте в ширшій перспективі значною мірою взаємодіють з різними групами каналів.
Серед великих Telegram-ресурсів у цей сегмент входять “Преступности.НЕТ”, “Вертикаль”, “Збройні Сили України. Війна з окупантами” (це не є офіційною сторінкою ЗСУ), а також низка регіональних.
Окремо цікавить зв’язок із чинними політиками найбільшої мережі українських каналів “Труха” — як всеукраїнського, так і регіонального. Хоча здебільшого вони репостять одне одного, є декілька винятків. Так, з ними явно пов’язана депутатка від “Слуги народу” Марія Мезенцева.
Її обрали харків’яни (168-й округ). Саме з Харкова і починалася “Труха”. На основній і харківській сторінках мережі вона регулярно згадується в контексті як парламентської, так і гуманітарної діяльності. Але розвитку Telegram-каналу Мезенцевої це не допомогло.
Народна депутатка своєю чергою відкрито підтримала адміністраторів “Трухи”, коли в мережу потрапило фото нібито листування засновника каналу Максима Лавриненка та російського пропагандиста (канал “Рыбарь”). Тоді ж на бік Лавриненка став Олексій Гончаренко.
Цікаво також, що Telegram-канали партій не особливо популярні як серед підписників, так і серед інших каналів. Навіть найпопулярніший з них канал “Європейської солідарності” переважно взаємодіє з тими, хто і так пов’язаний з партією.
Реклама нардепів
Моніторинг Telegram ускладнюється двома факторами. Перший — пряма взаємодія рекламодавців з адміністраторами каналів, а отже, відсутність достовірних даних, наприклад, про бюджет. Другий — самих лише репостів недостатньо, аби робити висновки, чи дійсно певний допис є рекламою.
Протягом червня 2023 року на 100 найбільших Telegram-сторінках Рух ЧЕСНО зафіксував щонайменше 23 дописи рекламного характеру, що стосуються народних депутатів. Майже половина з них висвітлювала діяльність Петра Порошенка та його іменного фонду.
Відкрито рекламними є серія дописів із закликом підписуватись на ряд каналів, у тому числі Олексія Гончаренка та Ірини Геращенко. Усього вони охопили 34 різні канали, що часто симпатизують “Європейській солідарності”.
Це як близький до партії політтехнолог Тарас Чорновіл, так і вже згаданий “Фашик Донецький”.
Подібна рекламна — практика не нова. Такі дописи майже однакового змісту розміщували щонайменше 35 разів із 2021 року.
“До мене звернулися та запропонували запостити ці канали по бартеру. Тобто вони постили посилання на мій канал. Це робиться для інтеграції аудиторій”, — пояснює Гончаренко.
Показовою є кампанія голови “Батьківщини” Юлії Тимошенко. У червні кілька каналів поширили дописи про те, що Тимошенко взяла участь у благодійному заході від БФ “Мистецька ініціатива”. У тому числі про це написали “Инсайдер UA” та “Украина Сейчас: новости, война, Россия”.
У випадку останнього каналу цікавою є мовна особливість. Дописи “Украина Сейчас” переважно російськомовні, в тому числі ті, що стосуються вже згаданої Тимошенко. Проте пости рекламного характеру україномовні — на користь очільниці “Батьківщини” таких було щонайменше два у травні, один у червні та три в липні.
Telegram-канали писали про благодійність не лише Порошенка та Тимошенко. Так, низка харківських сторінок (“Труха”, “Харьков 1654”, “Харьков Life | Харків”) писали про двох депутатів від “Слуги народу” — Павла Якименка та Олексія Красова.
Відстежити, скільки насправді витрачають українські політики на рекламні кампанії в Telegram, видається майже нездійсненною задачею. Проблема не лише у відсутності фінансових звітів партій з 2020 року. Навіть за відновлення обов’язку звітувати постає питання, як довести, що допис дійсно був рекламним, адже переважно це не маркується.
А якщо послуги дійсно надавалися, через специфіку платформи ми не знаємо їхньої точної вартості. Telegram дозволяє охопити велику аудиторію, яка довіряє каналам. Саме тому важливо вже зараз відслідковувати, хто з політиків і як використовує цю соцмережу — незважаючи на те, що до наступних виборів ще не близько.
Вікторія Максимова для "Лівого Берега"
Поділитись