Як працюють комітети Верховної Ради? Антирейтинг прозорості 2.0

У трійці лідерів відкритості також відбулись зміни. На першому місці з максимальним балом одразу два комітети — Комітет з питань гуманітарної політики та Комітет здоров’я нації. На другому місці Комітет з прав людини. На третьому місці — Комітет з питань енергетики, куди також перейшов Комітет держвлади, адже тут інформування про діяльність відбувається вибірково.

Обмеження відкритості

Вже понад три роки Верховна Рада працює з низкою обмежень у відкритості та доступі журналістів до будівлі парламенту. Наразі засідання комітетів найчастіше проходять у режимі відеоконференцій віддалено. Дистанційний формат роботи комітетів дозволили під час запровадження коронавірусних обмежень. Проте 1 липня цього року карантин офіційно скасовано і засідання комітетів мали б повернутись до приміщень ВРУ. Тому на черговому засіданні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9440, який дозволяє зберегти всі карантинні правила роботи комітетів, проте тепер підставою для цього є воєнний стан. 

Законопроєкт зареєстрували 29 червня і вже через два дні його прийняли. В цей же день закон було підписано президентом. Така швидкість прийняття ухвалення і підписання законів доступна далеко не для всіх ініціатив, адже у червні на підпис або вето президента понад встановлений термін очікувало 30 законопроєктів.

Читайте також: Як Зеленський "підвішує" закони. Чи дотримується президент Конституції?

Та загалом для підвищення відкритості комітетів змінювати законодавство не потрібно, адже всі правила та строки вже виписані та є однаковими для всіх комітетів. Проте, як і раніше, цих правил дотримуються не всі, що заважає громадянам та виборцям слідкувати за тим, як відбувається один з найважливіших етапів — обговорення законопроєктів перед їх публічним прийняттям.

У коментарі Руху ЧЕСНО керівник одного з найбільш закритих комітетів Сергій Кальченко зазначив, що його комітет дотримується вимог законодавства. 

“В законодавстві чітко визначені вимоги до звітування про результати роботи комітету. І там не передбачено ведення ютубу або фейсбук-сторінок. Обовʼязкові пункти такі як протоколи та порядки денні ми на сайті публікуємо щодо кожного засідання. А щодо стенограм та аудіо, то їх публікацію обмежували з безпекових причин. Головними стейкхолдерами в роботі нашого комітету є депутати, адже ми працюємо з регламентом, правовим статусом депутатів та Верховною Радою. І проблем у комунікації з ними у нас немає”, — прокоментував Кальченко.

Проте вкотре нагадуємо, що робота комітетів є публічною та стосується життя усіх громадян, а не лише самих нардепів, які працюють за кошти платників податків і їм підзвітні.

Безперечно, після запровадження воєнного стану відбулись зміни в організації роботи ВРУ у зв'язку із запровадження воєнного стану. Про них йдеться, у постанові "Про деякі питання організації роботи ВРУ 9 скликання під час проведення 9 сесії в умовах дії воєнного стану". Останні зміни до цієї постанови були внесені 27 липня. За змістом постанови про режим роботи ВРУ і комітетів під час воєнного стану лише допускають, але не вводять режим закритості чи паперового документообігу. Тому забезпечувати відкритість — можливо та важливо, аби про результати їх діяльності мають бути відкритими та доступними. І це ми бачимо в роботі окремих комітетів, які є лідерами рейтингу відкритості.

Перш за все, обмеження відкритості стосуються неанонсування засідань та подій в парламенті, публікація трансляції засідання парламенту постфактум, закритість особистих сторінок нардепів з інформацією про їх роботу на сайті ВРУ, відсутність відео та інших матеріалів із засідань парламентських комітетів. У більшості ці обмеження обґрунтовуються питанням безпеки самих нардепів, а також сенситивністю питань, які розглядають.

Читайте також: Прикрилися війною. Антирейтинг прозорості комітетів Верховної Ради

Крім того, попри наявність фіксації засідань комітетів у форматі стенограм і протоколів, досі залишається ускладненим відображення поіменного голосування народних депутатів на цих засіданнях: у стенограмах не завжди фіксують, як саме голосував кожен нардеп з того чи іншого питання, а у разі ведення засідання у відеорежимі не завжди чітко оголошують результати голосувань. Тому в рамках комунікаційних перетворень у комітетах гарною практикою для секретаріатів була б поіменна фіксація голосувань з оприлюдненням їхніх результатів після засідань.

Рух ЧЕСНО як організація, яка багато років поспіль та низку скликань парламенту займається аналізом роботи ВРУ, розуміємо важливість теми безпеки та чутливість розгляду окремих питань. Водночас ми розуміємо, що вони становлять лише частину загального об'єму роботи. Відтак усе, що не має безпекових ризиків, державної таємниці та критичності в умовах воєнного стану, має бути доступним для громадян. І державні інституції та установи не можуть прикриватись темою пандемії та війни чи безпекою для того, аби не інформувати громадян та не звітувати їм про свою роботу.

Зауважимо, що під час цього моніторингу роботи комітетів Рух ЧЕСНО також не враховували Комітет з питань нацбезпеки та оборони, а також Комітет правоохоронної діяльності, адже специфіка їх роботи та непублічність в умовах воєнного стану є виправданою. Водночас слід зауважити, що правоохоронний комітет має сторінку на Facebook, на якій регулярно інформує про свою діяльність.

Тенденції

Низка парламентських комітетів за час від минулого моніторингу відкритості втілила значну частину рекомендацій Руху ЧЕСНО, які ми надіслали в секретаріати комітетів. Перш за все варто відзначити Комітет з питань здоров’я нації та його секретаріат, де відразу відреагували на результати першої частини моніторингу і досить оперативно усунули недоліки, про які зазначалося. 

Читайте також: Антирейтинг відкритості. Як парламентські комітети відреагували на дослідження Руху ЧЕСНО

Зокрема, Катерина Ігрунова та працівники секретаріату комітету системно анонсують про засідання та про порядок денний, комітет транслює відеозасідання на своїх сторінках, в тому числі й Facebook. За цей час комітет створив додаткові сторінки на YouTube та в Telegram, де інформує про діяльність. 

Крім того, на сайті комітету в досить зручному форматі публікують матеріали про засідання комітету, коли у повідомленні опубліковані всі матеріали — відеозасідання, протокол, стенограма, аудіо та текстовий опис порядку денного.

Скриншот інформування про засідання комітету

Крім того, за цей час, наприклад, Комітет з питань фінансів та митної політики зробив редизайн сайту комітету в загальній стилістиці із сайтом Верховної Ради.

Скриншот редизайну сайту Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

Не всю інформацію ще перенесено в нову версію сайту комітету, однак це те, що позитивно впливає на оперативну доступність громадян та журналістів до інформації про засідання комітетів.  

Досі спільною для усіх парламентських комітетів щодо їх відкритості залишається проблема відсутності відеотрансляцій засідань комітетів. Хоча, як правило, засідання відбувались у відеорежимі і їх записи велись, однак, чомусь, не публікуються на сторінках комітету. 

Як зазначила в інтерв'ю Руху ЧЕСНО голова Комітету з питань соцполітики та прав ветеранів Галина Третьякова, після повномасштабного вторгнення росії в Україну комітет ухвалив не робити трансляцій, “щоб не давати додаткових інформаційних приводів для якихось маніпуляцій та скандалів, зокрема, для ворогів країни, які уважно стежать за соціальною складовою”. Крім того, за словами народної депутатки, дехто з політиків використовує майданчик комітету виключно в політичних цілях та образ опонентів. Зокрема членкинею комітету раніше була і Наталія Королевська (екснардепка та фігурантка Реєстру зрадників — прим. ЧЕСНО), яка приходила зі своїми чотирма камерами на засідання і записувала тільки свої виступи і потім це все собі викладала, не викладаючи думку інших.  

Читайте також: “У ФСБ були методички, Україну розтягнути через соцпрограми” — голова Комітету ВРУ з соцполітики Галина Третьякова

Щодо діяльності Комітету свободи слова, який досі очолює нардеп від забороненої проросійської партії ОПЗЖ та фігурант Реєстру зрадників Нестор Шуфрич, то за останні шість місяців на сайті почали з'являтися протоколи та частина стенограм, однак відеотрансляції відсутні. Можливо, це пов'язано з тим, що сам комітет є досить номінальним, адже в ньому рекордно найнижча кількість  нардепів — троє — голова (Нестор Шуфрич, ОПЗЖ/ПЗЖМ), заступник (Євген Брагар, “Слуга народу”) та секретар комітету (Сергій Швець, “Слуга народу”). 

Досить незвичною, наприклад, виглядає стенограма засідання парламентського комітету, в якому кворум складає лише двоє нардепів — голова Нестор Шуфрич і секретар комітету Сергій Швець, а також в обговорені бере участь голова секретаріату комітету Микола Козлов. Тому, мабуть, щоб не дивувати зайвий раз громадян такою картиною, засідання цього комітету й не транслюють.  

Скриншот стенограми засідання Комітету свободи слова від 29 травня цього року

Не дивно, що й більшість засідань цього комітету тривають лише 3-5 хвилин. За чинною на сьогодні постановою парламенту у голів комітетів, їхніх заступників і секретарів посадовий оклад вищий. Тобто за таку роботу на засіданнях усі троє члени комітету мають надбавки. Позбавити посад представників забороненої ОПЗЖ набагато легше, ніж забрати у них мандати, для цього може бути проголосована відповідна постанова. Проте майже рік усі вони залишаються з посадами та надбавками за кошти платників податків. 

Скриншот аудіозапису засідання Комітету свободи слова від 29 травня 

Зауважимо, що одним із позитивних аспектів коронакризи стало запровадження роботи народних депутатів у відеорежимі, зокрема у парламентських комітетах. Досвід роботи в умовах карантину підготував нардепів і після повномасштабного вторгнення дав змогу оперативно адаптуватись та продовжити роботу.

Натомість представники ЗМІ та громадськості завдяки відеорежиму роботи нардепів у комітетах отримали можливість дистанційно слідкувати за їхньою роботою, чути та бачити кожного депутата під час виступу, а також те, хто як голосує на засіданні.

Водночас протягом останніх кількох років моніторингу діяльності комітетів ВРУ різних скликань Рух ЧЕСНО фіксував низку курйозних випадків – нардепів, які неодноразово включаються на засідання комітетів у відеорежимі за кермом авто (під час одного з останніх засідань Комітету державної влади голова підкомітету з питань держслужби Дмитро Чорний ("Слуга народу") навіть зробив зауваження Вячеславу Рубльову ("Слуга народу"), щоб той пристібнув пасок безпеки), з цигаркою в кадрі чи під час прогулянки. 

Про такі випадки свідчать відеозаписи засідань, з яких ЧЕСНО зробив скріншоти.

Волинський мажоритарник Рубльов із непристібнутим паском безпеки в авто

Але на засіданні Комітету держвлади 5 червня здивувалися навіть ми: мажоритарник із Рівненщини від групи "За майбутнє" Віктор М’ялик включився з крісла перукарні і кілька разів голосував під час розгляду питань. 

Мажоритарник М’ялик на засіданні комітету включився з крісла перукарні, після чого встиг дійти з перукарні до офісу і брати участь в засіданні вже звідти

Крім того, за час моніторингу роботи комітетів Рух ЧЕСНО фіксує непоодинокі випадки, коли на їх сайтах повідомлення про події публікують заднім числом. Це відбувається, зокрема, на сайті Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, який очолює голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

Читайте також: "Машина часу" Верховної Ради: як комітети заливають дані про заходи заднім числом

Наприклад, анонс події, яка відбулася 3 квітня о 10:30, додали заднім числом і чомусь нібито о 12:30. Хоча не було жодного сенсу анонсувати подію через дві години після початку. 

Скриншот сайту Комітету з питань держвлади

Повідомлення з’явилося на сайті комітету навіть не в той самий день, а аж наприкінці квітня, після того, як Рух ЧЕСНО опублікував статтю щодо законопроєкту Дениса Шмигаля про "хрущовки" і правила їх знесення. 

На цьому скриншоті чітко видно, що наприкінці квітня анонсу за 3 квітня немає. А якісне анонсування — це не просто вимоги громадського сектору, є окреме розпорядження голови Верховної Ради.

Зазначимо, що на загальному сайті Верховної Ради анонс про цю подію таки був. Але той, хто стежить за роботою окремого комітету, розраховує, що саме на його сайті він знайде інформацію про події та обговорення за цим профілем. 

Більше того, ми зафіксували, що на сайті з’явилася новина із заходу, який щойно розпочався, а наведена в ній цитата спікера насправді прозвучала лише через годину. Це стосується виступу ексголови цього комітету Андрія Клочка зі "Слуги народу". Ось видно, що він виступає об 11:27.

А на сайті новина з цитатою Клочка з’явилася на годину раніше.

Подібний стан справ зафіксовано і у Комітеті з питань молоді та спорту.

Скриншот сайту Комітету з питань молоді та спорту

У грудні 2022 року головою Комітету ВРУ з питань бюджету замість Юрія Арістова призначили Роксолану Підласа, вона стала другою за історію діяльності цього комітету очільницею (у 1998 році під час ІІІ скликання ВРУ комітет також очолювала Юлія Тимошенко, прим. ЧЕСНО).

Фото очільників Комітету з питань бюджету від початку відновлення незалежності України до ІХ скликання ВРУ

Зазначимо, що фото попередніх очільників голів Комітету з питань бюджету зняли після призначення на посаду Роксолани Підласої.

У Бюджетному комітету були зафіксовані непоодинокі випадки публікації порядків денних за годину або декілька годин до початку засідання, що може перешкоджати оперативному доступу засідань. Проте, варто зазначити, що повідомлення про результати засідання публікують на сайті оперативно. 

Скриншот сайту Бюджетного комітету 

У цьому ж комітеті більшість новин стосуються діяльності голови комітету. У рекомендаціях аналітики Руху ЧЕСНО вже зазначили, що зловживання керівництвом комітету доступом до інформаційних ресурсів комітетів може негативно впливати на сприйняття комітету як важливої складової законодавчого процесу.

Скриншот сайту Бюджетного комітету 

Позитивні зміни

Увага до роботів комітетів підвищилась. Це важливий крок для забезпечення доступу громадян до прийняття рішень. Відкритість засідань у комітетах є важливою, особливо в умовах закритої роботи депутатів під час пленарних засідань. Адже саме там вирішуються, у якій редакції законопроєкт потрапить на голосування. 

Так, у Комітеті з питань державлади вже понад рік тривають обговорення ініціатив щодо недопущення до виборів представників від заборонених проросійських партій. Ця тема є надзвичайно важливою для українського суспільства. Тому необхідно аби Комітет продовжував відкрито працювати над політиками і залучав громадян до розробки правил повоєнного життя держави.

Читайте також: Право балотуватися: комітет держбудівництва розгляне ініціативи щодо представників заборонених партій

Робота усіх комітетів має вплив на кінцевий текст законопроєктів, а отже й на законодавство України. Тут важливо відзначити, що необхідною є відповідальна робота депутатів у комітетах. На прикладі лідерів рейтингу бачимо, що  працювати відкрито можливо. Більше того, приклад Комітету з питань здоров'я нації показує, що за ініціативи керівництва комітету та працівників секретаріату значно підвищити відкритість можливо.

Важливо, щоб усі парламентські комітети мали уніфіковану структуру з відповідним наповненням, також єдиний дизайн, який вже почали впроваджувати окремі комітети. Крім того, дуже важливо, щоб у секретаріаті комітету був у штаті закріплений фахівець, який відповідає за інформування про роботу комітету та вчасне наповнення сайту.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Олександр Саліженко та Вікторія Олійник для "Главкома"