Воєнний стан, діджиталізація і 5655: хто і як нівелює парламентаризм і свободу слова

Будь-кого можуть не впустити на онлайн-захід, або, якщо зрештою впустили, просто від’єднати. І що найгірше – якби заходи відбувалися офлайн, всі могли б бачити, як не допускають учасників, а тут блокування відбувається в один клік, і його мало хто помічає та мало хто обговорює. Це становить неабияку загрозу для побудови демократії в Україні.

Нещодавно на заході із представниками Європарламенту відбулася нечувана річ – представників медіа, громадських організацій, місцевого самоврядування та експертів, які критично оцінюють містобудівну "реформу", просто від’єднали від зум-колу. Те саме сталося навіть із народною депутаткою Ганною Бондар ("Слуга народу"), яка очолює робочу групу із розробки містобудівного кодексу.  

Нардепи написали колегам з Європарламенту про неприйнятність видалення із заходу. У відповідь ті рекомендували писати листи на одну з поштових скриньок МЗС – ймовірно, тим, хто і запрошував їх на обговорення.

Захід був організований після того, як Європарламент прямим текстом рекомендував Володимиру Зеленському не підписувати законопроєкт № 5655.

Для недоброчесних забудовників, які вже рік ведуть цю лобістську кампанію та інвестують у неї немалі ресурси, зміна рішення західних партнерів є критично важливою. Саме тому наша організація ініціювала колективне звернення до Європарламенту й наголосила на важливості залучення експертів до цього обговорення. Але нас, як і всіх інших, просто вилучили із заходу в один клік.

МЗС відповіло Руху ЧЕСНО, що воно не здійснювало модерацію заходу, а лише "надавало сприяння у запрошенні представників ЄС до участі у заході". 

Тому констатуємо, що лобісти 5655, проєкту, який має корупційні ризики, долучили до своєї кампанії не лише спікера Руслана Стефанчука, який звернувся до Європарламенту, але й МЗС як інструмент. І з того, що вдалося з’ясувати у народних депутатів, які нещодавно побували в кількох європейських відрядженнях, представники МЗС за кордоном не просто запросили представників ЄС на цей захід, а активно лобіюють проєкт. Ризики для прозорої відбудови, які несе підписання 5655, наші дипломати дипломатично замовчують.

Що стосується авторки законопроєкту, голови партії "Слуга народу" та голови профільного комітету Олени Шуляк, то вона повідомила Рух ЧЕСНО листом, що не причетна до вилучення учасників заходу із зум-колу. Але найціннішим у її відповіді є порада не писати на електронну скриньку, а надсилати в комітет листи в конвертах із марками. Це все, що треба знати про тих, хто одним із ключових досягнень містобудівної "реформи" вказує діджиталізацію.

Відповідь голови Комітету з питань державного будівництва О. Шуляк

От як насправді ставиться до діджиталізації голова профільного комітету, який мав би напрацювати прозорі правила відбудови. І тут ще треба пригадати важливий факт: під час зум-засідань комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, коли розглядали 5655 і готували його до другого читання, нашу організацію взагалі не під’єднали до засідання комітету. А це багато говорить про прозорість роботи комітету та якість парламентаризму.

Роботу комітету, як і роботу парламенту, давно час робити гласною. Нардепи мають виходити з теплої ванни і відчувати, що таке присутність ЗМІ та громадського сектору під час засідань. А тим часом комітети на свій розсуд вирішують, чи працювати їм прозоро. До слова, найближчими днями Рух ЧЕСНО презентує Антирейтинг прозорості комітетів.

Що стосується міністерства Олександра Кубракова, яке, як вбачається із відповіді МЗС, було "базою" для проведення заходу, то наша організація з 12 липня так і не отримала відповіді щодо інциденту із відключенням учасників. А це порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації".

"Реформа містобудування… стане однією з ключових для масштабного післявоєнного відновлення. Я пишаюсь тим, що ми розробляємо її спільно з проєктом USAID / UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах / TAPAS". Прозорі процедури, електронні документи, цифровий слід, який залишає кожна дія або бездіяльність чиновника – реформа містобудування буде зрозумілою та відкритою для всіх учасників будівельного процесу та для громадськості. Цілком упевнений, що діджиталізація – ключ до прозорості та підзвітності, а отже, протидії корупції", – розповідав колись Кубраков.

Як можна повірити в те, що урядовці щиро підтримують діджиталізацію задля прозорості, якщо учасників просто блокують під час онлайн-заходу?

А якщо пригадати той факт, що з офіційного видання "Урядового кур’єру" на початку квітня зникла стаття про роботу над  Містобудівним кодексом, який має вирішити ті проблеми, які не вирішує 5655, то маємо чесно говорити і про цензуру. 

На запит Руху ЧЕСНО щодо цього таємничого зникнення "Урядовий кур’єр" через кілька місяців після видалення статті відповів, що її доопрацьовують. Це сталося 14 червня. 

І от 17 червня – по суті, на третій місяць (!) – стаття дійсно з’явилася на сайті "Урядового кур’єру". Як же доопрацьовували матеріал упродовж мало не трьох місяців? Дуже просто. Із тексту зник коментар представниці Асоціації міст України Оксани Продан. Сайт не має обмежень за кількістю знаків, і такий короткий коментар цілком можна було б залишити, але можна припустити, що місцеве самоврядування в уряді не всім подобається, як і необхідність працювати над якісною регіональною політикою.

Якщо цитата представниці сектору місцевого самоврядування зникла, то з’явилося чимало цитат іншої спікерки – Олени Шуляк. Як їх вмонтовували в текст, видно навіть із того, що речення попередньої статті перетворили на підзаголовок, аби втулити туди цитату Шуляк.

Таким чином констатуємо факт: урядове (!) видання на кілька місяців зняло матеріал з офіційного сайту, аби затерти коментар представниці Асоціації міст України (АМУ) і додати низку коментарів Шуляк. Жодних змін у редакторський текст внесено не було. Не важко здогадатися, за чиїм проханням і навіщо редакція знімала текст із сайту.

"Цікаво, що змінили і сам заголовок. Був: "Містобудівний кодекс вирішить спірні питання", а тепер: "Містобудівний кодекс. Чи ухвалять документ, до початку масштабної відбудови". А це вже меседж, який поширює пані Шуляк: "опоненти не поспішають писати кодекс, бо це ідеально для продовження корупції". Нагадую, що історія з 5655 тягнеться вже 2,5 роки. Якби за цей період Шуляк присвятила час роботі зі стейкхолдерами, то ми могли б мати хорошу реформу. Але ж на демократію нема часу", – наголошує Анна Кирій, заступниця голови Архітектурної палати України.

Примітно, що з тексту "Урядового кур’єру" зникла не лише цитата Продан, а й частина прямої мови Кирій, а саме: "Громадянському суспільству та професійним інституціям треба проводити адвокацію Містобудівного кодексу і брати активну участь у його створенні".

І тут важливо додати, що пошуковий запит у Google "міністерство відновлення України" веде на статтю про портал pro5655.gov.ua. Це унікальний випадок, коли всіма інструментами діджиталізації просувають скандальний проєкт, для якого створили окремий сайт. Такої підтримки не мав жоден непідписаний законопроєкт, а таких кілька десятків.

Важливо розуміти, що випадки, коли незручних учасників усувають із зум-колу, непоодинокі. І це суттєво погіршує ситуацію.

Діджиталізація дійсно упрозорює низку процесів і робить їх більш ефективними. Але маємо зробити все від нас залежне, аби довести західним партнерам, що недоброчесні політики, які використовують свій статус у політичній системі та не підтримують демократичні цінності, можуть використовувати діджиталізацію і для того, щоб покривати корупційні ризики, утискати свободу слова і руйнувати демократичний розвиток країни.

Невміння працювати із ключовими стейкхолдерами, зачистка інформаційного поля — все це може вести країну до авторитаризму. І цьому треба запобігати на ранніх стадіях, а не чекати, доки політична культура в нашій країні ще більше деформується.

Ірина Федорів для "Української Правди"