Відповідний законопроєкт за ініціативи групи депутатів було зареєстровано 12 липня (№ 9419-1). Він передбачає поновлення обов’язку партій подавати фінансові звіти, в тому числі за минулі роки.
Ініціатором законопроєкту виступив віцеспікер Олександр Корнієнко, а також “слуги народу” Давид Арахамія, Олена Шуляк, голова фракції “Голосу” Олександра Устінова та низка інших нардепів. Серед них є представники трьох партій, що отримують державне фінансування — “Слуги народу”, “Батьківщини” та “Європейської солідарності”.
Ініціатори пропонують, аби протягом 90 днів із дня набуття законом чинності ці партії подали до НАЗК звіти за періоди дії карантинних обмежень та воєнного стану. Для партій, що не мають державного фінансування, строк складає 120 днів. Для перевірки НАЗК відводиться 60 днів, ще на 60 днів відтерміновується вступ у дію відповідних положень. Тобто на подання перших звітів можна очікувати до п’яти місяців.
“Я розумію, що відновлення звітування партій — це необхідний компонент продовження партійної реформи. На це є запит громадян, а також міжнародних партнерів. Кілька спроб відновити подання звітності провалились, але у пропонованому проєкті ми зійшлись на компромісних положеннях”, — коментує віцеспікер Олександр Корнієнко.
Корнієнко переконаний, що законопроєкт має всі шанси успішно пройти комітет і потрапити до зали. Тобто парламент може відновити звітування партій уже цього року. Передумовою є сильний склад авторів, які представляють усі парламентські партії, та залучення стейкхолдерів до напрацювання механізму відновлення звітування.
Крім того, пропонується вже з наступних парламентських виборів зменшити поріг для отримання права на державне фінансування з 5% голосів до 3%. Також партіям можуть надати можливість отримувати пасивний дохід від депозитів, в тому числі за рахунок держфінансування.
Подібна ініціатива вже була у 2021 році. Тоді Рух ЧЕСНО вказував на “технічний” ризик того, що отримані з депозитів кошти будуть надходити на рахунок для держфінансування. Це може значно ускладнити перевірки транзакцій. Зауваження можна виправити, врегулювавши, куди саме надходитимуть кошти.
Також законопроєкт № 9419-1 врегульовує звітування партіями, які втратили частину необхідної документації внаслідок бойових дій. За наявності документального підтвердження цього партії звільнятимуть від відповідальності за неповне подання інформації. Партії зможуть на власний розсуд подати квартальні або річні звіти.
“Вже четвертий рік ми не знаємо, хто фінансує партії. До того ж за цей час партії отримали майже 3 млрд гривень з державного бюджету. Тобто ми не знаємо, скільки партії отримують та на що саме витрачають ці гроші — це дискредитує всю реформу політичного фінансування. Тому відновлення обов’язкового подання звітів є критично важливим не лише для українського суспільства, а й для міжнародних партнерів”, — пояснює лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.
Водночас, крім згаданих застережень, важливими є строки перевірки звітів. Ініціатива враховує, що партіям необхідно подати великий обсяг інформації, проте відведення на перевірку всього 60 днів створює ризик того, що вона буде формальною.
“Ми пропонуємо провести перевірку звітності протягом 60 днів, адже закон набуде чинності з певним відтермінуванням. Тобто загальний строк для перевірки може складати до 120 днів. Проте, можливо, НАЗК запропонує більш сприятливу модель і ми відобразимо її до другого читання”, — пояснює Корнієнко.
Законопроєкт є альтернативним до розробленої НАЗК та внесеної Денисом Шмигалем ініціативи № 9419, яка серед іншого пропонує зменшення розмірів державного фінансування. Обидва законопроєкти нині на етапі розгляду комітетом з питань правової політики.
Нагадаємо, що лише у 2023 році з державного бюджету було виділено понад 885 млн гривень на фінансування діяльності партій. Спроб відновити обов’язок звітування було декілька, проте ці ініціативи так і не були розглянуті. Тому Рух ЧЕСНО та ряд громадських організацій неодноразово закликали відновити подання звітів.
Поділитись