Право балотуватися: комітет держбудівництва розгляне ініціативи щодо представників заборонених партій

Їх винесли на розгляд після пропозиції нардепа Олега Дунди (“Слуга народу”). Члени підкомітету обговорили два законопроєкти представників монобільшості. Один авторства Галини Янченко, Олега Дунди (№9081), а інший — Віталія Безгіна, Аліни Загоруйко (​​№9081-1). Ці ініціативи по суті пропонують заборонити балотуватися тим, хто раніше представляв заборонені партії, але з деякими відмінностями. 

Зауважимо, що заборону балотуватися представникам проросійських партій підтримують майже 50% українців. 

“Конституція України, міжнародні стандарти та практика ЄСПЛ не дозволяють нам просто заборонити балотуватися усім причетним до заборонених партій. Відповідальність має бути персоніфікована, мають працювати правоохоронні органи, — зазначає голова підкомітету Аліна Загоруйко у коментарі  Руху ЧЕСНО.

За словами Загоруйко, представники СБУ, які були присутні на засіданні, запропонували, що за відсутності заборони балотуватися для представників проросійських партій, можна запровадити на наступних виборах обов’язок вказувати у біографії, яка відображена в бюлетені, та агітаційних матеріалах, інформацію про попередню приналежність. Тоді виборець матиме інформацію про те, у якій партій цей кандидат був раніше. 

“Пропозиція СБУ повною мірою не вирішує проблему. Ми взяли до відома це на рівні ідеї, але нюансів лишається дуже багато. Механізм не прописаний і треба думати як вирішувати це питання”, — додає Загоруйко.

Зрештою підкомітет вирішив не брати на себе відповідальність за ухвалення будь-якого рішення й передав ці питання на розгляд комітету, який очолює голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

Нагадаємо, на розгляд парламенту вже понад пів року очікують підтримані комітетом ініціативи щодо позбавлення мандатів депутатів від заборонених партій, зокрема урядовий проєкт (№7476). до цього законопроєкту у Головного науково-експертного управління парламенту найменше зауважень.

Рух ЧЕСНО поцікавився у Загоруйко, чому прийнятий комітетом проєкт досі не розглядався у залі:

“Існує певний порядок, існує регламент. Коли комітет дає висновок  щодо законопроєкту, керівництво комітету пропонує включити цей законопроєкт для розгляду на сесії. Рішення щодо формування порядку денного сесії приймає погоджувальна рада”,  — зазначає голова підкомітету.

Окрім урядового проєкту, Рух ЧЕСНО восени нарахував майже 10 ініціатив щодо представників заборонених партій.

Нагадаємо, без участі ОПЗЖ не була б прийнята скандальна містобудівна "реформа" авторства голови комітету Олени Шуляк, адже для її прийняття ледь назбирали 228 голосів із 226 необхідних. По суті, вирішальними були голоси фігурантів Реєстру Zрадників Нестора Шуфрича, Олександра Качного, Анатолія Бурміча та їхніх колег. Раніше Шуляк називала співпрацю з ОПЗЖ в парламенті “конструктивною”.

У червні Європарламент закликав Президента не підписувати цю “реформу”. У тексті резолюції Європарламенту цей проєкт називають таким, що “може бути вигідним окремим групам інтересів за рахунок рівних правил гри й прозорості”. На цьому ж неодноразово наголошував Рух ЧЕСНО та низка інших громадських організацій, оскільки такий проєкт може бути вигідним недоброчесним забудовникам.