Мер не відповів на запит — у відставку. Як нардепи пропонують посилити відповідальність місцевих очільників

Звільняти голів громад нардепи пропонують, якщо ті не відповіли або надали неповну відповідь на запит громадян. Але для цього має бути відповідне рішення суду. Сьогодні як покарання передбачено лише адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. До суду може подати громадянин, який не отримав відповіді.

Запропоновані норми не стосуватимуться голів облрад, оскільки їх на цю посаду обирають депутати ради, а не виборці. Але якщо порівнювати ситуацію в міських та обласних радах, закритість останніх в умовах воєнного стану значно більша.

“Ініціатива направлена на базовий рівень, оскільки громад в Україні набагато більше — 1469, а обласних рад — усього 24. Тож рівень невідповідей на запити і звернення журналістів, народних депутатів найбільший. Проте немає жодної проблеми, якщо після першого читання будуть подані правки і відповідний комітет розгляне та додасть обласні ради”, — зазначає співавтор законопроєкту Дмитро Микиша.

Подібні норми можуть використовувати під час політичних баталій. Потрібно лише “закидати” голову громади значною кількістю запитів, які вимагають додаткової роботи з даними, і зачекати, доки спливуть строки на відповідь.

“Відповідні запити на інформацію місцева влада отримує вже не перший рік у шаленій кількості. Більшість звернень типові, і на них уже є стандартні відповіді. Спроби тиску будуть у будь-якому разі, при будь-якому законодавстві. Проте саме суд стає головною інстанцією, і тільки після його рішення можливо буде припинити повноваження місцевого голови”, — апелює нардеп Дмитро Микиша.

В умовах протистояння центральної влади й місцевого самоврядування це може стати додатковим інструментом для усунення мера з посади, що можна спостерігати на прикладі міського голови Чернігова, який свого часу відмовився співпрацювати з Банковою. Причому якщо громадяни можуть судитися з головою роками, то у випадку з Владиславом Атрошенком перша та друга інстанції винесли рішення за пару місяців.

Фото: Facebook/Петро Павловський

Проте парламентар Петро Павловський запевняє, що зі сторони народних обранців ініціатива не стане інструментом тиску на місцевих очільників, адже можливому звільненню передуватиме окрема складна процедура всередині Верховної Ради.

“Це не просто бажання депутата притягнути до відповідальності голову громади. Відповідальність голови громади за ненадання відповіді на депутатське звернення встановлено законом. Однак щоб вона настала, треба пройти доволі складну процедуру. Так, депутат надсилає подання апарату Верховної Ради. Відповідна уповноважена особа аналізує подання, і якщо нардепу дійсно не надано запитувану інформацію, надсилається запит особі, якій було адресовано депутатське звернення, та пропонується надати пояснення. Потім надається оцінка всім обставинам, і лише після цього приймається рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згодом надсилається для розгляду до відповідного суду”.

Навіть у мирний час Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував у різних областях країни політичне протистояння між головами громад і депутатською більшістю, в результаті якого громади ставали, по суті, заручниками політичного конфлікту і жили без прийнятого бюджету. Відповідно, і на місцевому рівні це може виявитися інструментом для усунення з посади місцевого голови.

Оскільки в умовах війни виборів не проводять, секретар ради, якого оберуть самі ж депутати, буде виконувати функцію мера невизначений час. Це при тому, що в мирних умовах за 90 днів мали б відбутися вибори.

Ба більше, якщо голова громади порушить закон, разом з посадою він втратить представницький мандат, а секретар ради — лише посаду в. о. місцевого голови, але при цьому залишиться депутатом.

Однією з ключових проблем залишається невиконання чинного законодавства, коли місцеві ради не публікують інформації, яка повинна бути в публічному доступі. Воєнний стан жодним чином не впливає на її закритість, і громадяни взагалі не мали б робити відповідні запити.

Фото: Рух "ЧЕСНО"

Важливо зазначити, що наразі заборонено масові заходи, тобто громадяни втратили можливість брати участь у громадських слуханнях чи акціях протесту. Місцева влада, як і парламент, не проводить публічних консультацій з громадянами. Тут мав би допомогти законопроєкт “Про публічні консультації”, проте він не передбачає обов’язкових публічних консультацій для ініціатив народних депутатів.

Тож це ще одна ініціатива парламентарів, яка стосується місцевого рівня, але оминає народних депутатів, які, на відміну від депутатів місцевих рад, можуть ухвалювати закони.

Також варто зауважити, що наразі закрито доступ до низки реєстрів, від чого держава щодня втрачає немалі кошти.

Вероніка Усачова для "Лівого Берега"