Зеленський позбавив Богуслаєва звання героя. А що з Бойком?

Часто це були “червоні директори”, які стали монополістами у певній галузі економіки або після розпаду радянського союзу продовжували очолювати критично важливі підприємства держави. Однак світоглядно й політично ці люди мали послідовну багаторічну антиукраїнську позицію, ностальгували за радянським союзом або ж мріяли про новий “рускій мір” та пропагували імперську політику москви. 

Один із найяскравіших прикладів – ексголова “Мотор Січі”, нардеп багатьох скликань, регіонал В’ячеслав Богуслаєв, якому наразі інкримінують співпрацю з державою-агресором та колабораціонізм. 

Нещодавно, за інформацією ЗМІ, Богуслаєв звернувся до керівника Офісу президента Андрія Єрмака із заявою, в якій просив включити його до списків на обмін з рф. Повний абсурд. Людина, яка до квітня цього року мала найвище звання Героя України, просить про обмін (у статусі військовополоненого, як іншого зрадника Віктора Медведчука?) до країни-окупанта.

На жаль, серед переліку осіб, які отримали найвищу нагороду України, є й низка відвертих колаборантів. Зокрема після початку російсько-української війни у 2014 році дехто з них підтримав анексію Криму та Донбасу, як, наприклад, уже покійні екснардепи Борис Дейч або Микола Багров. 

Але є й живі зрадники зі званням Героя України. Варто наголосити, що це звання надає низку пільг і надбавку до пенсії. Після окупації Криму ці привілеї рф формально залишила для українських героїв.  

Серед фігурантів Реєстру зрадників, які мають звання Героя України, є не лише політики, але і священнослужителі УПЦ МП, які були заангажовані до політичної діяльності. Зокрема вікарій Чернівецької єпархії, намісник Банченського монастиря УПЦ (МП) Михайло Жар (Лонгин), який був помічником на громадських засадах нардепа Миколи Романюка (Партія  регіонів). Наразі йому оголосили підозру в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Він називав ПЦУ “церквою антихриста” та “сатанинською” під час літургій.

Більше того, для повноти абсурдності ситуації варто нагадати, що у найвищому законодавчому органі держави досі залишається один із лідерів забороненої проросійської партії ОПЗЖ Юрій Бойко, який навіть після повномасштабного вторгнення росії в Україну включався в ефір до головного пропагандиста кремля владіміра соловйова, має звання Героя України та орден “Держава” від президента Леоніда Кучми. 

Цей перелік зрадників, які мають найвище звання Героя України, не є вичерпним. Рух ЧЕСНО продовжує наповнювати Реєстр зрадників і перевірятиме кожного не лише на предмет держзради чи колабораціонізму, а й на наявність звання Героя України.

На жаль, на ситуацію з Юрієм Бойком не вплинув ні розголос у ЗМІ, ні петиція та реакція на неї президента Володимира Зеленського та прем’єра Дениса Шмигаля. Ба більше, якщо на початку ІХ скликання у ВРУ було троє нардепів зі званням Героя України – Бойко та двоє військових – то нещодавно генерал-лейтенант та екскомандувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Михайло Забродський (“Європейська солідарність”) склав мандат і достроково припинив повноваження нардепа для того, аби захищати країну.

Читайте також: Які петиції ігнорує Зеленський і чому Шмигаль не вирішив проблему Бойка-героя?

Ще одним Героєм України у парламенті залишається екскомандир 5-ї БТГ 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Ігор Герасименко (“Слуга народу”). Забродський та Герасименко отримали звання Героя України із врученням ордена “Золота Зірка” з майже однаковим формулюванням: “за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові”.

Станом на травень 2023 року оприлюднені укази щодо присвоєння звання Героя України 717 особам, 409 осіб нагороджено за життя, 308 – посмертно. Посмертно звання Героя України отримують, як правило, ті, хто загинув у бою за Україну. Низка справжніх героїв загинула після повномасштабного вторгнення росії, зокрема одні із наймолодших Героїв України – Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), Андрій Верхогляд (Лівша), Тарас Бобанич (Хаммер) та багато інших. 

А прижиттєві звання героїв у Юрія Бойка чи Михайла Жара знецінюють цю найвищу нагороду держави. 

Примітно, що у відповідь на петицію щодо Бойка Зеленський звернувся до Шмигаля із проханням проаналізувати наявність обґрунтованих підстав для застосування санкцій. Майже за місяць Денис Шмигаль надіслав Володимиру Зеленському відповідь, в якій було сказано, що наразі недостатньо підстав для застосування санкцій щодо Юрія Бойка. Після цієї скандальної відповіді прем’єр зрозумів репутаційні ризики. Але замість того, щоб підтримати законопроєкт Романа Лозинського № 6163, який уже очікує другого читання, Шмигаль подав свій, як і представники фракцій “ЄС”, “Голосу” та групи ПЗЖМ. Нардеп Григорій Мамка у своєму законопроєкті взагалі пропонує позбавляти держнагород лише осіб, які вчинили тяжкі злочини, а не через накладання санкцій.

Якби ініцватива Мамки набула законної сили, президент не зміг би своїм указом позбавити звання Героя України Богуслаєва: ще немає вироку суду і діють лише санкції. Таким чином, те, що нардепи з колишньої ОПЗЖ досі в парламенті, дає їм можливість і надалі просувати законодавчі ініціативи, які вигідні проросійським силам. 

Рух ЧЕСНО вбачає подвійні стандарти у тому, що Бойко залишається Героєм України, а щодо Богуслаєва є президентський указ. Виходить, що там, де не потрібна співпраця з ОПЗЖ і є підсудний зрадник, політичне рішення ухвалюється доволі швидко. А коли голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк та голова фракції Давид Арахамія безпідставно виправдовують співпрацю з колишньою ОПЗЖ, цілком зрозуміло, що “герой” Бойко не стане підсанкційним і не буде позбавлений звання. 

Тут важливо розуміти роль ОПЗЖ в парламенті – це “рятівники за викликом”, без яких не було б прийнято лише 9% законопроєктів. І якість цих проєктів доволі сумнівна – скандальна містобудівна “реформа”, скасування пожиттєвого статусу для фінмоніторингу політиків тощо. Це те, що суттєво уповільнює європейську інтеграцію України.

Очевидно, в умовах повномасштабного вторгнення настав час остаточно поставити крапку в інерції радянських традицій. Нещодавно президент Володимир Зеленський вніс зміни до Статуту звання Героя України, згідно з яким попередній розгляд подань про присвоєння найвищого державного звання здійснюватиметься експертною групою при Комісії державних нагород та геральдики. Водночас влада має провести аудит уже присвоєних державних нагород і позбавити звань осіб, які є представниками інтересів країни-окупанта.

Частина з них може сформувати “золоту частку” обмінного фонду для повернення з неволі українських військових. Більше того, українська влада має зробити все, аби в подальшому не було ганебних фактів, коли найвище звання держави мають як справжні бойові герої, так і політичні пристосуванці та зрадники. Щоб будь-яка державна нагорода не була дискредитована такими особами, а була виявом честі та справжнього визнання.   

Очевидно, що держава має раз і назавжди поставити крапку в питанні присвоєння найвищої державної нагороди. Потрібен відкритий незалежний механізм номінації та експертне обговорення – без політичної кон’юнктури, узалежнення від політичної волі та ручного регулювання Банкової.  

Олександр Саліженко для "Української Правди"