Відновлення декларування та звітування партій. Які позиції фракцій та груп у Верховній Раді?

Законопроєкт щодо відновлення електронного декларування очікує розгляду та ухвалення у Верховній Раді ще з осені минулого року. Його автор — голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія. Але реалізація виглядає вкрай непереконливо. Маючи голоси монобільшості, готову законодавчу ініціативу не виносять на розгляд. 

Для того, щоб законопроєкт розглянули в сесійній залі, відповідне рішення має бути прийняте на погоджувальній раді. Тобто це питання політичної волі. Рух ЧЕСНО вирішив з’ясувати позицію парламентських фракцій та груп щодо відновлення декларування та звітності політичних партій.

“Європейська солідарність” 

Представник фракції “Європейської солідарності” Максим Саврасов у коментарі Руху ЧЕСНО заявив, що фракція готова готова підтримати відновлення декларування та фінзвітності партій:

“Щодо відновлення фінзвітності партій, то хочу зауважити, що нам зараз нічого не заважає їх подати, адже ми щороку проходимо аудиторську перевірку і отримуємо аудиторський висновок, який потім додається до загального звіту в НАЗК. Протягом усього часу, поки звітність призупинена, ми ці висновки все одно робили, і вони є в наявності. Ми готові звітувати в будь-який час, але немає бажання бігти поперед батька в пекло, адже вимоги до звітності можуть змінитись”, — зазначив Саврасов.

Крім того, на думку Саврасова, невинесення законопроєкту Арахамії з осені минулого року в сесійну залу для голосування у першому читанні свідчить про те, що нардепи від “Слуги народу” насправді не підтримують ініціативу і не хочуть подавати декларації. 

Насправді ж, якщо співставити кількість поданих декларацій, десять нардепів зі “Слуги народу” подали свої декларації, що ж до ЄС, то єдиним нардепом, який підтримав прозорість, став Михайло Бондар. 

“Батьківщина”

Представник фракції “Батьківщини” Сергій Власенко переконує, що їхня політсила підтримує обидві ініціативи, але виступає проти подвійних стандартів: 

“Дивно читати звіт партії, де стоять усі нулі, що нібито немає офісів, штатних співробітників, і робиться вигляд, що це нормальна історія. “Батьківщина” — це найрозгалуженіша партія в країні з точки зору мережі, і, очевидно, всюди є людський фактор, поточні помилки. Як казали латиняни, errare humanum est — людині властиво помилятись. Ми виступаємо за те, аби такі помилки не були механізмом тиску на партії”, — каже Власенко.

Раніше під час аналізу фінзвітів “Батьківщини” Рух ЧЕСНО виявляв, що значні суми на рахунки партії заводилися через мешканців столичних околиць. 

Фото: Рух ЧЕСНО

До прикладу, ось у такому будинку, якщо вірити даним, жив спонсор партії, і знайти його за цією адресою не вдалося.

Читайте також: “Батьківщина”: хто ховається за “спонсорами” зі столичних околиць

Що ж до можливого включення між першим та другим читанням до законопроєкту Давида Арахамії про відновлення декларування № 8071 питання фінзвітності партій, то Власенко зазначає, що, враховуючи досвід роботи в парламенті, не готовий обговорювати гіпотетичні ситуації:

“Давайте дочекаємось, що буде в залі, бо інсайдів є багато, але більш за все роздувають щоки ті, хто не має відношення ні до перемовин, ні до ухвалення рішень. Тільки після винесення законопроєкту в сесійну залу можна буде про щось конкретне говорити. Ми ж реалісти. Порядок денний формує погоджувальна рада на підставі подання комітетів, які очолюють “слуги”, — каже Власенко.

Водночас він наголошує, що виникає певний дисонанс, коли говорять, що у нас унікальна система декларування, але чомусь Україна — одна з найбільш корумпованих країн. На думку Власенка, у декларантів має бути доступ до тих самих реєстрів, що й у НАЗК. Також у “Батьківщині” зазначають, що окрема тема — це декларування під час війни, і наполягають на тому, щоб доступ до інформації був лише у НАЗК, але не у громадян чи ЗМІ. Ще одне питання, яке обговорюють партійці “Батьківщини”, — хто повинен мати статус топ-посадовців. 

У “Батьківщині” також наголошують, що дуже складна ситуація у декларантів із регіонів, які були або є під тимчасовою окупацією чи опинились на лінії фронту. Потрібно чітко визначити, як вносити у декларацію майно, яке перебуває на тимчасово окупованій території чи було зруйноване. 

“Голос”

Представник фракції “Голосу” та перший заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин у коментарі Руху ЧЕСНО наголошує, що декларування потрібно відновити якомога швидше, адже немає жодних причин цього не робити:

“Коли загроза для столиці зникла, зникли й будь-які аргументи недекларування для посадовців. “Голос” підтримує подання Давидом Арахамією законопроєкту, який повертає обов’язок декларувати. Поява вимоги МВФ в умовах макрофінансової допомоги — це позитив з одного боку, адже є своєрідною гарантією, що це відбудеться. Але з іншого боку — нам вкотре звертають увагу на те, що ми самі можемо зробити без будь-яких проблем”. 

Водночас Юрчишин розповів, що зараз у парламенті він входить у робочу групу з відновлення декларування, в якій є представники НАЗК, НАБУ, Мін’юсту та Мінцифри, щоб напрацювати більш зручну процедуру подання декларацій з точки зору автоматичного використання даних, які вже є у державних реєстрах.

Крім того, він позитивно оцінює ініціативу голови більшості парламенту щодо відновлення декларування, але підкреслює, що з цим нардепи зволікають, прикриваючись обмеженнями воєнного стану.

“Наш комітет швидко зробив висновок і рекомендував розглянути в першому читанні проєкт № 8071. Є ризик, що в він провалиться і навіть монобільшість не голосуватиме. Тому, аби мотивувати депутатів, створюється критична ситуація, щоб тиснула громадськість, а не керівництво монобільшості. Але це дивна позиція, бо це ініціатива голови монобільшості, яку підтримує президент і партнери, а громадяни підтримали петицію на цю тему. Це затягується, щоб довести до критичної ситуації і не торгуватись, а потім винести в залу і поставити перед фактом”, — переконаний Юрчишин. 

Водночас Юрчишин зауважує, що відсутність звітування партій з 2020 року негативно впливає на український політикум та прозорість його роботи, а також на обороноздатність країни. 

“Друга складова — фінансування партій ззовні, що може розхитувати українське суспільство та зменшувати обороноздатність країни. Можливо, вплив проросійських сил був би істотно меншим, якби починаючи з 2020 року ОПЗЖ та їхні поплічники в Україні були змушені показати, звідки вони отримують кошти на свою діяльність”, — наголошує Юрчишин.

Тут варто зазначити, ми вже не дізнаємося, хто ж фінансував заборонені партії, оскільки юридичних осіб уже немає, і навіть коли відновлять звітування, це стосуватиметься лише незаборонених партій.

Представник “Голосу” наполягає, що треба дати свободу дій НАБУ та САП та зобов’язати партії звітувати про свої надходження. 

Читайте також: Партійна каса: чому нардепи блокують звітування за бюджетні кошти

Нардеп Юрчишин наголошує, що більшість партій не звітують уже понад три роки, а про джерела надходжень і видатків заборонених політичних сил ми вже нічого не дізнаємось. Відновити звітування означає дати можливість якісно моніторити діяльність партій громадському сектору та антикорупційним органам, а ще це перешкодить сумнівним фінансовим вливанням з-за кордону.

Депутатська група “За майбутнє”

Співголова депутатської групи “За майбутнє” Тарас Батенко в коментарі Руху ЧЕСНО зазначає, що депутатська група розгляне ініціативу Арахамії, щойно вона з’явиться в порядку денному найближчого засідання ВРУ:

“Законопроєкт про відновлення декларування № 8071 поки не внесений у порядок денний найближчого засідання і, наскільки розумію, ще не буде розглянутий найближчим часом. Як тільки з’явиться текст цього законопроєкту, наша депутатська група розгляне його. Наразі відомо, що працюють певні робочі групи щодо зауважень до цього законопроєкту”. 

Водночас Батенко наголошує, що група визначиться з позицією тоді, коли зауваження до законопроєкту будуть враховані і не лише опубліковані на сайті Ради, де вже давно є текст законопроєкту, а й стануть предметом розгляду.

“Якщо ці зауваження, які знімають головні ризики публічного декларування в умовах воєнного стану, будуть враховані, то наша депутатська група розгляне можливість підтримки його в сесійній залі. Але спочатку потрібно ознайомитись із його текстом”, — зазначає Батенко.

Депутатська група “Довіра”

Представниця депутатської групи “Довіра” Лариса Білозір у коментарі Руху ЧЕСНО запевнила, що загалом депутати від групи підтримують відновлення декларування: 

“Ми з колегами подаємо декларації навіть до ухвалення законопроєкту № 8071 про обов’язкове відновлення декларування. Вже є й ті, хто подав (із 18 нардепів групи наразі декларації подали троє: Володимир Арешонков і Борис Приходько — за 2021 та 2022 роки, Василь Петьовка — за 2021 рік — прим. ред.). Я також збираюсь найближчим часом подати, але маю певні нюанси, бо у мене була повна перевірка і були певні неточності, тому потрібно внести зміни. Я написала лист до НАЗК і чекаю, поки мені нададуть доступ це зробити”. 

“Слуга народу”

Поки всі інші представники фракцій та груп готові підтримати законопроєкт Арахамії, сам голова фракції “Слуги народу” і автор законопроєкту Давид Арахамія повідомив Руху ЧЕСНО, що насправді на розгляд парламенту готують новий законопроєкт. Над ним працює робоча група, до якої залучені і НАЗК, і НАБУ:

“Робоча група засідала чотири-п’ять разів. Є вже напрацьована модель, яка погоджена з НАБУ. Ще чекаємо остаточного погодження з НАЗК. Після того ці напрацювання кладемо на папір у вигляді альтернативного законопроєкту і це вже погодимо ще один раз із представниками G7, бо вони зацікавлена сторона і опікуються цим питанням. Як ні в кого не буде жодної “алергії” — будемо реєструвати і голосувати до першого читання”.

Арахамія повідомив, що перше читання має відбутися до кінця червня, а друге — до кінця вересня. Таким чином, декларування можуть відновити восени.

Голова фракції додав, що свою декларацію збирається подати найближчим часом. З його слів, наразі є технічні перешкоди.

Нагадаємо, наприкінці травня 2023 року лише 39 народних депутатів добровільно подали декларації про статки за 2021 рік (10%). Якщо ж говорити про 2020 рік, то ця цифра ще менша — 22 (5%). Із керівництва парламенту та очільників фракцій і груп декларації подав лише голова ВРУ Руслан Стефанчук. 

Нещодавно перший заступник голови ВРУ та колишній лідер партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко заявив в інтерв’ю Руху ЧЕСНО, що він “у процесі подання”, однак його декларації немає й досі. 

У фракційному та груповому розрізі найбільший відсоток декларантів у депутатських групах “Довіра” та “За майбутнє”, найменший — серед позафракційних та у “Відновленні України”.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну низка державних органів прибрали з публічного доступу відомості, які можуть містити чутливу персональну інформацію. НАЗК закрило доступ до декларацій публічних службовців та звіти політичних партій, а також на час дії воєнного стану призупинило декларування. 

Олександр Саліженко для "Лівого Берега"