Від початку 2022 року і по травень 2023 року найбільший відсоток нардепів Верховної Ради, які мають понад 30% неучасті у голосуваннях, у групах ПЗЖМ (45%) та "За майбутнє" (44%).
Натомість найменше “пасивних” депутатів у фракціях "Слуга народу" (6,8%) та Голосу (15%). У свою чергу в "Європейській солідарності" та "Довірі" немає жодного депутата, у яких за цей час відсоток неучасті в голосувань був більший за 30%. Про це йдеться у дослідженні Руху ЧЕСНО.
У Верховній Раді окрім прогульників засідань є й такі, хто “випаровується” під час голосувань. Їхня картка у слоті, але парламентарі не голосують. Саме через таких політиків ледь не зірвався розгляд питання про деколонізацію топонімічних назв. Десятки депутатів імітують свою присутність у залі і це при тому, що за місяць під куполом Верховної Ради лише кілька робочих днів.
Через брак депутатів у залі проросійський “Слуга народу” Максим Бужанський мало не зірвав голосування за дуже важливу правку.
Така ситуація у парламенті під час дії воєнного стану змушує поставити серйозне питання до якості роботи народних депутатів із фракцій “Батьківщини”, ЄС та “Голосу”, а також депутатської групи “За майбутнє”.
Якби ці фракції або депутатські групи працювали в залі у повному складі, то ключові законодавчі ініціативи не залежали б критично від голосів тих, хто пройшов від забороненої партії ОПЗЖ. Цей важливий законопроєкт показав, що у Верховній Раді через рік війни може бути проблема з голосами.
Раніше Рух ЧЕСНО вже писав, що практика неучасті в голосуваннях поширена серед нардепів та депутатів міських рад. Якщо, наприклад, фракція чи група вирішила не голосувати або утриматись за ті чи інші питання порядку денного. Досить часто така позиція може узгоджуватись на засіданнях фракції напередодні голосування або ж виникати спонтанно під час розгляду.
Проте варто зауважити, що в обов'язки депутата входить голосувати “за”, “проти” або “утримуватися”. Такої участі у голосуванні, як “не голосував” регламентом ВРУ не передбачено.
Поділитись