Чому парламент не хоче консультуватися з громадянами?

Цю ініціативу ще 2020 року подав на розгляд Верховної Ради прем’єр Денис Шмигаль. По суті, через рік усі фракції та групи, крім ОПЗЖ, підтримали цей проєкт у першому читанні. І ось через три роки є шанси, що його таки можуть ухвалити. 

Але є питання до тексту, який готують до винесення в сесійну залу. І за це відповідальний Комітет з питань організації державної влади й місцевого самоврядування, який очолює Олена Шуляк зі "Слуги народу".

"Рік тому голова "Слуги народу" і нині керівниця профільного комітету Шуляк підтримувала необхідність поширення закону на депутатські законопроєкти, як і багато інших депутатів цієї фракції. Але текст виявився зовсім іншим. Це дивно для партії більшості. Адже виходить, що "слуга" не хоче чути свого господаря – народ", – зазначає експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

І дійсно, найбільша проблема – публічні консультації можуть зробити необов’язковими для ініціатив народних депутатів і обов’язковими лише для ініціатив Кабміну. Це при тому, що зараз Кабмін і так зобов’язаний проводити публічні консультації, бо є відповідна постанова (№ 996). Ініціативи президента також не потрапляють під дію майбутнього закону. А найбільше ініціатив подають саме народні депутати, і це доводить аналіз Руху ЧЕСНО.

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради також наголошує на тому, що суб’єкти законодавчої ініціативи мають проводити консультації з громадянами на однакових засадах.

Інакше ті ініціативи, які влада захоче провести без консультацій, можна буде ініціювати не через Кабмін, а через нардепів, уникаючи консультацій. Тобто у другому читанні, яке є фінальним, депутати не мають обов’язку проводити консультації, а комітет має проголосувати, аби ці консультації почалися. 

Виходить, якщо комітет не голосує, а депутат не хоче – консультацій не буде. Залишається сподіватися лише на свідомість нардепів. Відповідно, якщо це і робитимуть, випадки будуть одиничні.

Більше того, проєкт передбачає, що він вступить в силу лише через 12 місяців після завершення воєнного стану. Тож шанси на те, що під його дію потраплять чинні депутати, по суті, нульові. А саме це скликання напрацьовує політики обороноздатності й відбудови. І, як показала практика, далеко не завжди стейкхолдери належним чином долучені до обговорення реформ.

Завжди, коли йдеться про прийняття законів, які можуть негативно вплинути на зону комфорту депутатів або політичних сил, їх гальмують. Те саме бачимо і з відновленням електронного декларування, і з відновленням звітування партій за державне фінансування.

Народні депутати саме цього скликання роками перебувають у найтеплішій ванні. Через пандемію та воєнний стан у кулуарах вже кілька років немає журналістів. Робота низки комітетів бажає кращого, коли мова йде про відкритість.

За таких умов є дві серйозні проблеми: Рада може ухвалювати скандальні закони, такі як містобудівна "реформа", або навіть не розуміти, за що голосує. 

Яскравим прикладом є одне з останніх голосувань за повернення 30 тисяч гривень виплат військовим — коли деякі політики вирішили зробити собі на цій темі піар, мовляв, ми повернули виплати, але де-факто держава цих грошей не має. І через те, що народні депутати недогледіли те, що так неслося в залі, аби рятувати Офіс президента від репутаційних ризиків і ветування, довелося "пожертвувати" нардепом від "Голосу" Володимиром Цабалем. Він вніс блокуючу постанову.

Звісно, що з приводу правки консультації б не проводилися. Мова йде виключно про законопроєкти. Але сьогоднішня швидкість законотворення значно погіршує його якість.

До речі, такого ефекту із блокуючою постановою можна домогтися лише тоді, коли є політична воля. Коли розглядали законопроєкт щодо посилення кримінальної відповідальності для військових (№ 8271), який позбавляє військових належного захисту в суді, Соломія Бобровська з "Голосу" писала про те, що його терміново подали на підпис президенту. Тобто із блокуючою постановою можна було просто не встигнути, як у випадку із правкою щодо виплат 30 тисяч. 

Згодом військове керівництво країни надіслало лист голові Верховної Ради з проханням відкласти розгляд проєкту постанови, а також пропонує надалі розробляти нормативну базу щодо оплати праці захисників більш диференційовано, і головне – із залученням командування та представників сектора нацбезпеки й оборони. І це не вперше військові пом’якшують ситуацію після невдалої законодавчої діяльності Верховної Ради. З проєктом № 8271 теж відбувалося вирівнювання медіаполя.

Публічні консультації під час напрацювання законодавства дозволяють не лише зробити закони більш якісними, але й підвищити довіру до органів влади. Саме консультації мінімізують конфліктні ситуації. Тому народні депутати мають розуміти свою відповідальність перед виборцями. Кабмін і так проводить публічні консультації, і Рух ЧЕСНО долучається до цих процесів.

Дуже хотілося б, щоб законодавчі ініціативи парламенту та президента в обов’язковому порядку проходили процес публічних консультацій з можливістю урахування позицій зацікавлених сторін.

Віта Думанська для "Української Правди"