“Рятівники” за викликом: яка насправді роль ОПЗЖ у Верховній Раді?

Але дані голосувань за понад рік роботи парламенту доводять: без жодного голосу представників ОПЗЖ Рада ухвалила низку критично важливих рішень конституційною більшістю. Голоси нардепів ОПЗЖ були вирішальними лише приблизно у 9% голосувань парламенту, і їхня якість часом була, як у випадку з містобудівною “реформою”, сумнівною. 

Проросійська фракція ОПЗЖ повним складом не голосувала у ключових питаннях, де був хоч якийсь інтерес країни-агресорки. Наприклад, під час звернення до міжнародних організацій у зв’язку з ескалацією росією безпекової ситуації навколо України, невизнання незалежності самопроголошених утворень ОРДЛО, голосування за вихід України з угод СНД. Вони не голосували навіть за продовження угоди між Україною та Нідерландами щодо розслідування падіння літака рейсу MH17. 

Крім того, нардепи ОПЗЖ очікувано не голосували за запровадження персональних санкцій та за право українців на цивільну вогнепальну зброю. При ухваленні рішення про організацію роботи ВРУ в умовах дії воєнного стану — напередодні вторгнення — більшість нардепів ОПЗЖ були відсутні, а під час затвердження указу президента про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України була відсутня вся фракція, крім одного нардепа.

Рух ЧЕСНО зробив аналіз голосувань від початку минулого року по травень 2023 року, щоб виявити, які рішення за цей час були ухвалені Верховною Радою без участі представників забороненої партії ОПЗЖ.

“Конструктивна співпраця”

Протягом останнього року представники влади зробили низку заяв-реверансів щодо політиків від забороненої ОПЗЖ. Так, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк назвала співпрацю з депутатами від ОПЗЖ “конструктивною” і навіть резюмувала, що колишні члени ОПЗЖ голосують краще, ніж деякі “слуги”. 

“Звичайно, у нас є законопроєкти, коли ми рахуємо якісь голоси, але ми не враховуємо позицію екс-ОПЗЖ. Вони як хочуть, так і ухвалюють рішення. Буває так, що екс-ОПЗЖ голосують краще, ніж певні представники від “Слуги народу”. Ми можемо це якимось чином заборонити?” — заявила в інтерв’ю “Українській правді” лідерка партії більшості Шуляк. 

У свою чергу голова фракції Давид Арахамія назвав одного із лідерів групи “Відновлення України” та фігуранта “батальйону Монако” Ігоря Абрамовича “своїм серед чужих у тилу п’ятої колони”. Це відбулося перед тим, як він склав мандат. Натомість віце-спікер ВРУ Олександр Корнієнко визнав діяльність прогульника Абрамовича в комітеті “корисною”, а голоси від екс-ОПЗЖ — начебто “доброю волею”. 

Читайте також: Олександр Корнієнко: Я не бачу взагалі проблем у відновленні звітування партій

Лідерка “Слуги народу” переконує, що у більшості не завжди вистачає голосів для ухвалення рішення. Вочевидь, саме в такі моменти більшість розраховує на “конструктивну допомогу” від екс-ОПЗЖ. Особливо коли йдеться про одіозні  голосування, як це, наприклад, було під час ухвалення скандальної реформи містобудування авторства Шуляк. Тоді голосування за законопроєкт № 5655 відбулося з мінімальною кількістю голосів для прийняття законопроєкту (228 голосів). Примітно, що жодного голосу не дали фракції “Європейської солідарності” та “Батьківщини”. У “Голосі” лише один депутат проголосував за. Натомість “слуги народу” зібрали голоси фактично завдяки депутатам екс-ОПЗЖ, а також депутатських груп “За майбутнє” та “Довіра”.

Читайте також: Чому реформу містобудування тягнуть “Слуга народу” та ОПЗЖ без оприлюднення тексту?

Очевидно, така конфігурація в сесійній залі більшою мірою обумовлена тим, що нардепи забороненої партії ОПЗЖ бояться потрапити під санкції або ж отримати судові провадження. Тому вони голосують в унісон із більшістю. 

І містобудівна реформа — це далеко не поодинокий випадок, коли ексОПЗЖ “рятує” ситуацію і дає голоси, але якість законодавчої ініціативи вкрай сумнівна. Зокрема нардепи ексОПЗЖ дали критично важливі голоси у грудні минулого року за ухвалення рішення про новий відбір суддів до КСУ (№7662), щодо якого Єврокомісія наполягала на врахуванні усіх рекомендації Венеційської комісії. 

Крім того, голоси нардепів забороненої партії стали вирішальними під час прийняття шкідливих правкок про скасування пожиттєвого фінмоніторингу для високопосадовців до законопроєкту №8008. Саме правки нардепа ексОПЗЖ Григорія Мамки стосувалися скорочення строку перебування нардепів та топ-чиновників у статусі “національного публічного діяча” до трьох років після звільнення при тому, що раніше цей статус був пожиттєвим. Це міжнародний стандарт. Вирішальною стала правка правка нардепа екс ОПЗЖ Григорія Мамки. Такі ініціативи блокують євроінтеграцію України, а це і є ключова мета рф.

Але, коли парламент напрацьовує політики, які стосуються безпосередньо нардепів, то між державницькою позицією і особистим інтересом у Верховній Раді часто обирають, на жаль, особистий інтерес. Про це свідчить скасування декларування та звітування партій за витрачені кошти. І за це відповідає персонально голова фракції Давид Арахамія, який подав законопроєкт і ніяк не може винести його на голосування, хоча він пройшов комітет. 

За те, що ексОПЗЖ так “рятує” ситуацію й допомагає проштовхувати відверто шкідливі ініціативи, їх не усувають із керівних посад у комітетах. Зокрема, фігурант Реєстру зрадників Нестор Шуфрич досі очолює Комітет свободи слова. Більше того, він перебрав на себе роль рупора на засіданнях Ради, або ж керівника більшості, адже виконує роль неформального “мотиватора” і майже під час кожного виступу закликає нардепів “менше говорити і швидше голосувати” та “демонструвати єдність”.

Читайте також: Носії наративів Кремля: як п’ята колона в парламенті змінила риторику за рік

Раніше проведений Рухом ЧЕСНО аналіз динаміки голосувань ВРУ в умовах воєнного стану продемонстрував, що після повномасштабного вторгнення росії та заборони ОПЗЖ її представники почали систематично голосувати за, але їх голоси у ключових питаннях не є вирішальними. 

Читайте також: “Ширка 2.0”. Нова реальність у Верховній Раді

Очевидно, що флюгер забороненої проросійської партії швидко повернувся в інший бік, аби якнайкраще продемонструвати лояльність та корисність для влади. Згадаймо, аналогічно “регіонали” діяли після Революції Гідності та втечі Януковича в ростов.

Як і тоді, тепер є показовою поведінка Юрія Бойка та Нестора Шуфрича, адже попри масовий суспільний осуд і тиск їм вдалося залишитись в українській політиці, і зараз вони роблять усе можливе, аби зберегти вплив (а Бойко — ще й звання Героя України). 

За що не дає голоси ОПЗЖ?

Від початку 2022 року в парламенті відбулося понад 2800 голосувань, і нардепи від забороненої проросійської партії ОПЗЖ у понад 130 з них не дали жодного голосу за. Це близько 5%. Така позиція була під час різних голосувань — щодо організаційних питань діяльності парламенту, при ухваленні поправок, за законопроєкти в першому та другому читанні, а також за кадрові рішення (звільнення Дмитра Сенниченка з посади голови Фонду держмайна — прим. ред.). 

За кілька днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну Верховна Рада проголосувала за низку критично важливих рішень конституційною більшістю, без жодного голосу нардепів ОПЗЖ. Зокрема, прийняла постанови про звернення до міжнародних установ та організацій — ООН, НАТО, ОБСЄ, ПАРЄ та ін. — у зв’язку з ескалацією рф безпекової ситуації навколо України та щодо невизнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Обидві постанови Верховна Рада ухвалила конституційною більшістю — 326 та 330 голосів за відповідно. Під час цих голосувань нардепи від ОПЗЖ переважно були відсутні, “утримались”, “не голосували”, або ж голосували проти.

Крім того, нардепи від ОПЗЖ не голосували за розгляд закону “Про основи національного спротиву” — щодо надання теробороні можливості виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій. Також нардепи на той час найбільшої проросійської фракції ОПЗЖ не дали жодного голосу за утворення ТСК Верховної Ради з питань розслідування фактів, які сприяли тимчасовій окупації АР Крим, а також за вдосконалення об’єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сфері нацбезпеки.

Не дали жодного голосу нардепи від ОПЗЖ й за вихід України з рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав — учасниць СНД, а також про вихід із міжнародних договорів, укладених у рамках СНД, які парламент ухвалив конституційною більшістю.

Нардепи від ОПЗЖ не голосували навіть за ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2023 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року (проведення розслідування падіння літака Malaysian Airlines рейсу MH17, що сталося 17 липня 2014 року — прим. ред.). Натомість парламент ухвалив це рішення також конституційною більшістю.

Місце падіння та уламки збитого літака Boeing 777 рейсу МН17 на Донбасі, 17 липня 2014 року

EPA/ALYONA ZYKINA

Крім того, дивно, але майбутні фігуранти “батальйону Монако”, які втекли до країн Європи, разом з усією фракцією ОПЗЖ не дали голосів за ратифікацію угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір, який у підсумку парламент ухвалив і без них конституційною більшістю у 311 голосів.

Напередодні повномасштабної агресії росії, 23 лютого 2022 року, фракція ОПЗЖ не дала жодного голосу за розгляд проєкту постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій, а також за законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю та відповідні зміни до КУпАП і ККУ.

Показово, що під час голосування ввечері 23 лютого 2022 року за проєкт постанови про організацію роботи ВРУ в умовах дії воєнного стану більшість нардепів фракції ОПЗЖ (37) були відсутні. А під час затвердження указу президента про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України була відсутня вся фракція, крім нардепа Юрія Павленка, який голосував за.

Якщо підсумувати голосування за низку цих надзвичайно важливих для України рішень, позиція проросійських нардепів від ОПЗЖ, які, очевидно, зовсім не випадково не дали жодного голосу за, досить промовиста. З іншого боку, ці голосування демонструють, що парламент зовсім не залежить від голосів ОПЗЖ, в разі потреби Верховна Рада може конституційною більшістю ухвалювати рішення й без них.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, як на засіданні 21 березня 2023 року Верховна Рада  ухвалила надзвичайно важливий закон про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики. 

Читайте також: Як Бужанський блокував деколонізацію і хто з парламентарів “випарувався”

Ухвалення законопроєкту протягом усього періоду розгляду блокували проросійські нардепи парламенту, в тому числі й представники більшості, зокрема прихильник радянського минулого Максим Бужанський (“Слуга народу”). 

Водночас голосування за деколонізацію топонімії стало показовим та унікальним і для нардепів колишньої ОПЗЖ. Депутатська група ПЗЖМ не дала жодного голосу за, більшість із них “не голосували” (картка у слоті, але жодних дій не відбувається — прим. ред.). Це не випадково, адже на початку цього засідання та під час голосування за кадрові призначення у Раді в сесійній залі було близько 350 депутатів. Але протягом дня кількість депутатів, які голосували та приймали рішення, зменшувалась. І це, на жаль, відбувається системно.

Тож заяви голови партії “Слуга народу” Шуляк та голови фракції партії влади Арахамії є доволі невдалою спробою пояснити суспільству, чому екс-ОПЗЖ досі в парламенті. З 2022 року парламент не може розглянути жодну ініціативу, яка впливає на депутатів проросійських партій, ані на місцевому рівні, ані на рівні парламенту, хоча таких ініціатив уже більше десяти. Напрацювання таких політик блокується, бо колишні члени ОПЗЖ виконували і продовжують виконувати роль “рятівників” за викликом для керівництва партії влади.

Олександр Саліженко для "Лівого Берега"