“Граблі” Шмигаля: як працює заборона на перетин кордону для місцевих депутатів?

Саме уряд з початку року заборонив місцевим депутатам незалежно від віку, статі, наявності інвалідності чи інших підстав перетинати кордон. Ця популістична ініціатива була прийнята після “зустрічі з виборцями” в Таїланді нардепа Миколи Тищенка. 

Але депутати місцевих рад, на відміну від нардепів, не отримують зарплату, відповідно, “відрядження” вони оформлювати не можуть. 

Така політика з боку влади є серйозним ударом по самоврядуванню, що поряд із загрозою децентралізаційних процесів може суттєво масштабувати проблему. Якщо у рад будуть проблеми із кворумом, центральна влада матиме більше шансів ввести військові адміністрації. А це може поставити під загрозу демократичний розвиток держави.

Рух ЧЕСНО дослідив, як спрацював “ефект Тищенка” і які наслідки для самоврядування принесла така політика Кабміну.

У громадах, де виборців  понад 10 тис, наразі понад 25 тис. депутатів. Всі вони працюють під час засідань сесій та комісій на волонтерських засадах, окрім секретарів рад. Відповідно, майже в усіх депутатів відсутні будь-які трудові відносини з радою. 

Тобто виконати вимогу постанови Кабміну і юридично правильно оформити відрядження може лише мер, секретар або той депутат, який працює саме у виконкомі ради на якійсь посаді.

Таким чином, якщо депутатка або не військовозобов’язаний місцевий політик (старше 60 років, багатодітний батько і т. д.) вирішить поїхати у відрядження по роботі, він уже не може цього зробити. Це стосується, до прикладу, і депутатів-медиків, які мають відвідати консиліуми чи взяти участь в операції за кордоном. Тому кожен стає перед вибором: залишатися депутатом чи скласти мандат.

Щоб зараз перетнути кордон, депутату потрібно, щоб рада проголосувала за його “відрядження”. Голосують, як правило, тоді, коли є запрошення від міжнародних організацій. Тобто рада не має розглядати відрядження, які пов’язані з реальним місцем роботи депутата, чи його приватну поїздку, яка може бути пов’язана з відвідуванням родичів.

Тому не дивно, що деякі депутати приймають рішення скласти мандат. Так зробила перед виїздом за кордон депутатка Дунаєвецької міськради Наталя Казімірова (ЄС). 

“Рада 7 березня погодила складання мого мандата. Основна причина, чому склала мандат, — це заборона виїзду місцевих за кордон. Мені важливо їздити до своєї дитини без оформлення додаткових паперів. Я отримала копії рішення сесії з мокрою печаткою, навіть взяла результати поіменного голосування, супровідний лист про надсилання повідомлення у прикордонну службу, також у мене був скрін електронного листа, який підтверджував надсилання повідомлення”, — коментує Руху ЧЕСНО Казімірова. 

На пункті перетину кордону ексдепутатку висадили з автобуса. Прикордонники повідомили, що вона досі числиться в базі. 

“Пропустили лише після розмови зі старшим зміни. Максимально стресова ситуація, бо до вильоту літака залишалося 2 години. Рада не має контакту із прикордонниками, ніхто не знає, чи внесли інформацію в базу та як мають поінформувати, коли такі зміни внесено. Дзвінок на гарячу лінію ДПСУ результату не дав. Прикордонники зауважили, що я не перша, кого вони не пропускали”, — зазначає колишня депутатка. 

Новою політикою держава може перекреслити ті здобутки у розбудові жіночого лідерства в політиці, над яким донори та громадськість працювали не одне десятиліття.

Читати також: Пане Шмигалю, квітів не треба! Поверніть права!

Проблеми із перетином кордону мають і чоловіки. Михайло Кос — депутат Горохівської міської ради. Він учасник бойових дій та має групу інвалідності:

“Я був у полоні в Іловайському котлі. Зараз працюю далекобійником. На кордоні я показував паспорт, пояснював, що маю УБД, інвалідність, мені 58 років і я перетинаю кордон кілька разів на місяць. Зараз не пропустили. Дзвонив у луцький прикордонний загін. Вони сказали, що як депутат — то це все. А це мій єдиний заробіток. Є два виходи: скласти мандат або шукати іншу роботу. А зараз її не так просто знайти”.

І тут треба наголосити, що для західних областей ситуація, коли по роботі громадяни часто перетинають кордон, доволі типова.

Але скласти мандат буває нелегко. Заяву має погодити місцева рада. Якщо опозиційний депутат не має діалогу з владою, то рішення про дострокове складення повноважень може і не набрати необхідної кількості голосів. Про такі випадки Рух ЧЕСНО писав не раз. Деякі депутати залишалися з мандатами упродовж кількох років.

Рух ЧЕСНО отримав відповідь від Держприкордонслужби, що строки не визначені Звернення опрацьовують в загальному порядк — протягом 30 днів.

У листі Держприкордонслужби також зазначено:

“Рішення про надання дозволу на перетинання державного кордону (відмову у перетинанні державного кордону) прийматиметься безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України відповідно до вимог законодавства України”.

Якщо ж депутату пощастило скласти мандат, то інша проблема постає у тих громадах, де депутатів стало менше. У місцевих радах ці політики виконували представницьку функцію, і потрібно, щоб її хтось виконував і надалі. Мають бути депутати, які приймають рішення щодо розподілу бюджету, питань благоустрою, медицини, освіти.

Для того, щоб не було загрози втрати кворуму, територіальна виборча комісія має запустити процес введення у повноваження нового депутата. А це може тривати від кількох місяців і значно довше. Особливо тоді, коли ТВК, до якої входять представники партій, не мотивована засідати або просто втратила кворум. 

Рух ЧЕСНО поцікавився у раді, в якій Казімірова була депутаткою, чи встиг вже зайти замість неї її колега. На жаль, цього не сталося.

Ще однією проблемою в ТВК можуть стати представники заборонених партій. ОПЗЖ як парламентська партія взагалі має квоти в усіх ОВК і ТВК. І дуже часто вони можуть мати керівні посади.

Так, ще в лютому у Коцюбинській селищній раді (Київщина) депутат склав мандат, але станом на початок квітня ТВК так і не зібралася, щоб ввести у повноваження нового.

Членів ТВК повідомили про це, скинувши рішення в чат. Одна із членкинь комісії Ірина Нестеренко через 3 роки після виборів навіть не впізнала іншу членкиню, яка надіслала документ. 

Пройшло кілька тижнів. ТВК так і не зібралася, і немає навіть видимості, що поінформовані члени комісії шукають своїх колег, щоб засідати і ввести у склад ради нового депутата. Але Нестеренко і на попередніх виборах, коли була членкинею комісії, не працювала на засіданнях якісно. Вона могла облаяти присутніх і втекти із засідання. Якщо у комісій склад такої якості, зібрати кворум дійсно важко.

Що стосується малих громад (кількістю виборців до 10 тис.), то тут проблема більш серйозна. Коли депутат складає мандат, для того, щоб у раді з’явився новий представник громади, мають бути призначені вибори. А це під час воєнного стану неможливо зробити. Тобто ці ради будуть мати вищу загрозу для кворуму й подальшої роботи. А скільки триватиме війна, невідомо.

Наразі неможливо отримати точну кількість депутатів місцевих рад, які склали мандати, як і точну кількість вакантних місць у радах. ЦВК не може володіти такими даними у повному обсязі, оскільки вони можуть бути лише в окружних і територіальних виборчих комісіях. А вони у міжвиборчий період не працюють на постійній основі. 

Держприкордонслужба не повідомила у своїй відповіді, скільки вона отримала відповідних звернень.

Рух ЧЕСНО звернувся до голови Комітету з питань організації держвлади і місцевого самоврядування Олени Шуляк (“Слуга народу”).

“Голова партії влади та голова профільного комітету мала б активно захищати якісну систему місцевого самоврядування від неякісної урядової політики. Ми вимагали, щоб члени комітету заслухали прем’єра. Треба розуміти, які дані або аргументи дали підстави уряду запровадити таку політику. Натомість Олена Шуляк просто перенаправила наш лист на Дениса Шмигаля”, — розповідає лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Шмигаль, у свою чергу, направив листа до МВС. Там відповіли те, на чому вже кілька місяців наголошує громадський сектор:  місцеві депутати не перебувають у трудових відносинах з радами, не є посадовцями, а питання заборони перетину ними кордону є проблемним, і… знову переадресували листа Шмигалю. Тепер не лише ЧЕСНО чекає відповіді від Шмигаля, а й МВС чекає “відповідних пропозицій”.

Поки у владних кабінетах всі пересилають одне одному папірці, наша організація, яка робить репортажі з деокупованих громад, фіксує звернення до Кабміну із проханням внести зміни до постанови та виключити з переліку осіб, яким обмежено право виїзду за кордон, їхніх депутатів. 

ЧЕСНО звертає увагу нардепів які формують склад Кабміну, на те, що є нагальна необхідність змінити напрацьовану урядом політику щодо виїзду депутатів місцевих рад.

Нагадаємо, раніше громадська організація оприлюднила рейтинг відкритості місцевих рад та антирейтинг закритості комітетів Верховної Ради України.

Ірина Латиш для "Дзеркала Тижня"