Як Бужанський блокував деколонізацію і хто з парламентарів “випарувався”

Голосування викликало істерію у частини прихильників радянського минулого у владній фракції. Розгляд законопроєкту вкотре намагався заблокувати нардеп “слуг” Бужанський, який казав, що “нельзя… зривати радянську символіку із братських могил”. 

Група ПЗЖМ, до якої увійшли депутати із забороненої ОПЗЖ, не дала жодного голосу за законопроєкт в цілому. А це під час “конструктивної співпраці” з більшістю є досить унікальним явищем у теперішній Раді. 

Значна частина нардепів під час важливих голосувань не натискає ані “за”, ані “проти”, щоб не брати на себе персональну відповідальність. Такі депутати або “випаровуються” із сесійної зали разом із картками, або картки залишають у слотах, а на кнопки не натискають. 

Рух ЧЕСНО проаналізував, як фракції та депутатські групи голосували за деколонізацію та хто із нардепів “випарувався” чи просто сидів із карткою у слоті.

В Україні давно стоїть питання декомунізації власних назв. Але комуністи не єдині, хто залишив свій негативний вплив. Російська імперія шкодила українській культурній спадщині доволі тривалий час. Саме тому парламент працював не лише над декомунізацією, а й над зменшенням імперського впливу — деколонізацією.

Рік тому нардеп Федір Веніславський (“Слуга народу”) подав законопроєкт, який забороняє пропаганду імперської політики росії та деколонізує місцеві назви (№ 7253). На початку це був документ на одну сторінку, а зараз цей законопроєкт:

● визнає злочинною і засуджує російську імперську політику;

● забороняє її пропаганду та символи;

● визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх із публічного простору.

На цьому наголошує нардеп та історик Володимир В’ятрович (ЄС). Проєкт доопрацьовували десятки нардепів, та на різних етапах процес намагався заблокувати одіозний мажоритарник Максим Бужанський (“Слуга народу”).

Через рік після початку повномасштабної війни Верховна Рада розглянула це питання. Тут важливо розуміти, що 23 лютого бій тривав за кожну правку, адже підтримка цих правок була дуже принциповим питанням. Нардеп-фронтовик Роман Лозинський (“Голос”) підкреслив: щоб цей законопроєкт запрацював, слід обов’язково підтримати правку щодо пам’ятників, яка була його основою.

І під час обговорення слово взяв… Бужанський, який пояснив, що після цієї правки буде “нельзя”:

“Я прошу вас не підтримувати поправку... У разі прийняття законопроєкту з урахуванням цієї поправки, наприклад, пам’ятник українцю, найкращому винищувачу Другої світової війни Кожедубу, нельзя буде встановити. Наприклад, пам’ятник генералу Дерев’янку, який приймав капітуляцію Японії, нельзя буде встановити, бо вони займали командні посади в лавах Червоної армії, армії Радянського Союзу. Це мова йдеться про нашу історію, про історію наших перемог. Я прошу вас не підтримувати цю правку”.

Після такої промови Бужанського правка набрала 225 голосів. Тобто забракло рівно одного голосу, і рішення було не прийняте. Такі настрої в залі ставили під загрозу голосування за законопроєкт у цілому.

Ситуацію врятував спікер Руслан Стефанчук, який тоді запропонував направити законопроєкт на доопрацювання та повторний розгляд. І Рада це підтримала.

Повторний розгляд відбувся через місяць — 21 березня. І тут Бужанський продовжував блокувати законопроєкт на рівні правок і в цілому. 

Під час обговорення законопроєкту він наполегливо намагався скасувати правку, яка дозволяє за рішенням органу місцевої влади демонтовувати з публічного простору пам'ятники та пам'ятні знаки, які символізують російську імперську політику та розташовані на території місць поховання.

Нічого нового нардеп не сказав і знову у тому ж стилі “нельзя” закликав:

“Шановні колеги, я прошу вас не підтримувати цю правку. Це про те, щоб зірвати радянську символіку з братських могил, тобто з мертвих зняти. Це недоречно. Це про демонтаж пам’ятників також. Ви чуєте, як волають? Як вони волають! Я прошу вас не підтверджувати цю правку. Не голосувати”.

На захист правки виступив нардеп Віталій Безгін (“Слуга народу”), який доповідав щодо цієї теми.

“Давайте по суті, бо ми зайшли в емоції. Справа ж не в правках. Справа в концептуальній дискусії. Ми з Максимом (Бужанським — прим. ЧЕСНО) її вели. Дискусія в тому, чи поширюються норми цього закону на героїв Другої світової війни, чи не поширюються. Період комуністичний, під який потрапляє Друга світова війна, регулюється законом “Про декомунізацію”. Відповідно, на думку комітету, нічого, що стосується діячів, які причетні до визволення територій України від нацистських загарбників, не буде знищено і демонтовано. Оце по суті”.

Зазначимо, що Комітет врахував поправку №43 Романа Лозинського, згідно з якою, у разі, якщо є специфічне регулювання у законі про декомунізацію, то застосовуються саме норми декомунізаційного закону. Згідно з цим законом, особи пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України не належать до символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Правку №11, яку намагався "збити" Бужанський, вдалося зберегти майже мінімальною кількістю голосів — 227 з 226 необхідних. 

Примітно, що "за" голосували і два нардепи з ПЗЖМ. Проте зробили це, скоріше за все, випадково, адже під час фінального голосування за закон вони вже не голосували.

Така ситуація змушує поставити серйозне питання до якості роботи народних депутатів із фракцій “Батьківщини”, ЄС та “Голосу”, а також депутатської групи “За майбутнє”. 

Якби ці фракції або депутатські групи працювали в залі у повному складі, то ключові законодавчі ініціативи не залежали б від таких випадковостей, як два голоси ОПЗЖ. 

Цей важливий законопроєкт показав, що у Верховній Раді через рік війни може бути проблема з голосами.

На початку засідання та під час голосування за кадрові призначення у Раді перебувала більшість, близько 350 депутатів. Голосів було більш ніж достатньо для розгляду запланованих законопроєктів. Та протягом дня кількість депутатів, які голосували та приймали рішення, зменшувалась. І це, на жаль, відбувається системно.

Не виключено, що саме тому першими у порядок денний потрапляють кадрові призначення та важливі, на думку влади, законопроєкти. Але це не означає, що наприкінці списку немає суспільно важливих проєктів. І от для голосування за них часто вже не вистачає присутніх у залі депутатів.

“Рух ЧЕСНО попереджає всіх парламентарів, що найближчим часом з огляду на ситуацію, яка виникла в парламенті, ми проведемо моніторинг голосувань кожного народного депутата. Суспільство має знати, хто під час війни тікає із зали засідань і не працює. Зараз Рада працює значно меншу кількість днів, ніж це було в мирний час, і тому тікати з голосувань ще більш ганебно, ніж це було раніше”, — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Наразі наводимо прізвища тих депутатів, які були у залі і під час голосування за зміни до держбюджету. Це питання набрало максимальну кількість голосів у цей день — 325. Маркуємо, хто з депутатів не голосував за деколонізацію.

“Слуга народу” 

Голосували за бюджет, а під час розгляду деколонізації картка була у слоті, проте голосування проігнорували: Олег Арсенюк, Роман Бабій, Євгеній Брагар, Денис Герман, Данило Гетьманцев, Дмитро Гурін, Юлія Діденко, Геннадій Касай, Артем Дубнов, Роман Каптєлов, Олег Колєв, Валерій Колюх, Олександр Куницький, Ігор Мурдій, Сергій Литвиненко, Анатолій Остапенко, Петро Павловський, Анна Пуртова, Дмитро Чорний, Галина Янченко, Кирило Нестеренко, Михайло Новіков, Євген Петруняк, Вячеслав Рубльов, Степан Чернявський, Сергій Швець. 

Вийняли картку і пішли: Володимир Бородін, Максим Бужанський (ймовірно, зумисне вийняв картку, бо був присутній під час обговорення), Віталій Войцехівський, Олександр Дануца, Михайло Крячко, Олександр Ткаченко, Неллі Яковлєва, Марина Бардіна, Валерій Божик, Микола Галушко, Максим Зуєв, Ігор Кривошеєв, Сергій Северин, Олена Хоменко, Іван Юнаков.

Єгор Чернєв: під час голосування за бюджет картка була у слоті і він не голосував, а під час голосування за декомунізацію картка зникла зі слоту. 

“Батьківщина”: Андрій Кожем’якін (за бюджет голосував, а питання деколонізації проігнорував, хоча картка була у слоті), а ще п’ятеро не голосували ні за держбюджет, ні за деколонізацію, коли картка була у слоті. Це Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Григорій Немиря, Олександр Абдулін та Віталій Данілов.

ЄС: Петро Порошенко, Вікторія Сюмар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Микола Величкович (витягнули картки, були відсутні), Максим Саврасов, Руслан Князевич, Ахтем Чийгоз, Сергій Алексєєв (картки були у слотах, але не голосували). 

“Голос”: Наталія Піпа (картка у слоті, але не голосувала), Олег Макаров, Андрій Осадчук (витягнули картки, були відсутні).

“За майбутнє”: Віктор Мʼялик, Анатолій Урбанський, Юрій Шаповалов, Ігор Молоток (картка у слоті, але не голосували за деколонізацію), Сергій Лабазюк (картка у слоті, але не голосував ні за бюджет, ні за деколонізацію).

Цього разу Рух ЧЕСНО не перераховує відсутніх депутатів, оскільки частина з них перебуває у відрядженнях, зокрема в ПАРЄ.

Вікторія Олійник та Олександр Саліженко для "Главкома"