Десять років без права на політику. Як не допустити п’яту колону на вибори

У парламенті з’явилися два нові законопроєкти, які можуть вплинути на політичні перспективи проросійських політиків. Законотворці пропонують обмежити для них можливість балотуватися на майбутніх виборах.

Перший проєкт подали 6 березня за співавторства Галини Янченко, Олега Дунди, Ярослава Железняка, і вже наступного дня з’явився альтернативний проєкт від Віталія Безгіна, Олександра Аліксійчука та Романа Лозинського ("Голос"). 

В обох випадках співавторами є зокрема і нардепи від "Слуги народу", які належать до одного й того самого Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування. Саме цей комітет і розглядатиме проєкти. 

Але якщо співавтором першого проєкту з-поміж членів профільного комітету є лише Олег Дунда, то під другим підписалися п’ять членів комітету, зокрема і голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, яка віднедавна і очолює цей комітет. А це може суттєво посилити позиції законодавчої ініціативи під час розгляду.

Варто зазначити, що дві схожі ініціативи були подані в парламент ще 2022 року. Рух ЧЕСНО дослідив ці чотири законопроєкти, щоб у суспільства було розуміння того, що пропонують народні депутати, аби унеможливити участь проросійських політиків у подальших виборах. 

Цілий рік парламент намагається напрацювати законодавчу базу, яка б унеможливила вплив проросійських політиків на політичну систему країни. Ключові питання, які треба вирішити: як позбутися проросійських депутатів, які вже є в радах, і як не допустити проросійських політиків на майбутні вибори? 

Щодо вирішення першого питання є вже з десяток законопроєктів. До напрацювання законодавчої бази долучився навіть Кабмін. Спікер Руслан Стефанчук отримав за підписом понад 150 депутатів звернення, щоб невідкладно розглянути підтриманий комітетом урядовий законопроєкт. Але це звернення він ігнорує. Так само, як і усне прохання нардепа під час засідання розглянути це питання. (Оновлено)

“Я особисто просив спікера за процедурним питанням під час засідання Верховної Ради поставити на голосування питання включення законопроєкту 7476, але він це проігнорував. Це при тому, що на попередніх засіданнях такі процедурні питання ставилися на голосування”, - наголошує Дунда.

У Верховній Раді зазначають, що включення питання в порядок денний мають погодити представники фракцій на погоджувальній раді перед засіданням. Ініціатива Кабміна — не єдина ініціатива, яку ігнорують. Наразі блокується будь-яка спроба зняти з керівних посад у комітетах нардепів, які були обрані від забороненої ОПЗЖ. Віце-спікер Олександр Корнієнко зазначив, що чекає, аби “Нестор Іванович” сам пішов з посади голови Комітету з питань Свободи слова. (Додано)

Щодо вирішення першого питання є вже з десяток законопроєктів. До напрацювання законодавчої бази долучився навіть Кабмін. Але спікер Руслан Стефанчук ніяк не винесе на голосування підтриманий комітетом урядовий законопроєкт, який може позбавити мандатів усіх депутатів місцевих рад, які були обрані з проросійських партій. 

Аналогічно блокується будь-яка спроба зняти з керівних посад у комітетах нардепів, які були обрані від забороненої ОПЗЖ.

Читайте також: Свобода слова і Нестор Шуфрич: хто тут зайвий?

Тим часом у комітеті вже перейшли до роботи над вирішенням другого питання. Проєкт авторства Янченко (№ 9081) пропонує на десять років після завершення воєнного стану в Україні обмежити право балотуватись особам, які на момент введення воєнного стану були депутатами або місцевими головами, обраними від партій, діяльність яких заборонена.

Альтернативний проєкт Безгіна (№ 9081-1) пропонує подібні норми, проте визначає інший часовий проміжок початку обмежень. Автори пропонують застосування санкцій не лише для тих, хто був у заборонених партіях станом на 24 лютого 2022 року, а й починаючи з 19 лютого 2014 року – законодавчо встановленої та загальновизнаної у міжнародній спільноті дати початку окупації Росією окремих територій України.

Безгін уже пояснив відмінності проєкту, який він подав разом із колегами, і зазначив, що переконаний: саме він може бути прийнятий за основу і в цілому.

Пропонують також доповнити такими обмеженнями вимоги до членів Кабміну та кандидатів на посади державної служби.

Член комітету і нардеп Дунда в коментарі ЧЕСНО наголосив, що йому байдуже, який із цих двох законопроєктів підтримати, бо вони справді схожі:

"Головне, щоб питання було вирішене. Знаєте, щоб люди були певні, що партії заборонили і що депутатів від проросійських партій уже немає в сесійній залі. А вони є і у Верховній Раді, і в місцевих радах. Коли ми збирали підписи, щоб спікер виніс законодавчі ініціативи на голосування, то стало зрозуміло, що багатьох нардепів ситуація не влаштовує. Юрій Бойко був у трьох заборонених партіях. Питання не в назві партії, а в політиках, які роблять партії забороненими. Нам треба зробити процедуру очищення, як країнам Варшавського блоку".

Ці два проєкти враховують більшість особливостей права обиратись та бути обраними. Вони встановлюють тимчасові обмеження та пропонують чіткіше визначити деталі доступу представників заборонених партій до управління державою. Проте, як і інші проєкти, потребуватимуть обговорення й доопрацювання.

Народний депутат Ігор Фріс – один зі співавторів законопроєкту № 7318-1, який був поданий ще 2022 року. Він зазначає, що законодавча ініціатива подавалася тоді, коли ще не було рішення судів про заборону партій, і з цієї точки зору нові проєкти будуть більш прогресивними.

"Нам важливо знайти баланс. Всі ці чотири законопроєкти так чи інакше будуть на межі. Я це можу сказати як правник. Можна проводити люстрацію тих чиновників, які призначаються на посади. Практика Європейського суду доводить, що виборчий процес і виборче право – це ознака демократичного суспільства, і люди на виборах самі можуть дати оцінку, чи хочуть вони таких політиків у політичній системі. Але ж ми знаємо, які на виборах задіюються політичні механізми і процедури. Тому маємо ці питання регулювати. З огляду на те, що останній альтернативний проєкт подала значна кількість нардепів із профільного комітету, то є надія, що вони розглянуть запропоновані ініціативи і питання зрушиться з місця".

Справді, до цього альтернативного законопроєкту, як і до проєкту авторства Оксани Савчук (№ 7318), Головне науково-експертне управління вже дало свої зауваження. Вони подібні і наголошують на необхідності враховувати позицію авторитетних міжнародних організацій у питанні обмеження права займати виборні посади. Також експерти зазначають, що люстрація колаборантів повинна мати комплексний характер.

Проєкт Савчук пропонує забороняти балотуватись на посаду президента України, народного або місцевого депутата та застосувати люстрацію для засновників або членів політичних партій зі списку РНБО (на той час партії не були заборонені судом).

Альтернативний проєкт Фріса має значно більше авторів, зокрема з-поміж підписантів є і члени профільного комітету Олена Шуляк, Олександр Аліксійчук, Олег Дунда. По суті, ті ж народні депутати, які зараз подали два нові законопроєкти. Він деталізує описані вище заборони та розширює коло осіб, на яких вони поширюються. Окрім членів та засновників партій, у переліку члени фракцій або груп у радах та особи, які були обрані і працювали на керівних посадах політичних партій.

Мета усіх чотирьох законопроєктів єдина – обмежити участь в управлінні державою для осіб, які представляли заборонені проросійські партії. Фактично ж автори пропонують обмежити право балотуватись засновникам, членам, депутатам від проросійських партій.

Обмежити, проте не заборонити – адже повну заборону є шанси оскаржити у Європейському суді з прав людини. Як зазначають автори одного з проєктів у пояснювальній записці, право на вільні вибори є дуже важливим, але не абсолютним. Такий підхід залишає місце деяким обмеженням з боку держав, проте ці обмеження мають встановлюватися задля досягнення законної мети з використанням пропорційних засобів (рішення у справах "Ахмед та інші проти Сполученого Королівства"; "Хьорст проти Сполученого Королівства").

Обмеження права людини бути обраною може застосовуватись як засіб покарання особи за негромадянську поведінку або як превентивний засіб, якщо поведінка цієї особи становить загрозу демократії та з її обранням може виникнути небезпека зміни конституційного порядку держави (рішення у справі "Жданок проти Латвії").

Україна зобов’язана дотримуватись міжнародних вимог, адже прямує до Європейського союзу та повинна мати відповідне законодавство. У коментарі ЧЕСНО правозахисник Володимир Яворський зазначав, що з обмеженням балотуватися можуть виникнути проблеми на міжнародному рівні: "Тут важливо розуміти, яким чином та в якому обсязі будуть встановлюватись такі обмеження. Якщо вони будуть тимчасовими та обґрунтованими, то оскаржити їх в ЄСПЛ буде значно складніше, аніж люстрацію".

Поки триває робота над другим питанням – як не допустити проросійських політиків на вибори, треба не забувати і про перше. Як позбутися проросійських депутатів, які вже є в радах?

Суди заборонили лише юридичні особи – партії. Але проросійські політики і далі працюють у парламенті. Парламент без жодних ризиків перед Конституцією чи Європейським судом з прав людини може на будь-якому засіданні проголосувати за постанову, яка усуне з керівних посад у комітетах Нестора Шуфрича і його соратників.

Так само до сесійної зали можна виносити на розгляд урядовий проєкт Кабміну, який у разі ухвалення позбавить мандатів усіх депутатів місцевих рад, які балотувалися від заборонених партій.

Окрім того, треба невідкладно розглянути законопроєкт Романа Лозинського (№ 6163), який дозволяє позбавляти таких політиків державних нагород. Фігурант Реєстру держZрадників Юрій Бойко досі має звання Героя України нарівні з полеглими воїнами. 

Складно зрозуміти, чому законотворці так затягують процес очищення рад від проросійських сил. Проте, як показує дослідження руху ЧЕСНО, нардепи від забороненої ОПЗЖ демонструють системну співпрацю з депутатами від "Слуги народу" і регулярно голосують за пропозиції влади. Зокрема, без їхніх голосів парламент не зміг би прийняти скандальну містобудівну "реформу".

Звісно, що парламент має напрацьовувати політики, які створять запобіжники на виборах. Цього вимагає суспільство, про що свідчать і результати соціологічного опитування. 

Але громадяни України виступають не лише за те, щоб депутатів із проросійських партій позбавили мандатів. Суспільство вимагає притягнути їх до відповідальності. А щоб зробити це якісно, треба завершити судову реформу і налагодити роботу правоохоронних органів. Рух ЧЕСНО стежить за справами, які розглядає суд за ст. 111 ККУ "Державна зрада". 

Засуджені за статтею "Державна зрада" точно не зможуть балотуватися: цього не дозволить судимість. Тоді ЄСПЛ не зможе сказати, що права такого громадянина порушені, і це відповідатиме Конституції. 

А поки нардепи – фігуранти Реєстру держZрадників спокійно собі ходять до сесійної зали парламенту. І з-поміж них найбільший балакун – Нестор Шуфрич.

Зважаючи на недосконалість судової системи та роботи правоохоронних органів, Рух ЧЕСНО зробив публічним Реєстр держZрадників. Поки немає юридичної бази, яка унеможливлює для них балотування, лише громадський сектор може доносити виборцям, кого не варто підтримувати на виборах і хто був колаборантом чи зрадником.

Вікторія Олійник для "Главкома"