Громадськість вимагає відкрити реєстри та поновити доступ до публічної інформації

Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань. Така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.

Закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, — до втрати довіри до ключових державних інституцій. 

В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Тому ми бачимо за останній час низку антикорупційних розслідувань, які викривають зловживання політиків та чиновників на найвищому рівні. 

Через те розслідування корупційних діянь відбувається всупереч закриттю даних, через свої джерела інформації журналістів та журналісток. А тотальна закритість може скласти враження у суспільстві, що ці розслідування проводяться в умовах закритості, що корупцію може покривати як парламент, так і керівництво Уряду, оскільки саме ці органи влади впливають на політики щодо доступу до даних.

Громадські організації й ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. Адже війна, як і ковід, для частини політиків, чиновників, суддів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише у деяких і чітко визначених випадках обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни. 

Звертаємо увагу, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану. 

Доступ до відкритих реєстрів та баз даних для приватного сектору є критично важливим з точки зору перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів та потенційних працівників, а отже — гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави в цілому. Крім того, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу і контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики у боротьбі з державою-терористом.

Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та попереджають корупцію. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що зокрема говорили і на міжнародній конференції в Лугано. 

Виходячи з вищевикладеного, держава повинна невідкладно відновити:

• декларування для контролю доходів політиків та чиновників й співставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;

• звітування для партій за отримане державне фінансування;

• повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів;

• відновити доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення;

• посилити  контроль за дотриманням Закону "Про доступ до публічної інформації", оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживають воєнним станом і не надають інформацію громадянам;

• відновити доступ до тієї частини інформації у судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону "Про доступ до судових рішень";

• реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;

• аукціони на Prozorro та оприлюднення угод закупівель. 

• розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з Постановою #835, а у випадку неможливості оприлюднення даних, оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.

Підписанти заяви:

1. Рух ЧЕСНО

2. Центр протидії корупції

3. "Наші гроші"

4. Інститут законодавчих ідей

5. Антикорупційний штаб

6. StateWatch

7. ZN.UA

8. Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC)

9. Фундація DEJURE

10.  Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан"

11. "Главком"

12.  Bihus.Info

13.  LIGA.net 

14.  Соня Кошкіна, шеф-редактор "Лівого берега"

15.  Українська правда

16.  Детектор медіа

17.  Смарт Медіа

18.  Громадський контроль.Відкритість.Прозорість.Підзвітність

19.  Запорізький центр розслідувань

20.  Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних

21.  Електронна демократія

22.  Центр політичних студій

23.  Інтегріті ЮА

24.  Центр спільних дій

25.  Всеукраїнське громадське об’єднання "Інститут Республіка"

26.  Активна Громада

27.  YouControl

28.  Громадська організація "Асоціація відкритих даних"

29.  Комітет виборців України

30.  Центр економічної стратегії

31.  UNIC

32.  Бюро соціальних та політичних розробок 

33.  ГО "Центр журналістських розслідувань "Сила правди"

34.  Центр з доступу до інформації

35.  Інститут масової інформації

36.  Коаліція "Запорізька Рада Реформ"

37.  Clarity Project та Clarity App

38.  ГО "Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"

39.  ГО "Автомайдан Вінниччина"

40.  Анастасія Руденко, головна редакторка онлайн-видання "Рубрики"

41.  ГО "Інститут успішного міста"

42.  ГО "Східний Варіант"

43.  Офіс ефективного регулювання BRDO

44.  Агенція журналістських розслідувань "Четверта влада"

45.  ГО "ЕкоЗапоріжжя"

46.  ГО "СТАН"

47.  Центр Розвитку Інновацій

48.  "Доступ до Правди"

49.  Платформа прав людини

50.  Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

51.  ГО "Запоріжжя Велосипедне"

52. RISE Україна

53. Центр політико-правових реформ

54. Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN

55. Фонд “Право і Демократія”

56. Одеський інститут соціальних технологій 

57. ГО “Фонд місцевої демократії”

58. ГО “Дніпровський центр соціальних досліджень”

59. ГО “Волинський Інститут Права”

60. Центр досліджень місцевого самоврядування

61. Школа політичної аналітики НаУКМА.​

62. Вокс Україна​​​​​​