Засідання робочої групи щодо врегулювання статусу анклавів Коцюбинського та Славутича — стенограма за 3 лютого

Робоча група створена на базі Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Верховної Ради. Очолюють її Роман Лозинський (“Голос”) та Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”).

Рух ЧЕСНО підготував чергову стенограму засідання, аби громадяни мали уявлення про перебіг обговорення в робочій групі.

Стенограма

Голова робочої групи, народний депутат “Голосу” Роман Лозинський: Доброго ранку, колеги. Всіх вітаю. Дуже дякую всім, хто підключився вчасно. 9:00, час розпочинати. Бачу, що в нас є наші представники Коцюбинського, зокрема Коцюбинської селищної ради, бачу представництво Мінрегіону, бачу, колеги-депутати підключаються, експерти, всім дякую. І підкажіть, будь ласка, чи є в нас представники області, щоб я їх зафіксував? Ми їх запрошували теж, враховуючи досвід крайніх робочих груп. Є у нас вже представники Київської області? Немає. Будемо сподіватись, що підключаться, долучаться до нашої дискусії. У нас чергова робоча група. 

Сьогоднішня тема — транспорт. Транспортне питання Коцюбинського. Ми всі, звісно, заточені тільки для того, щоб покращувати, шукати рішення, які будуть працювати, а не рішення заради рішень, вибачте за тавтологію, не було. Щось змінити, щось залишити, щось додати і так далі. Знову ж таки, питання такі, як освіта, пройдені, питання транспорту на порядку денному.

Я попросив би в режимі, як і попередні робочі групи, озвучити присутніх тут проблематику — яка, на вашу думку, вона є. Дуже всіх прошу і закликаю максимально посилатися на цифри, на факти, на конкретику, щоб ми оперували даними. І відповідно, відштовхуючись від цих даних, пропонували одразу рішення, яке рішення могло би бути ефективне, щоб цю проблематику вирішити. Хто готовий розпочати? Будь ласка. Колеги, бачу руку пані Ірини Федорів. Далі теж прошу піднімати руку, буду фіксувати і будемо в такий спосіб почергово рухатись. Якщо в когось є матеріали, теж запрошую їх долучати до розмови. Будь ласка, пані Ірино.

Головна редакторка Руху ЧЕСНО Ірина Федорів: Дякую. Я в дорозі, тому я камеру вимкну, бо може “гуляти” зв’язок. Якщо раптом мене буде погано чути, то (чути нерозбірливо через поганий зв’язок) моя колега з Коцюбинського, вона так само з Руху ЧЕСНО, Ірина Латиш — прошу, якщо зірветься зв’язок, дати їй слово. А я зараз коротко пройдусь по питаннях транспорту. Дивіться, в нас громадяни (чути нерозбірливо через поганий зв’язок).

Роман Лозинський: Ірино, я перепрошую. Чути мене? Дуже поганий зв’язок у вас і наразі дуже погано чути.

Ірина Федорів: Я чую. Давайте пані Латиш візьме слово.

Роман Лозинський: Давайте тоді пані Латиш слово, бо вас дуже погано чути.

Представниця Руху ЧЕСНО Ірина Латиш: Спасибі. Доброго ранку. Мене звати Ірина. Спасибі за таку можливість слова. Як уже намагалася моя колега пояснити, в селищі немає комунального транспорту. І мешканці здебільшого працюють в Києві, отримують багато послуг в Києві, таких як і медичні послуги, наприклад, і для цього змушені їздити в Київ, але не можуть користуватись пільговим проїздом і мати “Картку киянина”. Особливо це стосується пільгових категорій населення або школярів також. Також хочу сказати, що, мабуть, завищена вартість проїзду в маршрутному таксі з смт Коцюбинське до “Академмістечка”. Це менше ніж 5 км шляху, за це наші мешканці платять 15 гривень, тому що взагалі в маршруті це закладено до автостанції “Дачна”. 

Як нам пояснювала Київська обласна державна адміністрація, саме так вони можуть налаштувати маршрут. Вони умовно його ставлять до автостанції “Дачна”, тому що це вхідна точка між областю і Києвом. По факту маршрут досить скорочений, але платимо ми як за шлях до автостанції “Дачна”. Немає також пільгового проїзду. У передвиборчій програмі нам було обіцяно проїзд для школярів по одній гривні, це не дотримано. Тобто в бюджеті не закладаються відшкодування для пільгових категорій. Під час карантину дуже гостро відчувалась ця проблема із транспортом, хочу сказати. Тому що Коцюбинське знаходиться у Києві, і, як ми розуміємо, щоб отримати будь-яку послугу, навіть у нашому Бучанському районі, то ми маємо виїхати через Київ. 

Транспортне сполучення не працювало під час карантину гострого, люди змушені були ходити пішки, в той час коли вже в Києві працював комунальний транспорт. Це ще є одна проблема. Також ми звертались і в Київську міську раду, і в Київську обласну державну адміністрацію щодо маршруту до метро “Сирець”. Є великий запит мешканців. Область нам пояснила, що вони не можуть, бо не можуть, тому що знову ж таки станція метро “Сирець” не є вхідною точкою між Києвом і областю. А місто нам пояснило, що це місто, і тому вони не можуть також зробити нам такий маршрут, відповідно, бо ми підпорядковані області.

Була спроба входу нових перевізників. Але це все завершилось тим, що був побитий їхній транспорт. Тобто є певна монополія на 393-й і 745-й, чиняться певні перешкоди. Коли є скарги від мешканців на вартість, на якість послуг у першу чергу, на обслуговування тих машин, що возять наших людей, на це не реагує ні область, ні сам перевізник. І от коли новий перевізник пробував зайти на цей маршрут, то йому чинились перепони. Ось так, коротко. Дякую.

Ірина мені сказала, що тут буде представник КМДА, очільник Департаменту транспортної інфраструктури Валентин Кульбако, можливо, він зможе додати щось. Спасибі.

Роман Лозинський: Дякую, пані Ірино. Зафіксували проблематику. Можемо рухатись далі у форматі обговорення проблем, які, на думку сторін, потрібно врегульовувати, покращувати, змінювати. І далі дуже важливо буде перейти до блоку потенційних рішень. У нас на порядку денному, коли ми говоримо по кожній галузі — медицина, освіта, транспорт, ми розуміємо, що ми все одно говоримо в площині адмінтерустрою, і Коцюбинське – це частина Києва, чи Коцюбинське — це окрема громада. Відповідно в розрізі одного або іншого сценарію вирішуються ті чи інші галузеві питання і, на думку сторін, можуть знаходитись ефективніші рішення. 

Тому тут теж буду просити перейти до частини того, що, якщо Коцюбинське окрема громада, можливість так змінити ці питання, покращити якість послуг, якщо Коцюбинське — це частина Києва, то це є потенційно такі шляхи покращення надання послуг, вирішення конкретних проблем мешканців і так далі. Щоб ми обговорювали і такі речі. Звісно, що тут не обійтись без оціночних суджень. Але, можливо, конкретні цифри також будуть звучати, і це допоможе нам приходити до результатів робочої групи і на комітеті до якоїсь більш фахової дискусії і прийняття рішень. Тому дуже дякую за інформацію, пані Ірино. Чи є тут представники КМДА? Бачу, пан Валентин є.

Валентин Кульбако: Доброго дня всім. Дякую, підвищили мене трошки. Я не зовсім очільник департаменту, я всього лише заступник. Дивіться, що хотів пояснити. У Києва, напевно, є дуже велика перевага в тому, що в нас є потужний комунальний перевізник «Київпастранс». Тобто на сьогоднішній день на балансі «Київпастрансу» 500 автобусів великої місткості. Тому ми дуже часто отримуємо звернення, щоб організувати маршрут до якоїсь точки саме за рахунок великих автобусів комунальних. Перевагою також на сьогоднішній день є те, що тариф на перевезення на маршрутах загального користування становить 8 гривень, а якщо людина, маючи чи транспортну картку, чи «Картку киянина», придбає 50 поїздок одночасно, то тоді вже взагалі за одну поїздку вона сплачує 6,50. Такий невеличкий дисконт закладено. Тому зрозуміло, що можливість пересуватися автобусами більшої місткості і платити менше завжди приваблює людей. 

Але тут варто розуміти все у площині чинного законодавства. Тобто на сьогоднішній день Київська міська державна адміністрація виступає організатором перевезень лише на маршрутах, які не виходять за межі міста Києва, і на маршруті окремому, який носить окремий статус: це місто Київ — Міжнародний аеропорт «Бориспіль», який на сьогоднішній день в силу воєнної агресії російської федерації просто не працює, він просто не потрібен людям. Тому в принципі законодавчих якихось можливостей організувати цей маршрут до Коцюбинського у Київської міської державної адміністрації немає, хоча ми неодноразово отримували звернення від мешканців із проханням розглянути таку можливість. Але знову ж таки, ми можемо тільки надати роз’яснення, що згідно зі ст. 7 ЗУ “Про автомобільний транспорт” на сьогодні це повноваження Київської обласної державної адміністрації. 

Крім того, знову ж таки, якщо взяти ЗУ “Про автомобільний транспорт” і взяти постанову КМУ “Про правила надання послуг пасажирським автомобільним транспортом”, там чітко передбачено, що такі маршрути, як на сьогодні маршрут до Коцюбинського, він відноситься до приміського, і відправлення чи прибуття цих маршрутів здійснюється виключно з автостанції. 

Тому по факту що ми бачимо: що дійсно по документам де-юре маршрут іде до автостанції, де-факто — не до автостанції. Це все впливає на вартість. І знову такий цікавий нюанс: на сьогоднішній день є чинним наказ ще МінІнфри, де створено робочу групу по боротьбі з недотриманням, скажемо так, вимог транспортного законодавства. До цієї групи входять наші представники, входять представники Укртрансбезпеки, патрульної поліції, податкової, держпраці, і в принципі ми повинні фіксувати всі факти руху приміських маршрутів не до автостанцій і накладати за це на перевізника штраф. Тобто ми розуміємо, що людям незручно з Коцюбинського їхати до автостанції, але все ж таки, згідно з вимогами чинного законодавства, ми повинні контролювати перевізника і спонукати його здійснювати рух виключно до автостанції. 

Така ж історія з, наприклад, як було озвучено, метро “Сирець”. На сьогоднішній день, поки цей маршрут приміський, його рух до метро “Сирець” неможливий, на жаль. Ми можемо, наприклад, до якоїсь іншої автостанції організовувати, там, до “Полісся”, “Дачна”, “Видубичі”, але ми розуміємо, що це нікому не треба, тому що пасажиропотоки туди просто не прямують. І знову ж таки, повертаючись до всього цього законодавчого регулювання, ми розуміємо, що законодавство недосконале, що є якісь виключення, але, на жаль, у нас відбувається не завжди все на користь мешканців. Тому що от у нас був маршрут у маршрутній мережі, він нам чесно залишився у спадок ще з Радянського Союзу. Він стартував на метро “Славутич” і їхав по дачних масивах.

На жаль, там вузькі вулиці, не було де розвернутися перевізнику, і ми заїжджали буквально на кілометр на територію області, просто щоб автобус розвернувся і міг рухатись у зворотному напрямку. На сьогоднішній день приміський автомобільний перевізник подав на КМДА в суд, відсудив, що це маршрут знову ж таки приміський, заборонив великими автобусами їздити на цьому маршруті, заборонив нам організовувати і проводити конкурси на цей маршрут. Відповідно, що ми маємо: він почав там роботу автобусами малої місткості по тарифу, який у два рази більший, ніж був на комунальних перевезеннях. 

Купа скарг, купа нарікань, купа звернень до мера, а ми вже зі свого боку законодавчо вже нічого не можемо зробити, тому що це вже буде навмисне невиконання рішення суду, за що передбачена кримінальна відповідальність. Тому на сьогоднішній день, як би ми не хотіли допомогти, як би ми не намагалися опрацьовувати звернення від громадян — і, до речі, дуже часто громадяни звертаються і з Ірпеня, і з Бучі, щоб саме великими автобусами організувати, щоб розглянути можливість, але, на жаль, без змін до законодавства якось вирішити це питання лише силами КМДА на сьогоднішній день неможливо. Дякую.

Роман Лозинський: Дякую, пане Валентине. Почули вашу думку, позицію. Також звертаю увагу, що в чаті пані Ірина поділилася посиланням на документ, в якому зібрала, я так розумію, разом з колегами проблеми громади, систематизувала. Шановні колеги, далі в контексті проблематики транспорту чи є в когось щось додати? Я дивлюсь, бачу руку — Островський Павло, якщо в когось є щось додати, теж піднімайте руку, якщо ні, я тоді попрошу перед пошуком рішень після слова Павла надати слово Коцюбинській селищній раді, яка, власне, підіймає руку, аби Коцюбинська селищна рада зі свого боку надала дані, показники. Можливо, те, що було озвучено проблемою, з точки зору Коцюбинської селищної ради не є проблемою. Тому в такій послідовності: Павло Островський, далі Коцюбинська селищна рада, і, на превеликий жаль, представників області таки не бачимо, хоча ми їх запросили у середу. Але, можливо, ще долучаться. Будь ласка, Павло.

Секретар робочої групи Павло Островський: Я просто хотів уточнити і оцінку пана Валентина, і пана Сергія: як ви оцінюєте пасажиропотік із Коцюбинського в Київ? Тобто, там, денний, місячний. Чи є якісь оцінки такі, щоб це можна було врахувати, щоб ми зафіксували це і при формуванні дорожньої карти включили ці дані. Тобто ваші оцінки.

Заступник голови Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Валентин Кульбако: Якщо дозволите, важко щось сказати, тому що знову ж таки, згідно з чинним законодавством, проводити аналіз пасажиропотоку повинен саме організатор перевезення. То фактично відстежувати дані пасажиропотоку на маршрутах із Коцюбинського повинна Київська обласна державна адміністрація. Але я, чесно кажучи, не зовсім розумію, які там дані можуть бути, не знаю, якими методами вони там здійснюють, наскільки вони об’єктивні. 

Знову ж таки, взяти законодавство, то на сьогоднішній день наказ МінІнфри по методам обстеження пасажиропотоків, де передбачено метод, що їде людина в автобусі і відповідно до кожного пасажира ставить галочку. Але тут дуже велика похибка при проведенні обстежень саме такими методами. А чи здійснюється обрахунок пасажиропотоків у приватному транспорті, який курсує до Коцюбинського, якимись електронними системами, мені, на жаль, не відомо. В Києві, я знаю, в нас чітко фіксується кількість валідацій «Картки киянина» чи транспортної картки. А тут я, на жаль, не знаю, який може бути пасажиропотік, і не знаю, в який спосіб область його здійснює. Дякую.

Роман Лозинський: Дякую, пане Валентине, за відповідь. Можливо, в Коцюбинської селищної ради в тому числі є і ця інформація. Тоді в такій послідовності, як ми визначали, надаю слово Коцюбинській селищній раді. І потім… Бачу, що пані Ірина має ремарку щодо обліку, щоб ми цю тему закрили… до того, що Павло задав уточнююче питання. Чи ні?

Ірина Латиш: Так, саме так. Громада робила такий моніторинг пасажиропотоку. Це було трошки раніше. Кілька років тому назад. Я думаю, що ми можемо підняти ці документи і передати вам. Це просто цілий день люди сиділи на потоці, рахували, скільки заходить, скільки виходить, тобто яка взагалі спроможність, на які часи більше припадає пасажиропотік, така інформація в нас є і ми можемо надати. Єдине, що вона не цього року. Спасибі.

Роман Лозинський: Маю побоювання і застереження, що, враховуючи і воєнні дії, і враховуючи все, що відбувалося в Київській області під час вторгнення повномасштабного, і найближчі місяці, в нас дещо змінилась мобільність українців в усіх областях, в тому числі і в Києві і Київській області, назвемо це “в київській агломерації”: в Києві і в сусідніх громадах, селищах. Тому так, є питання до актуальності інформації, але я би збирав всю інформацію, якщо буде можливість надати, теж для розуміння станом на певний час, будемо дуже вдячні. Дякую, пані Ірино. Тоді надаю слово Коцюбинській селищній раді. Я думаю, тут теж багато інформації можемо почути. Будь ласка.

Селищний голова Сергій Даніш: Доброго дня всім. Я хотів би, пока Валентин є на місці, дякую за об’єктивну інформацію, незаангажовану, приємно чути… в мене питання таке: можливо, ви знаєте, чи аналізували, чи може великий транспорт їздити по Коцюбинському?

Валентин Кульбако: Що ви маєте на увазі — “великий транспорт”?

Сергій Даніш: Я маю на увазі, говориться про великі автобуси, які ходять по Києву, вони в Коцюбинське, я вам просто дам зразу відповідь, ви не знаєте. Років вісім, сім назад були перемовини з Києвом, щоб, можливо, запустити, якимось чином там домовиться. В нас немає технічної можливості розвертання великих автобусів у селищі громадських. Він зайти зайде, а виїжджать він буде довго.

Валентин Кульбако: Можливо. Але дивіться, автобуси великі є 12-метрові, є 18-метрові. На сьогоднішній день…

Сергій Даніш: Навіть 12-метрові — це вже складність.

Валентин Кульбако: …тривісні автобуси, дуже гарний у них виворіт. Нам завжди казали, що ми в селище Рибне не заїдемо — знаєте таке, як в сторону Броварів їхати, на сьогоднішній день заїхали, розвертаємося. Ми розуміємо, що є певні складнощі з розворотом…

Сергій Даніш: А як ви в це селище заїжджаєте? На підставі чого?

Валентин Кульбако: Рибне?

Сергій Даніш: Да.

Валентин Кульбако: А це все ж таки Київ.

Сергій Даніш: Знову ж таки, є агломерація, і ми не один раз це, дійсно, зверталися, ми не проти розглянути цю ідею, можемо звернутися до Верховної Ради, щоб вона в законному порядку це врегулювала. Якщо є така можливість, чому б і ні. Давайте попрацюємо в цьому. Але скільки б листів ми не писали з цього приводу, відповідей чомусь не було. Ми готові поспівпрацювати для того, щоб, можливо, це полегшить мешканцям пересування. Ми готові піти на це. Це по-перше, дякую вам. Тепер стосовно наших моментів.

Два маршрути відбувається, 15 (примітка: ймовірно, мова йде про вартість проїзду) — це один маршрут, другий — 10 чи 12, здається, там, де живе, до речі, пані Ірина. Кажете, вище, а там нижче, по-вашому, з приватного сектору. Ми не регулюємо, можете віддать законодавчо нам ці повноваження, я вам гарантую, що ціна буде зменшена. Але на сьогодні це не наші повноваження — регулювати ціни на проїзд. Я листами звертався неодноразово, щоб переглянули і зменшили, але пока відповіді немає.

Таких, щоб нарікань на перевезення, я не чув. Автобуси нові їздять, вчасно їздять. Те, що треба було з нашого боку і до нас зверталися, ми поробили, дороги поремонтували, зробили, розширили виїзд з… в кінці лісу з Коцюбинського. Зараз люди рухаються, все нормально. Але чому ви забуваєте про залізницю? Всі забувають про залізницю, а в нас залізнична станція “Біличі”, яка йде до “Святошина”. Два роки назад ми гарно спрацювали з “Укрзалізницею”, ми це анонсували на виборчій кампанії, запустили швидкісні комфортні поїзди. Це 7 хвилин до станції “Святошин”. До речі, коли ми спілкувалися і обговорювали — Буча, Ірпінь, Коцюбинське, Святошин, хто які умови зробить для мешканців, щоб цей потяг все-таки запустити, то всі громади погодились поліпшити умови для населення, окрім Києва. Київ станцію “Святошин” не захотів ремонтувати. Хоча туда весь потік не тільки з цих громад, а йде взагалі з Тетерева і далі — Бородянка, всі їдуть до Києва. Тобто, чогось приймать мешканців чогось не захотіли. 

Це інформація з “Укрзалізниці”. Поїзд цей був запущений. Зараз курсує, ніяких перебоїв з цим немає, і ви знаєте, що залізничний транспорт самий надійний: 7 хвилин — і ви на станції “Святошин”. Селищна рада перевозить… кожен місяць сплачує всі пільги, які пільговики зайшли, всі безкоштовно їздять на цій електричці. 115 800 громадян проїжджає у нас на цій електричці. Це на рік. Приблизно десь 700 000 ми гривень компенсуємо кожен місяць за перевезення цих громадян. Тому казати, що пільговики десь ображені чи щось немає, ну це неправда. З тими ж маршрутками ми звернулися… родини загиблих кожен рік отримують безкоштовні проїзні і їздять кожен рік безкоштовно, і це вже четвертий рік, передається з року в рік, обновляється, ні в кого питання не стає. Два місця безкоштовних теж є. 

Зараз зі школами більш проблеми, щас і дистанційне все, але ми погоджували з маршрутками… хотя на минулих казали краще їздить у Київ, хоча неправильно, щоб маршрутка безкоштовно підвозила діток до школи. Ну, я не знаю, що вам ще сказати. Можливо, з Києвом краще було поспівпрацювати, покращить дороги ті, які по вулиці Робочій, там, ремонтувати їх частіше, щоб люди краще їхали, а так більш причин нема. Автотранспорт… Пільговики по автотранспорту — 400 тисяч ми компенсуємо, мені колеги ось підказують. Так що… В принципі, все. Не буду займати час. Дякую.

Роман Лозинський: Пане Сергію, тут питання в чаті від пані Ірини: як часто ходить електричка зі “Святошина”? І бачу руку пана Петра Оленича, це далі в дискусії.

Сергій Даніш: (Голоси за кадром: “розклад дивіться”, “в ранковий час через 25”.)

Роман Лозинський: Пане Сергію, не чути там у вас…

Сергій Даніш: Ви від мене відповідь чекаєте? Ви від мене розклад електричок запитуєте?

Роман Лозинський: Ні, але в нас же дискусія йде…

Сергій Даніш: Я не знаю. Але нарікань не чую. Бачу, люди на електричку ходять. Пані Ірину через день бачу, що вона їздить на машині з Коцюбинського… на машині. Ще одне уточнення по маршруту пані Ірини. В нас є “Лавіна” поруч, ви знаєте, це місто Київ. “Лавіна Мол”. До неї йти 15 хвилин з Коцюбинського. Звідти йдуть маршрутки в любому напрямку — “Сирець”, “Академмістечко” безкоштовно (голос за кадром нерозбірливо). А і в Коцюбинське… Із “Лавіни” їздить в Коцюбинське безкоштовно. Тобто люди, які зорієнтувались, вони сідають в маршрутку, їдуть до “Лавіни”, а потім їдуть, куда їм далі, безкоштовно, навіщо щось змінювать, поясніть? Дякую.

Роман Лозинський: Пан Петро Оленич, є рука, бачу. Дякую, пане Сергію.

Член робочої групи, заступник голови КМДА Петро Оленич: Доброго дня всім. Я прокоментувати чисто нашу частину, щоб не входити в полеміку. Перше — я би пропонував для питання приміської електрички тоді запрошувати представників “Укрзалізниці”, тому що це їхнє майно, їхній розклад і їхня господарська діяльність. Київ у тому році законтрактувався з “Укрзалізницею”, і ми впровадили єдиний електронний квиток через застосунок “Київ цифровий” на електричці. На сьогодні він запущений, працює. Тому інструменти цифрової оплати там є, і по ній в майбутньому можна буде рахувати і пільговиків, і кількість проїзду, часу і так далі. Все, дякую.

Роман Лозинський: Це ремарка. Зрозуміло. Дякую, пане Петре. Шановні колеги, дивіться, обмінялися думками, але знову ж таки, у нас є, грубо кажучи, ті учасники дискусії, які висловлюють проблематику, тобто знову ж таки, опираючись на ті дані, які можливо зібрати, на ті дані, які можливо зрозуміти, але всі ми прекрасно розуміємо, що обліку пасажиропотоку, потреб і можливостей як такого ефективного, на мою думку, немає інструменту обліку і не ведеться. Враховуючи воєнні дії, враховуючи воєнний стан і міграцію внутрішню і за межі країни, це накладає ще окремі особливості для того, щоб ці дані були максимально… щоб максимальна кореляція була між життям у селищі в мирний час і воєнний час.

Друге: ціни прозвучали, суми прозвучали, кілометри прозвучали, типи транспорту прозвучали. В мене прохання до учасників дискусії. Я ще раз наголошую, тобто роль моя, роль пана Олександра Аліксійчука чи Віталія Безгіна — це змодерувати процес, не займаючи будь-якої позиції. І, відповідно, модеруючи, не займаючи будь-якої позиції, цей процес, і будучи людиною, яка потім має винести це на комітет, аби ми провели максимально конструктивну дискусію, опираючись на дані, на факти, а не просто на настрої і позиції, які в деяких питаннях є діаметрально протилежними в місцевої влади, і зокрема у представників окремих організацій чи жителів.

Нам потрібно також розуміти шляхи вирішення і максимально їх обраховувати. Відповідно, я б хотів зараз задати питання до учасників дискусії. Хто має бажання, беріть, будь ласка, слово. Запропоноване рішення зможе змінити якісно чи кількісно конкретну послугу в контексті транспорту? Там ми зараз спілкуємось. Чи є в когось це бачення? Чи є в когось такі пропозиції? Потенційне об’єднання Коцюбинського з Києвом дасть такі-то показники, цифри для покращення якості послуг? 

Тобто оці всі моменти я би хотів, щоб зараз озвучили. Чи навпаки: Коцюбинське як окрема громада, вирішивши питання на законодавчому рівні такого регулювання, зможе ці послуги надавати в такий-то спосіб. Або без зміни законодавчого… Наприклад, електричкою вирішили всі питання, питань взагалі немає, дякую, до побачення. Тобто прошу озвучити контекст потенційних проєктів рішень, як вони можуть вирішити ту чи іншу проблематику в транспорті. Будь ласка. Хто готовий взяти слово? Зараз подивлюсь по руках. На проблематиці рук було більше, ніж на етапі… Бачу, пані Ірина Латиш. Будь ласка, пані Ірино. 

Ірина Латиш: Дивіться, наша позиція незмінна, і я все ж таки буду наполягати на тому, що у разі все ж таки приєднання Коцюбинського до Києва ми будемо мати більші можливості. По-перше, це може — і я сподіваюсь, що буде — розглядатись питання подовження комунальних маршрутів, які зможуть заходити в Коцюбинське. По-друге, можна переглядати тарифи маршрутів, які вже існують. І електричку ніхто не відміняв, добре, що вона є. Єдине, що там графік дуже такий… вона ходить раз в годину, а іноді буває і через три години проміжки між електричками. Ніхто її відміняти не збирається. Тобто ми все ж таки розуміємо і вважаємо за потрібне приєднання Коцюбинського до міста Києва, тому що тут одне чіпляє інше: зараз наші люди на цьому транспорті, який багато коштує, мають їхати, наприклад, в лікарню в Бучу, і це якісь іще додаткові витрати. Якщо дивитись на всі питання в комплексі, то це вирішить багато наших проблем. Спасибі. 

Роман Лозинський: Дякую, пані Ірино. Пан Сергій, так? Бачу руку.

Сергій Даніш: А можна… Дивіться, я б знову не плутав… ми знову заходим цей словєсний… переговори, і в Бучу їздить… Ну чого… Якщо ви хочете їздить в Бучу в лікарню, їдьте в Бучу. Якщо ви хочете їхать в лікарню в Київ, їдьте в Київ. Закон це сьогодні дозволяє. Давайте не маніпулювати. Я б запропонував, пане Валентине, наскільки це можливо, зустрітися. Ми вас запрошуємо до себе, якщо потрібно, приїдемо до вас, скомунікувати, пропрацювати всю дорожню карту, щоб покращити перевезення населення від нас до Києва, з Києва до нас. Можливо, ми у співпраці знайдемо вирішення всіх цих питань, проблемних питань, які є. До законодавців я б все ж таки звернувся, це все-таки більше ваші повноваження. 

Можливо, на законодавчому рівні підрегулювати ці взаємовідносини між містами і обласними центрами в плані перевезення пасажирів для того, щоб все-таки громадам було зручніше. Людям. Ну і в мене знову ж таки саме питання, закриваючи це все. У нас безкоштовно можна доїхати в любий кінець Києва, до любої… вірніше, не в любий кінець Києва, а до любої станції метро, до “Сирця” чи до Новобіличів з одною пересадкою. Я думаю, що це саме краще для людей, які соціально менш захищені або нема такої можливості, щоб там сплачувати великі гроші, для них це прекрасніший варіант, який я б на сьогодні не змінював і не зачіпав… (голоси за кадром)… аби не нашкодити. Бо знаєте, буває, так піднімається питання, і потім люди начинають думать — або ставлять ціни, або заберуть маршрут, не дай бог. Сьогодні це все працює, люди їздять і все добре.

(Голоси за кадром: “Вам підказують… порядка 20 потягів в день”.) Ось мені дають розклад електричок, порядка 20 електричок, порядка 20 потягів в день. Для бабусі, чи для людини пенсійного віку, чи для пільговика зручно. І я відучився в Ірпені, їздив на електричці, ми знали розклад, безпечно, комфортно, а для пільговиків — безкоштовно, прийшов, на час сів, поїхав. Якщо ви були, а я впевнений, що ви були в країнах Європи, всі ми ходимо по розкладу на потяги і нормально там пересуваємось. Дякую. 

Роман Лозинський: Шановні колеги, до нашої дискусії ще раніше долучилися представники Київської обласної державної адміністрації. Військової адміністрації. Якщо є запитання до представників області, або ж представники області бажають додати до нашої дискусії якісь дані, цифри, факти або думки, то будь ласка. Пане Сергій, це рука була тут?

Сергій Даніш: Я вибачаюсь, це я ту не зняв. Вибачте, будь ласка. Я хочу просто сказати дякую обласній військовій адміністрації, що вона долучилась. Дякую. 

Роман Лозинський: Будь ласка, можливо, є що додати до нашої дискусії? Не маєте, так? І питань до військової адміністрації немає. Добро. Тоді що? У нас прозвучала проблематика, прозвучала позиція селищної ради, у нас якби-то деякі дані прозвучали…

Знаєте, коли я свого часу проходив стажування в Канаді, в канадському парламенті в 2016 році, я побачив там таке табло, яке фіксувало рух на конкретній ділянці, там фіксувало рух транспорту по дорозі, рух велосипедів по велосипедній доріжці, рух пішоходів по тротуару. І фіксувало кількість в конкретні години конкретних типів пересувань. І звісно, що коли в тебе є такі дані, вибірка, є кількісні показники, набагато простіше нам комунікувати над шляхами рішень. Набагато простіше. Якщо ми говоримо про метри довжини автобусів і кількість секцій, це теж набагато простіше, бо тоді ми розуміємо, про що ми говоримо, чи це рішення працює, чи не працює.

Зараз краще, чи очевидно, що є люди, які озвучують проблематику, очевидно, є люди, які озвучують, що проблематики як такої немає, але в іншій площині, площині не адміністративного устрою Коцюбинського, а в площині законодавчій. Все, що було сказано, ми зафіксували. Якщо в когось будуть додаткові дані або додаткова інформація, які сьогодні не прозвучали, будемо дуже вдячні.

Наша робоча група буде тривати, засідання на інші теми, але знову ж таки в кінці ми будемо підсумовувати всю зібрану інформацію. Якщо буде що до неї додати, аби ми знову ж таки, приймаючи ті чи інші рішення, якими б вони не були — залишити як є, змінювати, опиралися на ці дані. Бачу, ще з’явилася рука. Пане Сергію, будь ласка. 

Сергій Даніш: Я ще просто уточнення, я не хочу там захищать перевізників ні в якому разі, у мене до них дуже багато є питань, але маршрут-то до “Дачної”, але люди виходять на “Академмістечку”. Їм що, людей не висажувать? Ну ви ж розумієте. То єсть в принципі весь поток їде до “Академмістечка”, а до “Дачної” нікому не надо. А затверджений він до “Дачної”. Тож якщо там в Київської адміністрації чи в автоперевізників є питання — хай вони вирішують, а ми їх тільки підтримаємо. А маніпулювання, що маршрут до “Дачної”, а їдуть до “Академгородка”, і розрахунки — ну, якось воно не дуже правильно. Я де хочу, там і їду, і де хочу, там і виходжу, це ж нормально. Дякую.

Я від Валентина, я не знаю. Можливо, телефона дать, чи ви знайдете наші координати, щоб ми все-таки мали можливість поспілкуватися з вами професійно, де ми можемо один одному бути корисними, і корисними для того, щоб покращити перевезення наших громадян. 

Валентин Кульбако: Дякую, дякую за запрошення. Ми завжди раді співпрацювати. Єдине, що в цій співпраці ще повинна бути обласна адміністрація все ж таки.

Сергій Даніш: Я ж за, я ж просто пропоную, що ми готові.

Валентин Кульбако: І єдине, що хотів таку невеличку ремарочку. Це ви коли казали про безкоштовні перевезення, ви мали на увазі ті автобуси, які покупців до “Лавіни” привозять, да?

Сергій Даніш: Канєшно. Канєшно.

Валентин Кульбако: Дивіться, я вам чесно скажу. В них там не зовсім добре з документами, тому обласна повинна займатися цими регулярними спеціальними перевезеннями. Тож є питання з цими перевезеннями.

Сергій Даніш: Я уточнив спеціально. Що буває, що коли якесь питання починаєш ворушить, то воно тоді чомусь починає тормозиться. Сьогодні і останніх два-три роки це працює дуже чудово. Ми можемо, в принципі, цьому нашкодити. Але сьогодні, незважаючи, в “Лавіну” ти їдеш чи кудись далі, воно працює. І также ти там переходиш до маршрутки і їдеш на “Сирець”, на “Нивки”, на “Академмістечко”. І все працює, ви ж знаєте. Людина завжди знаходить там, де їй краще. 

Валентин Кульбако: Наша мета — ні в якому разі не шкодити, просто питання знову. Питання в тому, чи працює маршрут в законодавчому руслі. Тобто, на жаль, поки нічого не стається, це все добре, що можна доїхати, сісти і проїхати. Точно так же як на приміському маршруті, який теж відхиляється від своєї схеми і здійснює висадку пасажирів не там і разворот не там. А от, на жаль, коли трапляються потім якісь пригоди, не дай бог, то потім вже не зовсім така гарна історія. Тому все ж таки маршрути до Коцюбинського повинні працювати до… ну, в законодавчому руслі, по затверджених схемах, або все ж таки шукати якісь шляхи вирішення цього питання, або щоб все ж таки людям було комфортно.

Сергій Даніш: Я з вами згоден абсолютно. Це в нас сьогодні якась вже проблематика стала. Добре, але я все одно пропоную. Можливо, ми з вами все ж таки на законодавчому рівні знайдемо шлях, щоб так людей возить, правда? Ну, не виключено. На кошти Києва це не вплине, тому що це ми кошти витрачаємо, що вони безкоштовно їздять (ну, не ми витрачаємо, а область витрачає). Можливо, ми теж там якимось чином зможемо це вирішити. Але на сьогодні, коли людям важко, я думаю, що це дуже чудова пропозиція для людей, коли люди можуть безкоштовно проїхатись, ну, можливо, таким чином, і тут у нас таке трапилось, тут шансів теж мало. Дякую.

Роман Лозинський: Колеги, всім дякую за дискусію. Якщо за результатами дискусії потрібно буде ще когось із кимось сконтактувати — у нас в чаті в WhatsApp є Павло Островський, який допоможе. Дякую всім, рухаємось далі. І для розуміння комплексної картинки нам треба і далі (голос за кадром). Пані Ірино…

Ірина Латиш: Дякую. Я там написала в чат з приводу того, що ця репліка на попереднє обговорення щодо того, що не їде наша маршрутка до “Дачної”, тому що всі виходять на “Академмістечку”. Ну я знаю, що інші, наприклад, населені пункти, такі як Софіївська Борщагівка, чи на “Вишневе” — у них є розбив по платежу. Наприклад, по Києву вони беруть такі-то, наприклад, 10 гривень нехай там буде умовно. До “Академмістечка” з Коцюбинського 10 гривень, до “Дачної” — 15 гривень, а по місту це буде 5 гривень. Це дуже умовні мої такі цифри, і справді я вважаю, що тоді було б це справедливо. Якщо ви прораховуєте з області тариф до “Дачної” і закладаєте на це 15 гривень, то тоді розрахуйте і скільки мають платити пасажири до “Академмістечка”. Дякую.

Роман Лозинський: Колеги, це нова гілка дискусії.

Сергій Даніш: Нє-нє, я теж так вважаю, я повністю підтримую, але звернуться тоді потрібно до компетентних органів, хай цим займуться. Я неодноразово звертався, ну це просто поговорить. Що ми зараз вирішуєм, куди хто їде? 

Ірина Латиш: Зараз вже є у нас представник області, ви кажете — представник області. Ну хай і вирішують. Ви кажете, що неодноразово зверталися. Представник області нам зараз може сказати, чому так, а чому ні. Зверніться ще раз, офіційно, після цієї дискусії. Щоб це питання було закрито. Спасибі. 

Сергій Даніш: Це вирішить проблематику перевезень? Чи ми тільки ціну зараз обговорюєм? Ні, ну я просто... Приєднання, від’єднання. А пагаваріть? Дякую.

Роман Лозинський: Я бачу, що мікрофон включила представниця області. Вам є що додати?

Представниця КОДА (не представилася): Так, я хочу відповісти на це питання. На жаль, у нас зараз вільне ціноутворення, і перевізники самостійно встановлюють тарифи відповідно до розрахунку витрат по своєму підприємству. В 15-му році, ви знаєте, скасували державне регулювання тарифів. Тобто до 15-го року ми розпорядженням затверджували 40 копійок тариф і перевізники закладали вартість квитка. Но в 15-му році в вересні місяці скасували державне регулювання, і зараз у нас вільне ціноутворення по цьому питанню. І тому в кожного перевізника... Ми приведемо приклад по Вишневому. В напрямку Вишневого їздить п’ять компаній. І, відповідно, в кожного перевізника є різна вартість проїзду, відповідно, до міста Києва з міста Вишневого. У мене все.

Роман Лозинський: Дякую. Колеги, насправді, якщо є комплексні ще питання щодо, там, регулювань перевезень і так далі. Якщо відчуваєте в цьому потребу, якщо це стосується питань, зокрема, на селище Коцюбинське, у нас в основі робочої групи два селища, дві громади — Коцюбинська і Славутицька. Ми на базі комітету можемо це організувати і змодерувати. І знову ж таки ми виходимо трошки, може, за межі предмету робочої групи, а може, і не виходим, бо будь-які питання, які ми розглядаємо, це в першу чергу про послуги для мешканців у різних сферах. Адмінустрій чи будь-які рішення, до яких ми прийдемо чи повинні будемо прийти, це не самоціль — якісь рішення, приймати чи не приймати. А питання в послугах, питання в якості, питання в адмініструванні, і можемо це допомогти зробити.

Тож, будь ласка, в нас залишається час в WhatsApp, в якому завжди можна свої пропозиції, свої думки написати, для нас з організаційної точки зору це буде не важко зробити. От сьогодні, після розгляду попередніх галузей, у нас була пропозиція долучити представників області. Дякую, що долучились. І давайте в такий спосіб працювати. Тут ініціативи і пропозиції членів робочої групи є в основі, те, що розглядається, а не те, що хтось комусь спустить директиву невідомо звідки. Тому всім дякую. Бачу ще руку пана Сергія.

Сергій Даніш: Пане Романе, я без цей. Скажіть, що ми можемо ще організувати, і те, що я почув, тут більше від законодавчої гілки влади залежить. Можливо, вам треба на законодавчому рівні відмінить те, що тоді були скасували, і повернуть назад. Ну, щоб Коцюбинська громада і всі громади Київської області могли регулювати перевезення. Ми взагалі будемо це робить і однозначно будемо на боці громади. Можливо, в цьому руслі треба попрацювать, і ви будете в виграші всі, і ми. Дякую.

Роман Лозинський: Пане Сергію, можливо так, а можливо ні. Так сталося, що різні комітети народних депутатів, я не є експертом у сфері транспортних перевезень, з питань інфраструктури і транспорту, в якому є народні депутати, які, можливо… не можливо, а точно краще в цьому розбираються. У нас є представники профільного міністерства, зрештою, це єдине міністерство після того, як міністерство енергетики — його об’єднали з мінінфраструктури. То, шановні колеги, ставим питання. І навколо того, яке питання ми ставимо, ми запрошуємо вже тих осіб, ми запрошуємо експертів, представників законодавчої і виконавчої гілок влади.

Те питання, яке ви зараз задали — я вважаю, що воно не має сенсу продовжувати цю дискусію, та і ви самі це сказали. Якщо є сенс це питання підняти, давайте сформулюйте його чітко, давайте цю дискусію в чаті в WhatsApp ми продовжим, і жодних проблем не буде запросити представників профільного міністерства і профільного комітету, задати це питання і почути думку експертизи, всі за і проти, і зрозуміти, наскільки це рішення далі буде пропрацьовуватись або не пропрацьовуватись — аргументовано. Тому що зараз це буде полеміка. Тут немає запрошених людей для того, щоб дискутувати… законодавчо змінити це питання. Але якщо є проблема, я готовий долучитися до дискусії і її організувати. Традиційне моє запитання. Це непогано, що у нас тут живий діалог, живі люди, камери включені, тому це круто. Чи є ще запитання?

Кінець стенограми

Нагадаємо, робочу групу створили у 2020 році. Її співголовами були обрані нардепи Андрій Клочко та Дмитро Гурін (“слуги народу”). Клочко як тогочасний голова комітету та робочої групи понад два роки блокував її роботу. Перезапустити склад робочої групи вдалося восени 2022 року, її очолили депутати Роман Лозинський та Олександр Аліксійчук.

Стенограму засідання за 13 січня можна проглянути за посиланням. На цьому засіданні обговорювали законодавчі можливості вирішення проблеми.