Війна змінила всі сфери життя. Робота політиків і приймалень теж трансформувалася. Наразі країна отримує мільйони тонн гуманітарної допомоги.
Насправді для політиків це час проявити свої лідерські якості і гуртувати команди задля того, щоб потреби громад максимально якісно вивчалися і шукати ресурси, як допомогти і цивільному населенню, і армії.
Тут важливо, щоб кожен політик розумів, що мають проявлятися його лідерські і дипломатичні здібності. І такі прояви є. Так, у перші дні народні депутатки дуже суттєво посилили дипломатичний фронт.
Але робота у парламенті та приймальнях вона наразі не менш важлива, ніж робота на дипломатичному фронті. Основна задача народних депутатів – творити законодавчу базу для країни і долучати ключових стейкхолдерів до обговорення законодавчих змін.
Зараз ми констатуємо, що парламент працює по суті в закритому режимі. Навіть такі важливі законодавчі зміни як робота над містобудівною реформою, яка буде однією з ключових за умов відбудови, відбувалася у закритому режимі. Як результат, країна отримала законопроєкт 5655, який громадяни вимагають ветувати, бо він написаний в інтересах забудовників.
Як Шуляк і свита Кубракова “імплементують” не підписаний Зеленським проєкт містобудівної “реформи”
І якщо робота нардепів у парламенті є закритою для стейкхолдерів, то приймальні низки народних депутатів працюють у більш, ніж відкритому режимі. І це мало б тішити, якби законотворці пам’ятали про свою ключову функцію. Але цього не було до війни, і це, на жаль, не змінилося під час повномасштабної війни.
Якщо раніше народні депутати у своїх приймальнях переконували громадян, що вони вирішують питання ремонту під’їздів (замість комунального підприємства) або можуть роздавати соцдопомогу (замість відповідних соцслужб міста), то зараз дехто вирішив, що може виконувати ще й функцію лікарів. Гуманітарна допомога замінила гречкосійство.
Так Сергій Нагорняк (“Слуга народу”, обраний в мажоритарному окрузі на Черкащині) постить у соцмережі фото препаратів (вагінального крему та гормональних ліків), які роздають виборцям. Одразу виникає питання про відповідність зберігання цих ліків і чи може політик та працівник приймальні видавати громадянам ліки?
Наголосимо також на тому, що це все відбувається далеко від лінії фронту. І це дуже часта проблема, коли політики гуманітарні ресурси використовують для засівання своїх округів. А ці ресурси, можливо потрібніші в іншому місці.
По суті приймальні в умовах закритості роботи ради (з сайту зникли всі контакти і картки народних депутатів), залишаються головним і чи не єдиним способом комунікації громадян з народними депутатами. Принаймні саме у приймальні нардепів звертається 4,5% українців. Такі результати соцопитування, які оприлюднив Рух ЧЕСНО.
У той час, коли країні потрібна якісна законодавча база, народні депутати могли б формувати регіональні команди на місцях, долучати людей до залучення гуманітарної допомоги і її якісного розподілу, ми, на жаль, спостерігаємо нову форму засівань округів гуманітаркою.
Цей складний але важливий період для країни мав би стати важливим у роботі розбудови партій. Саме сильні партії та партійне будівництво мають зробити міцною політичну систему і інституції держави. І це не менш важлива задача, ніж перемога на фронті.
Тому народні депутати мають змінювати підходи до своєї роботи у приймальнях, працювати над гуртуванням громад і посилювати партійне будівництво.
Ірина Федорів для "Лівого Берега"
Поділитись