Депутатів проросійських партій – до відповідальності. Результати соцопитування

Після всіх подій дозволити допрацювати до наступних виборів депутатам від заборонених партій згодні лише 3% українців. За результатами соціологічного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 13 по 21 грудня 2022 року, громадяни України не готові більше бачити проросійських депутатів з мандатами і повноваженнями змінювати життя держави.

Проте майже рік від початку повномасштабного вторгнення депутати не позбавлені мандатів. На кінець січня 2023 року представники заборонених партій користуються всіма депутатськими правами. А у Верховній Раді нардепи від забороненої ОПЗЖ досі впливають на те, за якими правилами житиме Україна, вирішують, якими будуть особливості військової служби в ЗСУ.

Більшість українців налаштовані до ОПЗЖ і таких, як вони, доволі негативно. 14% громадян  пропонують позбавити їх повноважень достроково, а ще 10,5% українців – додати до списку заборону балотуватися знову.

І якщо питання позбавлення повноважень хоча б обговорюється, а в Раді вже внесено близько 10 законопроєктів щодо цього, то із забороною балотуватися значно складніше. Наразі таких ініціатив не зареєстровано, та й до обмеження права бути обраним правозахисники визначають чимало вимог. 

За люстрацію представників заборонених партій і заборону їм займати посади виступають 11% українців. А от розслідування правоохоронцями діяльності кожного окремо і перевірка на факти державної зради є прийнятним варіантом для 17% громадян. 

Проте як показують результати опитування, майже 40% громадян воліють не обмежуватись одним чи двома видами санкцій за діяльність, яку вели на території України представники проросійських партій, а застосувати всі вище перераховані методи притягнення до відповідальності таких депутатів. 

Позиція громадян однозначна – з проросійськими політиками необхідно прощатися, проте не варто забувати про відповідальність кожного з них. Адже наразі лише за таких умов можливо не допустити до влади таких осіб під час виборів після перемоги.

Детальний аналіз результатів дослідження показує, що різниця у ставленні до проросійських політиків за віком не є дуже відчутною. У категоріях від 30 до 59 років різниця не перевищує межі похибки, тому позиція тут єдина.

А от серед молоді та людей від 60 років наявні певні розбіжності. Лише 0,3% громадян від 18 до 29 років – за продовження каденції депутатів до наступних виборів, тоді як серед пенсіонерів такий варіант обрали понад 5%. 

Різниця хоч і не є значною, проте залишається показовою. Молодь нетерпима до проросійських політиків, тоді як серед старших за 60 років ще лишаються лояльно налаштовані громадяни. Та й за максимальне притягнення до відповідальності таких політиків виступають на 8% менше старших, аніж представників молоді. 

Як ми бачимо, політичне майбутнє проросійських політиків уже апріорі визначене не лише через заборону цих партій, а й через однозначне ставлення молодого покоління українців до їхніх поглядів і діяльності.

Громадяни і з загальною освітою, і з середньою спеціальною, і з вищою освітою думають про проросійських політиків так само: 14% вимагають позбавити мандатів, ще 10-12% громадян – заборонити балотуватися, а застосувати всі варіанти притягнення до відповідальності хотіли б близько 40% громадян. 

Незважаючи на рівень освіти, допрацювати таким депутатам готові дозволити лише 3% українців.

І хоч розбіжності не є критичними, проте різниця у ставленні україномовних і російськомовних українців наявна. Люди, які вдома спілкуються українською, взагалі не говорять про можливість продовження роботи проросійських політиків до наступних виборів. Тоді як 7% російськомовних не проти такого варіанта. 

Певні відмінності наявні й у виборі варіантів відповідальності для депутатів від заборонених партій. Україномовні громадяни частіше пропонують застосувати всі види відповідальності, тоді як російськомовні частіше виступають за люстрацію.

Розподіл результатів опитування за регіонами проживання показує, що немає суттєвих розбіжностей у ставленні до заборонених проросійських партій між людьми, які проживають на сході, заході, півдні чи в центрі України. 

Найбільші відмінності демонструють мешканці півдня. Їхня позиція більше спрямована на розслідування діяльності кожного проросійського політика і перевірки їх на факти державної зради. Зрозуміти таку позицію нескладно, адже багато колаборантів серед місцевої влади виявилося саме на півдні.

Зокрема, перейшов на бік окупантівобраний від Херсонщини нардеп Ковальов. Його та декотрих  інших колаборантів ліквідовано. Для решти ж громадяни вимагають не лише позбавлення мандатів, а й притягнення до відповідальності за вчинене проти України.

Але навіть за таких умов серед мешканців півдня є близько 7%, які готові дозволити депутатам від заборонених партій допрацювати до наступних виборів. На сході 5% мешканців дотримуються такої позиції, а от центр і захід висловлюються за залишення мандатів проросійським політикам у межах похибки, наближеної до показника 0%.

Через бойові дії багато українців були змушені змінити місце проживання, часто навіть переїхати до іншого регіону України. Та як показують результати опитування, навіть за таких умов різниці у ставленні немає. Більшість громадян наполягає на усуненні проросійських політиків від депутатських повноважень, відрізняється лише ставлення до додаткових мір відповідальності. Українці одностайні у своїй позиції. 

Несуттєво відрізняються позиції українців і за типом населеного пункту, де вони проживають. Мешканці міст-мільйонників частіше вимагають люстрації для політиків, які представляють проросійські партії, а мешканці сіл і селищ пропонують застосувати всі можливі санкції до таких осіб. Залишити їх на посадах готові 3-5% громадян, і не важливо, в якому населеному пункті респонденти проживають.

Суспільної дискусії, що робити з представниками заборонених партій, немає, адже позиція українців одностайна: позбавити повноважень якнайшвидше і притягнути до політичної або ж і кримінальної відповідальності. Так думають мешканці заходу і сходу, молодь і пенсіонери, російськомовні і україномовні українці. 

Проте незважаючи на потужний суспільний запит, Верховна Рада відкладає рішення вже майже рік. Щоб винести наявні ініціативи на розгляд. небайдужі депутати змушені збирати підписи та звертатися до голови парламенту Руслана Стефанчука. Та рішення поки що немає.

Зробити це необхідно якнайшвидше, адже зовсім скоро річниця повномасштабної війни, яку стримують та відбивають наші Збройні сили, поки ворог далі спирається на представників проросійських партій у парламенті і місцевих радах.

Вікторія Олійник для "Лівого Берега"