Гроші проросійських партій — у дохід держави

Мін’юст та АРМА виявили у заборонених проросійських партій майже 21 мільйон гривень, кілька десятків автомобілів та понад 60 об’єктів нерухомості.

Всі ці кошти та майно, згідно з рішенням суду, переходять у власність держави.

Більша частина виявлених коштів перебуває на банківських рахунках "Опозиційної платформи — за життя" — сукупно 20,5 млн гривень. 

Посилаючись на заборону розголошення службової інформації, в АРМА відмовилися надати детальну інформацію щодо виявлених коштів, зокрема щодо того, яка частка коштів, виявлених в ОПЗЖ, є залишками держфінансування, яке партія не встигла витратити до початку судового процесу. 

Однак, співставивши відомості АРМА та Міністерства юстиції з даними останнього доступного фінзвіту ОПЗЖ, можна стверджувати, що принаймні 17,3 млн гривень, які перебувають на рахунку ОПЗЖ у "Кристалбанку", є залишками коштів державного фінансування. 

Востаннє партія отримала державні кошти буквально за два тижні до повномасштабного вторгнення російської федерації, в лютому 2022 року (33,2 млн гривень).

Фрагмент документу, що затверджує перелік майна та коштів ОПЗЖ, які підлягають передачі у власність держави.

Загалом залишки коштів були виявлені на 35 рахунках, що належать центральному офісу ОПЗЖ та низці її регіональних осередків. Серед регіональних осередків найбільше коштів виявлено на рахунках запорізького (573 тис. грн), житомирського (508 тис. грн), київського (368 тис. грн) регіональних осередків та у київського міського осередку (448 тис. грн). 

При цьому навіть ці кошти з великою ймовірністю є залишками коштів державного фінансування, яке осередкам перерахували з центрального рахунку партії.

Нагадаємо, що у березні 2022 року РНБО ухвалила рішення про призупинення діяльності низки проросійських політичних партій, зокрема і ОПЗЖ. 

Як майно підсанкційних росіян може працювати на оборону держави

Згодом Міністерство юстиції подало судові позови щодо 16 політичних партій, в яких просило заборонити ці партії, а їхнє майно передати у власність держави. 

Суд задовольнив вимоги Мін’юсту щодо всіх 16 партій. Частина з них, зокрема і ОПЗЖ, намагалися оскаржувати заборону у Верховному суді, але безуспішно.

Загалом ОПЗЖ у 2020-2022 роках отримала з держбюджету понад 240 млн гривень. На що їх витратили — невідомо. За останні три роки партія лише раз подавала фінансовий звіт (за 1-й квартал 2020 року). 

Безконтрольно розпоряджатися державними коштами ОПЗЖ, як і інші парламентські партії, змогла завдяки змінам у законодавстві, що дозволяють партіям не подавати звітності аж до завершення карантину. Який офіційно досі триває.

На рахунках інших заборонених партій виявили порівняно незначні суми, сукупно дещо більше 300 тис. гривень. Зокрема, у Соціалістичної партії України — 155 тис. гривень, у партії "Наші" — 103 тис., у партії "Держава" — 39 тис. гривень.

Яке майно конфіскують у заборонених партій?

Станом на середину січня 2023 року Мін’юст опрацював, затвердив та оприлюднив перелік майна щодо десяти заборонених партій. 

Йдеться, зокрема, про Комуністичну партію України, Соціалістичну партію України та Прогресивну соціалістичну партію України. Згідно з минулорічним аналізом ЧЕСНО, нерухомість та автомобілі серед усіх заборонених партій є лише у них.

У когось із них майна стало більше, у когось — менше.

Приміром, вважалося, що у власності Соціалістичної партії України є три об’єкти нерухомості: у Чернівцях, Миколаєві та Сумах. Нові дані свідчать, що в СПУ виявили ще шість об’єктів нерухомості (загалом дев’ять) та 13 автомобілів (Dacia Logan, ГАЗ, ВАЗ).

Натомість у ПСПУ Наталії Вітренко в затвердженому Мін’юстом переліку майна немає жодного об’єкту нерухомості, тоді як в ухвалі про забезпечення позову фігурувала квартира площею 73 м² на столичному Хрещатику.

Фрагмент ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду

Змінилися і дані щодо майна найбільшого серед партій власника автопарку та нерухомості. Якщо раніше було відомо про 16 автомобілів КПУ, то згідно із затвердженим переліком майна їх виявилося на два більше (18). Йдеться передовсім про старенькі ГАЗ та ЗАЗ 2004-2012 років випуску.

Згідно із затвердженим переліком майна, під конфіскацію підпадає 56 об’єктів нерухомості Комуністичної партії, а раніше йшлося про 61 об’єкт. Причина такої розбіжності наразі невідома. 

З одного боку, до переліку майна було додано кілька об’єктів, які не фігурували в ухвалі про забезпечення позову, зокрема квартира у Горішніх Плавнях, про яку Мін’юст повідомляв Руху ЧЕСНО. У цьому списку також відсутні кілька об’єктів, які раніше фігурували у судовій ухвалі.

Про невідповідності в цих відомостях Рух ЧЕСНО поінформує Міністерство юстиції.

Варто зауважити, що близько половини нерухомості КПУ та СПУ розташовано на окупованих територіях, тому, хоч вона формально і перейде у власність держави, розпоряджатися цим майном держава не зможе до деокупації цих територій.

Із актуальним на момент публікації списком майна та коштів заборонених партій можна ознайомитись за посиланням. Також ці дані є на сайті Мін’юсту (і будуть доповнюватись).

Чи всі кошти та майно знайдені?

З формальної точки зору виявлено все чи майже все майно, яке належало забороненим партіям. Практика купівлі чи отримання у дар нерухомості та автомобілів була поширена у дев’яностих та нульових роках і була більш притаманна партіям, що складалися з вихідців із забороненої ще на початку дев’яностих років Комуністичної партії. 

Такі партії становили половину українського парламенту 3-го скликання (1998-2002) і намагалися розбудовувати свої структури в регіонах упродовж кількох виборчих циклів між 1994 та 2007 роками.

Нові ж партії, як правило, офіси та автомобілі орендують, або ж користуються майном третіх осіб безоплатно. Ймовірно, це пов’язано з коротким "життєвим циклом", який навіть для більшості рейтингових партій завершується однією успішною виборчою кампанією. 

За таких обставин партійне керівництво та донори просто не вважають за потрібне вкладати кошти у стратегічні покупки.

Приватні кошти партії накопичують і витрачають виключно напередодні та під час виборів, а у міжвиборчий період на рахунках у кращому випадку залишається кількасот тисяч гривень.

Проте відсутність обігу коштів на партійних рахунках не завжди свідчить про припинення діяльності політичної партії. 

Один з найяскравіших і відносно свіжих прикладів — заборонена проросійська партія "Наші". Останні два-три роки партія не була активною. 

Натомість просуванням "обличчя" та партійного бренду займався телеканал зі схожою назвою, брендбуком та тим самим засновником. Це проявлялося в системних появах Євгенія Мураєва в ефірі телеканалу "Наш", а також у просуванні його програми "Формула країни" через регіональні тури, масштабну рекламну кампанію від імені каналу тощо.

Ведення політичних рекламних кампаній через третіх осіб дозволяє не звітувати про обсяги витрат і походження коштів та по своїй суті є обходженням вимог закону "Про політичні партії в Україні". 

Таким чином, хоч партія "Наші" та Мураєв і були лідерами за витратами на рекламні кампанії у 2021 році, вони організовували цю діяльність через третіх осіб, тож виявляти і конфіскувати практично нічого. 

Без ґрунтовного перегляду законодавства й запровадження певних елементів звітності за політичну рекламу для третіх осіб держава не може претендувати на ефективний контроль за фінансуванням політичних партій.

В наших умовах це також створює сприятливі умови для функціонування партій, які прямо чи опосередковано фінансуються сусідом-агресором. 

Ще більш сприятливі умови для цього створив український парламент, який дозволив партіям упродовж трьох останніх років не подавати фінзвітності, а отже, де-факто скасував державний контроль за фінансуванням партій. 

Ця проблема не вирішена навіть зараз, на рубежі першого року повномасштабної війни.

Ігор Фещенко для "Економічної Правди"