Від Порошенка до Кучми. Якими політиками найбільше цікавились українці?

Фото: Від Порошенка до Кучми. Якими політиками найбільше цікавились українці?

За рік "Політхаб" відвідало майже три мільйони користувачів.

Найбільше шукали інформацію про осіб, безпосередньо пов’язаних із повномасштабною війною: військових експертів, блогерів, речників. Також українці цікавились новими кадровими призначеннями та слідкували за експрезидентами.

На першому місці рейтингу блогер Олексій Оскер. Він тричі намагався потрапити у ВРУ — як самовисуванець та у складі Радикальної партії Олега Ляшка, брав участь у шоу "Одруження наосліп". Відомим Оскер став після повномасштабного вторгнення, за рахунок критики місцевої влади на Волині та поширення відеозвернень військовослужбовців ЗСУ щодо "зради" командування та поганого забезпечення. Також Оскер створив благодійний фонд для допомоги фронту. 

Після закликів змінити владу на Волині місцеві ЗМІ називали Оскера шахраєм та колаборантом. У коментарі Руху ЧЕСНО засновниця ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз припускає, що Оскер може бути агентом інформаційного впливу росії. 

"Паралельно з прямими фейками росія вирощувала плеяду своєрідних агентів інформаційного впливу, які системно розбурхували українське суспільство у потрібних росії векторах. Оскера можна віднести до нової групи агентів, які транслюють меседжі, направлені на дискредитацію волонтерського руху, військово-політичного керівництва. У мене не виникає сумніву, що їхня діяльність іде в напрямку, потрібному росії. Свідомо вони це роблять чи ні — це відкрите питання", — наголошує Мороз. 

Друге місце посів п’ятий президент України Петро Порошенко. Пік пошукової активності припадає на січень і травень. У січні 2022 року тривали судові засідання та вручення Порошенку підозр. Печерський районний суд Києва наклав арешт на майно експрезидента, а ДБР повідомляло про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні щодо закупівлі вугілля із тимчасово окупованих територій та сприяння терористичним організаціям "ЛНР" та "ДНР". 

У травні увага громадськості була прикута до спроб Порошенка виїхати за кордон. З третьої спроби він виїхав до Польщі. Напередодні його двічі завертали на кордоні з різних причин. Однопартійці повідомляли, що Порошенко виїхав на саміт Європейської народної партії. 

У тому ж місяці СБУ повідомила, що зрадник Віктор Медведчук дав свідчення про деталі налагодження у 2014–2015 роках механізму закупівлі вугілля для потреб енергетики України на тимчасово окупованих територіях. Також Медведчук заявив про ключову роль Порошенка у справах щодо закупівлі вугілля в ОРДЛО та виведення з державної власності частини нафтопроводу "Самара — Західний напрямок".

На третьому місці політик та ветеран АТО Михайло Майман. Майман відомий своєю бійкою з зрадником Кивою. Після повномасштабного вторгнення Майман став командиром добровольчого формування 14-ї територіальної громади Києва "Архангела Михаїла". Восени в елітному селищі Конча-Заспа Маймана затримав спецназ Нацполіції. Звинувачують його у торгівлі зброєю, викраденні, привласненні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин. У ЗМІ Майман запам’ятався також тим, що "нагороджував" бойовою зброєю нардепа Миколу Тищенка.

Після резонансної справи про жорстоке вбивство жінки на четверте місце вийшов Петро Бігун. У липні Бігуна затримала поліція за підозрою у вбивстві співмешканки. Правоохоронці зазначили, що підозрюваний був учасником ток-шоу про одруження ("Одруження наосліп"), а також працював слідчим у Київській прокуратурі, а потім у Генеральній прокуратурі. Також Бігун балотувався до ВРУ у 2019 році — як самовисуванець, а до Київради у 2020-му йшов як партієць "Правого сектору". 

Замикає першу п’ятірку полковник запасу ЗСУ, пілот-інструктор Роман Світан. У 2014 році Світан балотувався до парламенту як самовисуванець, був у полоні, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення став одним із провідних військових експертів в українських медіа. У липні дав велике інтерв’ю Мосійчук, в якому, крім воєнних прогнозів, сформулював ідею про моральну компенсацію кожному українцю.

Шосте місце посіла єдина в рейтингу жінка — заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. На місцевих виборах 2020 року Маляр балотувалась до Київради від партії "Слуга народу". З початку повномасштабного вторгнення вона як представниця Міністерства оборони регулярно коментує ситуацію на фронті: загрози нових наступів, забезпечення потреб ЗСУ. Саме цим пояснюється висока медійність Маляр та пошукова активність у базі "Політхаб".

На сьомому місці речник голови Одеської ОВА Сергій Братчук. Також він очолює організацію "Чорний Тюльпан. Одеса", яка займається пошуком, ексгумацією та вивозом тіл і решток загиблих у районі бойових дій. На місцевих виборах Братчук був другим у списку до Одеської міськради від "Національного корпусу", а у 2012 році балотувався до парламенту від партії "УДАР". З початку повномасштабного вторгнення Братчук веде свій блог у "Телеграмі" та коментує ситуацію не лише в Одеській області, а й по Україні загалом. 

Руслан Запаранюк посідає восьму позицію в пошуковому рейтингу. У липні Кабмін погодив його призначення на посаду голови Чернівецької обласної державної адміністрації. До цього Запаранюк був відомий тим, що керував чернівецьким обласним управлінням АТ "Ощадбанк" та у 2020 році балотувався до Чернівецької облради від місцевого політичного проєкту "Єдина альтернатива", але до ради не пройшов.

Дев’яте місце посів призначений влітку генпрокурор Андрій Костін. Раніше Костін намагався очолити САП, але не пройшов співбесіду, під час якої зазначив, що відвідував Крим "для зустрічі з сімейним лікарем". Громадські організації "Центр протидії корупції", "Фундація DEJURE", "Автомайдан" та "Трансперенсі Інтернешнл Україна" не рекомендували його на посаду очільника САП. У 2019 році Костін був обраний народним депутатом від партії "Слуга народу".

Замикає рейтинг топ-10 другий президент України Леонід Кучма. Пошукові запити щодо експрезидента пов’язані з інтерв'ю ВВС. В інтерв’ю Кучма засудив вторгнення росії та дав кілька прогнозів розвитку подій. Водночас в інформаційному полі періодично з’являлось нагадування, що у 1994 році, за президентства Кучми, було підписано Будапештський меморандум, який встановив без’ядерний статус України.

Нагадаємо, що "Політхаб" — це унікальна база даних про українських політиків та партії. Тут можна дізнатися про прогульників, кнопкодавів, гречкосіїв, а також ознайомитись із політичною біографією народних обранців. Наразі в "Політхабі" зібрана інформація про 130 417 українських політиків та 541 політичну партію. 

Раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, кого українці найчастіше шукали у Реєстрі зрадників, та закликав надсилати інформацію про тих, хто допомагає окупантам або підтримує ідеї рашизму, на пошту [email protected] або в онлайн-форму.

Активні громадяни можуть підтримати діяльність Руху ЧЕСНО.

 


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]