Мін’юст ініціював заборону партії, що популяризувала путіна в Україні

Про це повідомляє Рух ЧЕСНО із посиланням на ухвали суду, опубліковані на сайті Мін’юсту.

В ухвалі не викладено суті претензій до партії “Велика Україна”, тож про них можна буде дізнатися вже безпосередньо під час судового засідання чи після публікації судового рішення.

Згідно з даними реєстрів, партію “Велика Україна” заснували у 2006 році. З моменту створення і по 2020 рік її очолював Ігор Беркут. Через багаторазові зміни прізвища Беркут у публікаціях і документах різних періодів може фігурувати під прізвищами Анісімов, Гекко та Гонцул. За даними видання Texty.org.ua, яке посилається на правоохоронців, Беркут має російське громадянство.

Беркут народився у 1964 році в Сєвєродонецьку Луганської області, закінчив Московське вище військове командне училище, володів дрібними банками у Казахстані та Росії.

Згідно із публікацією УНІАН за 2009 рік, Беркут не одразу зміг зареєструвати свою партію. Тодішній міністр юстиції Роман Зварич у коментарі журналістам пояснив, що його “претензії до “Великої України” полягали в тому, що в її програмних документах зазначалися цілі й завдання, що не передбачали збереження суверенітету і державних кордонів України”.

Та попри такі серйозні застереження Мін’юсту згодом партію таки зареєстрували, ймовірно, після виправлення документів з урахуванням зауважень.

Ігор Беркут відомий передовсім своїми книгами, в яких він популяризував владіміра путіна та пророкував занепад України, яка стане, на його думку, жертвою в боротьбі Заходу та Росії. Також він пророкував війну України з Туреччиною. Нібито зростання частки мусульманського населення Криму призведе чи то до проголошення незалежності, чи то до війни за півострів із Туреччиною.

У 2012 році Беркут балотувався від “Великої України” в народні депутати на Луганщині (106-й округ, нині тимчасово окупована територія). Посів третє місце, набравши майже 9,5 тис. голосів.

Тоді на зустрічі з виборцями у Сєвєродонецьку він заявив:

“Украина в 1991 году нажала кнопку самоуничтожения, когда мы согласились с тем, что было нарушено триединство нашего народа... Беларуси, России, Украины… Мы как один народ должны жить в одном государстве… Если и суждено Украине остаться как народу, как территории, как государственному явлению, то оно может быть только в составе этого большого образования. Я считаю, что это моя страна — от Ужгорода до Камчатки, и от Ялты до Мурманска”.

Беркут переконував виборців, що жителі Донеччини і Харківщини значно ближчі до жителів Ростова і Бєлгорода, ніж до мешканців Львівської та Тернопільської областей.

Тези про “один народ” Беркут просував і після початку війни у 2014 році. Коментуючи склад бойових підрозділів терористичних “ДНР” і “ЛНР”, Беркут визнавав, що там багато “добровольців” з росії:

“Если не брать галицкую диаспору, то мы один народ, откуда б они ни приезжали — с Петербурга или с Нефтеюганска”.

Кадр з інтерв’ю Беркута за 2014 рік. У ньому він героїзує та вихваляє бойовиків “ДНР” та “ЛНР”.

Один з основних наративів Ігоря Беркута, який він системно просував наприкінці нульових та у першій половині десятих років, полягав у тому, що Україна слабка держава зі слабкими елітами, і цього не змінять жодні вибори. Слабкій українській еліті Беркут протиставляв російську, передовсім владіміра путіна.

“Найважливіша подія для України — це висунення Володимира Путіна на новий президентський термін. Путін провів своє висунення… практично у вигляді спецоперації. Це ще раз підтверджує той факт, що Володимир Путін є одним з найцікавіших політиків на землі в нашій новітній історії. Фактор Путіна для України означатиме багато чого, тому що путінська Росія, швидше за все, гідно переживе наступне десятиліття. Правління Путіна в наступному періоді буде трохи іншим, ніж воно було в попередні два терміни, тому що це буде правління вже не мирного, а воєнного часу”, — сказав Беркут у прес-центрі видання “Обозреватель” у 2011 році.

У правоохоронців до Беркута та його соратників виникли питання лише у 2020 році, коли їх затримали та оголосили підозри за ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). 

Можливим приводом для цього стала ідея Беркута створити на півдні України “Небесний Єрусалим”, який мав складатися на 49% з українців і на 49% з євреїв. Просуваючи свій “проєкт”, Беркут навіть розробив відповідну мапу та “державні” символи. Свої ідеї він популяризував через низку youtube-каналів (зокрема, канал “Рассвет”), а для додання епатажу презентував їх на фоні своєї колеги з тату у вигляді зірок Давида та менори.

З моменту затримання у 2020 році Беркут зник з інформаційного поля. Судячи з сайту Судової влади України, востаннє розгляд його справи відбувся наприкінці 2022 року, втім, у реєстрі за цим провадженням не відображається жодне рішення, постанова чи ухвала.

Нагадаємо, у 2022 році за ініціативи Міністерства юстиції суд заборонив 16 політичних партій: ОПЗЖ, “Опозиційний блок”, Партію Шарія, партію “НАШІ”, Комуністичну партію та інші. Наразі у парламенті з різною інтенсивністю відбуваються дискусії щодо майбутнього представників заборонених партій у місцевих радах та у парламенті.

Рух ЧЕСНО відкрив виставку “Проросійська партіє, йди нах*й”, де можна ознайомитися зі зразками агітації заборонених партій. Також громадська організація з початку повномасштабної війни веде Реєстр держZрадників, де є більше 1000 осіб. Усі, хто має інформацію про співпрацю політиків, правоохоронців, суддів, медійників, зірок із ворогом, можуть поділитися нею з нами — заповнити форму за посиланням або написати на пошту [email protected].