Держава розпочне перевірку дотримання пам’яткоохоронного законодавства на території Києво-Печерської та Почаївської лаври, де останні роки відбувалось самовільне будівництво.
Про це в інтерв'ю Руху ЧЕСНО розповіла заступниця голови Комітету з питань гуманітарної політики від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.
За словами Кравчук, у Трапезному та Успенському храмах на території Києво-Печерської Лаври проводити службу вочевидь дозволять Православній церкві України.
Це відбудеться шляхом разових приписів, однак про довгострокову передачу храмів якійсь із релігійних організацій наразі не йдеться.
"Складніше питання — об'єкти нижньої Лаври, яка за часів Януковича і Азарова була віддана у безстрокову оренду. А також Почаївська лавра, де оренда до 2052 року. У договорі так прописано, що фактично держава не може ініціювати розірвання договору навіть у судовому порядку. Виходом може бути перевірка на дотримання пам’яткоохоронного законодавства, адже не секрет, що будівництво на територій лавр йшло повним ходом. Саме тому в Указі президента щодо введення в дію рішення РНБО від 1 грудня 2022 року про діяльність релігійних організацій та застосування санкцій є кілька пунктів, зокрема і провести перевірки, і розібратись із держмайном", — зазначає Кравчук.
Крім того, Державну службу з етнополітики та свободи совісті, яка опікується питаннями діяльності релігійних організацій, віднесли в підпорядкування Кабміну.
Головою служби нещодавно призначили Віктора Єленського. Держслужба, за словами Кравчук, має також перевірити статути УПЦ МП, адже навіть деякі їхні священики кажуть, що "всі попередні заяви керівних органів — це окозамилювання", а насправді зв'язки з росією і далі залишаються, вони і далі входять у Синод РПЦ.
"Депутати давно цікавились у правоохоронних органів, де кримінальні справи, підозри тощо. І я дуже тішусь, що СБУ останнім часом активно працює, бо там є над чим працювати. Кожен обшук — це суцільний "русскій мір", портрети гундяєвих, російські паспорти і купа готівки в сейфах", — каже Кравчук.
Водночас у Комітеті гуманітарної політики ВРУ наголошують, що це дуже чутлива сфера та із соцмереж та медіа може здаватись, що все дуже просто і є швидкі рішення. Але важливо не допустити неправильних кроків, які заженуть релігійні громади в підпілля, ізоляцію та переведуть у дискурс про дискримінацію та страждання за віру.
"Звісно, ми враховуємо всі думки та толерантні до різних позицій, адже ми рухаємось в Європу, але коли це питання нацбезпеки, держава зобов’язана втрутитись. Я сподіваюсь, що в 2023 році питання діяльності релігійних організацій буде врегульовано на законодавчому рівні, і таким чином, щоб потенційне оскарження в апеляції чи ЄСПЛ буде безуспішним", — наголошує заступниця голови Гуманітарного комітету.
Крім того, Кравчук запевняє, що держава готується до можливих оскаржень з боку релігійних громад:
"Звичайно. Це може стосуватись і законодавчого обмеження загалом, так і питання оренди майна. Там, де закінчується термін дії договору оренди, питання вирішене. Але у випадках із довгостроковою орендою об'єктів можуть бути нюанси".
Поділитись