Як триває відновлення звільненого Макарова з руїн?

За попередніми оцінками місцевої влади вартість повної відбудови сягає 8,6 мільярда гривень. Сюди окрім руйнувань житла та інфраструктурних об’єктів входить і відновлення підприємств та техніки, і упущена вигода, і втрати бюджету.

Команда Руху ЧЕСНО вирушила на інтерв’ю до голови Макарівської громади Вадима Токара. Перше, що впадає в очі, коли підходимо до приміщення селищної ради, — це свіжозакладена діра у стіні.

Вже у приміщенні по коридору нас зустрічає кіт із сумними очима.

Згодом дізнаємося, що це кіт Степан, він дуже схожий на свого відомого родича з соцмереж. Степан пережив окупацію і в перші дні повномасштабного вторгнення оселився у приміщенні сільради. Працівники жартують, що це новий радник мера.

А так виглядає приймальня голови. Над столом на дротах вісить дивна конструкція — це єдине освітлення в цьому кабінеті за умови, що є електропостачання. Секретарка не нарікає на незвичні умови, каже, головне, що всі живі залишилися, і що робота є.

Після розмови з Вадимом Токарем їдемо дивитися наслідки окупантського "асвабаждєнія". Бачимо зруйновану стару водонапірну вежу.

Вона давно вже не виконувала своїх функцій, але окупанти про це не знали. А їх задачею було зробити життя мешканців міста нестерпним, тому і били по об’єктам критичної інфраструктури. Думали, що зруйнувавши цю вежу, залишать людей без води.

А цей будинок знаходиться навпроти вежі. Він також зазнав значних руйнувань, і його мали б частково знести. Але знайшовся підрядник, який взяв на себе зобов’язання зробити капітальний ремонт та укріплення без демонтажу. Тут і досі живуть люди.

Загалом у Макарові є 2 багатоквартирних будинки, які неможливо відбудувати і які підлягають повному демонтажу. Ще 11 потребують часткового демонтажу і відновлення.

А ось будинок, де після обстрілів вигоріло вщент кілька квартир. 

Зовнішні роботи вже зроблені. Будинок накрили новим дахом, замінили вікна, виконали оздоблювальні роботи сходових клітин. Але не встигли встановити нові вхідні двері.

Всередині ще будуть тривати роботи.

Від попереднього життя залишилися тільки спогади: тут немає жодної вцілілої речі. Внутрішні роботи мешканці будуть робити власноруч. Життя остаточно розділено на до і після 24 лютого 2022 року.

Це ще один безликий будинок. На перший погляд здається, що тут нікого немає, тільки трактор гарчить, і робітники мовчки займаються своєю роботою. Аж ні, виявляється, що  кілька родин усе ж таки не залишили своїх осель.

У будинку почали замінювати вікна за програмою "Укрзалізниці". Працівники комунальних служб роблять обстеження та складають акти, потім готують та передають пакет документів на область для встановлення вікон. 

Тут є ознаки життя: на підвіконні лежать листи і платіжки. Про поштові скриньки поки ніхто і не думає.

Поруч лагодять дах ще одного пошкодженого будинку.

"Відбудова рухається, але не в тих темпах, як хотілось би. Працюємо з різними міжнародними організаціями та фондами, активно співпрацюємо з ОДКБ ООН. Міжнародний комітет червоного хреста закривав найнагальніші проблеми, Карітас допомагає, ДЕСПРО, Київська школа економіки", — каже Макарівський селищний голова Вадим Токар.

Окрім багатоповерхівок у Макарові понад дві тисячі приватних домогосподарств мають руйнації різного ступеня. 

Майже шість сотень приватних будинків зруйновано вщент, і поки наразі не врегульоване питання фінансування відновлення, і чи буде воно найближчим часом.

Декому коштом меценатів та різних фондів на присадибних ділянках встановлюють маленькі модульні будиночки. Але далеко не всім мешканцям, хто втратив домівку.

Для тих, хто жив у квартирах, уряд Польщі надав можливість жити у модульному містечку із окремими кімнатами та спільними для користування кухнею, душовими та санвузлами.

Селищний голова Вадим Токар зауважує, що коли всі дивилися на руйнації і статистику  та запитували чим допомогти, то він просив щоб усі процедури були якомога швидшими. Але, на жаль, дуже багато проходить часу від знайомства, підписання меморандуму, прийняття конкретних рішень і ще більше часу до реалізації цих рішень. 

З дванадцяти садочків громади — вісім пошкоджені, три з них неможливо відремонтувати. Ось один з них.

Колись тут вирувало життя. Тепер тут тиша. Окупанти "звільнили" макарівських малюків і від улюблених майданчиків та іграшок.

Садочок у самому Макарові залишився лише один, і в тому жодної вцілілої групи. Майже повністю зруйнований дах. Немає сходів на другий поверх та міжкімнатних перегородок.

На подвір’ї сумує самотній дерев'яний потяг, що заріс травою, і більше не возить своїх маленьких друзів.

Тільки іграшки де-не-де нагадують про те, що ще недавно тут лунав дзвінкий дитячий сміх.

Проводили дитячі свята з хороводами. На виступи чепурних малят приходили подивитися їхні батьки. Але тепер усе це зруйновано.

Не залишилося й жодного цілого корпусу місцевої лікарні.

Від рук російських окупантів постраждало і приміщення місцевої бібліотеки.

Але попри все книги вціліли.

На в’їзді у Макарів був великий складський комплекс, який забезпечував роботою півтисячі людей. Зараз його просто не існує. На релокацію зважилися тільки ФОПи, великі ж підприємства — ні. Лише одиницям з них вдалося швидко відновити і приміщення, і роботу. На фото повністю відбудований і працюючий магазин, який ще у березні було значно пошкоджено внаслідок чергового обстрілу.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО опублікував інтерв’ю з мером Макарова Вадимом Токарем про відновлення громади після деокупації.