Як народні депутатки працюють у Верховній Раді і тримають дипломатичний фронт

Представниця ЄС Яна Зінкевич потрапила до сотні найвпливовіших жінок світу за версією ВВС. Очільниця фракції “Голосу” Олександра Устінова очолила тимчасову слідчу комісію з контролю за використанням зброї, а депутатку “Слуги народу” Роксолану Підласу обрали головою бюджетного комітету. Він є одним з ключових у парламенті. Саме там розподіляють фінансові ресурси всієї держави.

Хто з нардепок пішов боронити країну до лав ЗСУ, а хто воює на дипломатичному та волонтерському напрямках? Депутатки якої фракції подали найбільшу кількість законодавчих ініціатив протягом року? А хто протягує скандальні законопроєкти в умовах воєнного стану?

Про все це й не тільки читайте у виконаному Рухом ЧЕСНО аналізі роботи депутаток ВРУ за 2022 рік.

У теперішньому скликанні парламенту жінок-депутаток майже в півтора разу більше, ніж у попередньому скликанні. Після останніх кадрових призначень кількість народних обраниць становить 85.

Зокрема, народні депутатки йшли на керівні посади в Офіс генпрокурора, Конституційний Суд України та Кабмін, але ці кадрові призначення викликали в суспільства чимало питань. Це стосується віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук, яка ініціювала законопроєкт про визнання суб’єктності фейкових органів влади на тимчасово окупованих територіях.Також низка питань була у громадського сектору та ЗМІ до роботи Ірини Венедіктової на посаді очільниці Офісу генпрокурора.

Керівник програми для політичних партій Міжнародного республіканського інститут (IRI) В'ячеслав Ліпецький наголошує, що збільшення кількості депутаток і їхня активність у радах перш за все залежить від якості партійних списків:

“Головне, щоб партії якісно працювали над розвитком жіночих крил. Те, як подекуди на місцевих виборах формували гендерну квоту, має свої негативні наслідки. Часто до цього підходили формально, бо жіноче лідерство не всі партії розвивали. Якщо у список бралась активна жінка, то вона і депутатка активна. Якщо квоту закривали, аби закрити, то жінка набирала мало голосів і виконує в Раді, якщо перемогла, роль статиста. Є такі випадки і серед депутатів-чоловіків. Це загалом про якість списків”.

Більшість народних депутаток обіймають керівні посади в комітетах — це голови комітетів і підкомітетів, перші заступниці. Крім того, обраниці є і в керівництві парламенту — Олена Кондратюк (“Батьківщина”) є заступницею голови парламенту. З 23 парламентських комітетів жінки очолюють п’ять. У чотирьох парламентських комітетах керівницями є представниці владної фракції “Слуга народу” і в одному депутатка від опозиційної “Європейської солідарності”.

У попередньому складі Верховної Раді в керівництві парламенту було дві жінки — перша заступниця Ірина Геращенко (БПП) і заступниця Оксана Сироїд (“Самопоміч”). Водночас єдину фракцію та парламентську партію “Батьківщина” очолювала Юлія Тимошенко. Щодо керівництва в комітетах, то в парламенті минулого скликання жінки очолювали 7 з 27 комітетів (26%) і загалом мали трохи більше ніж 47% керівних посад.

Також депутатки очолюють або входять у керівництво фракцій ВРУ, очолюють парламентські партії, ТСК, робочі групи та делегації міжнародного співробітництва.

Так, Олександра Устінова, голова фракції “Голос” і членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності, призначена керівницею тимчасової спеціальної комісії для контролю за використанням озброєння, що надається Україні партнерами.

У фракційному та відсотковому співвідношенні найбільше жінок у партії “Голос” (45%), найменше — 4% — у переформатованій групі ПЗЖМ, яка утворилась із залишків забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Там наразі лише Наталія Королевська, яка переважно була відсутня на засіданнях Верховної Ради у 2022 році. Зазначимо, що нещодавно видання "Схеми" повідомило, що Королевська протягом 16 років приховувала нерухомість у РФ.

Крім того, єдина депутатка-мажоритарниця — Лариса Білозір — є у групі “Довіра”, що становить майже 6% від загальної її чисельності.

Водночас кількісно найбільше депутаток має фракція “Слуги народу”, де є обраниці і за партійним списком, і за мажоритарними округами. Як представниці партії влади вони мають найбільше керівних посад у Верховній Раді, зокрема, на рівні комітетів.

Протягом 2022 року четверо нардепів достроково припинили повноваження за власними заявам. Серед них була і народна депутатка від забороненої проросійської партії ОПЗЖ, заступниця голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Юлія Льовочкіна, яка склала мандат начебто за “сімейними обставинами”.

Льовочкіна – ексрегіоналка, яка була у парламенті впродовж кількох скликань, прогульниця та фігурантка низки антикорупційних розслідувань. Вона потрапила до переліку нардепів, яким за перші чотири місяці 2022 року припинили відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням ними депутатських повноважень.

Зазначимо, що державне фінансування, яке розподіляється між парламентськими партіями пропорційно до їхнього результату на останніх парламентських виборах (90% від загального фонду), має також 10% надбавку за дотримання гендерної квоти (не більше ніж ⅔ представників однієї статі в парламенті).

Право на отримання “гендерної” надбавки в цьому скликанні парламенту, як раніше писав Рух ЧЕСНО, отримали партії “Голос” і “Європейська солідарність”. Однак “Голосу” держфінансування згодом зупинили, а гендерна квота партії “ЄС” склала майже 40 млн грн додаткового фінансування.

Експерт ІRI Ліпецький, який 17 років проводить навчальні програми для партійних осередків у регіонах, переконаний, що зараз дуже вдалий час залучати жінок до партійного будівництва.

"Зараз чоловіки масово пішли воювати, звісно, що країну захищають і жінки. Але в тилу основна волонтерська діяльність лягла на плечі жінок. І тому партії мають розуміти, що зараз для їхнього подальшого розвитку критично важливо цих активних жінок, які вже вміють створювати на місцях команди, діставати ресурси для армії та організовувати логістичні процеси, долучати до партійного будівництва. І від цього партійне будівництво якісно виграє", – зазначає Ліпецький, який сам пішов воювати добровольцем.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські депутатки долучилися також і до лав ЗСУ. Наприклад, колишня представниця партії “Слуга народу”, а тепер позафракційна Людмила Буймістер повідомила в інтерв'ю та на своїй сторінці у Facebook, що мобілізована до Збройних сил України.

Фото: facebook/Людмила Буймістер. Українська народна депутатка разом з військовими підрозділу 'Гонор'

Багато парламентарок у 2022 році сфокусували свою роботу на дипломатичному та волонтерському напрямах.

Старша менеджерка програми "Жінки-лідерки" Національного демократичного інституту (NDI) Яна Казакова зазначає: “Була певна пауза з тим, що партії займалися розбудовою жіночого руху, але зараз діяльність відновилась. Наприклад, до нас звертались декілька парламентських партій, щоб ми допомогли їм сфокусувати напрямок жіночого лідерства та їхньої роботу в питанні відбудови України, а особливо розбудові жіночого лідерства. Паралельно всі партії займаються гуманітарним напрямом, реалізують гуманітарні проєкти”.

Протягом цього року вони фактично стали обличчям міжпарламентської дипломатії — проводили адвокації серед міжнародних організацій, зустрічі з лідерами країн світу та брали участь як представниці офіційних делегацій. Це було зумовлено серед іншого і тим, що в перші місяці після вторгнення чоловіки-депутати не виїжджали за кордон.

Фото: facebook/Yevheniya Kravchuk. Українські депутатки разом з послом України в США Оксаною Маркаровою на зустрічі із заступницею держсекретаря США з політичних питань в адміністрації Байдена Вікторією Нуланд.

За словами заступниці голови фракції “Слуга народу” Євгенії Кравчук, українські депутатки відіграють надзвичайно важливу роль у міжпарламентській дипломатії, зокрема в ПАРЄ.

“Обличчями міжпарламентської дипломатії для багатьох делегацій стали жінки, бо в перші місяці чоловіки не виїжджали і жінки взяли на себе цю роль активніше. Ну от я, власне, брала участь у цих поїздках активно, ми так між собою називали “жіночий дипломатичний батальйон”, і це стосувалось роботи в ПАРЄ. Коли в березні ми нарешті вигнали Росію з Ради Європи і голосували в Парламентській асамблеї Ради Європи”, — розповідає Кравчук.

Фото: Facebook /Леся Василенко. Українські депутатки на зустрічі з тодішнім прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном.

Крім того, представниця групи ”Довіра” Лариса Білозір в коментарі Руху ЧЕСНО наголосила на важливій деталі роботи європейських парламентських органів:

“Ми вже на другий тиждень війни разом з жіночим дипломатичним батальйоном вирушили в ПАРЄ. У цей час доньки були зі мною. Як виявилось, у європейських країнах можна і нардепу брати на роботу дітей, тому тепер вони часто зі мною в закордонних поїздках і на окрузі. Зараз я готуюсь стати мамою втретє!”

Фото: facebook/Yevheniya Kravchuk. Українські депутатки разом з доньками під час роботи в залі ПАРЄ.

За словами депутаток, вони багато часу приділяють волонтерській діяльності. Одним з яскравих прикладів такої діяльності є медичний батальйон “Госпітальєри”, керівницею якого є народна депутатка від “Європейської солідарності” і секретар Комітету з питань здоров'я нації Яна Зінкевич. Разом з командою “Госпітальєрів” депутатка допомагала пораненим військовим і цивільним, проводила медичну підготовку та здійснювала евакуації. Також Яна Зінкевич увійшла до рейтингу 100 жінок світу за версією ВВС у 2022 році.

Фото: facebook/ Яна Зінкевич

Кожна боротьба, яку демонструють жіночі парламентські батальйони на міжнародному, волонтерському та парламентському фронтах, є важливою, оскільки демонструє позицію українок. Своєю активною діяльністю вони показують, що в часі війни жінки присутні, вони використовують доступні їм інструменти боротьби з ворогом.

За рік народні депутатки були авторками або співавторками майже 800 поданих законопроєктів і постанов, з яких чинними актами вже стали близько сотні документів. Ухвалені законопроєкти переважно стосувалися міжнародної тематики, військової та освітньої сфери, а ухвалені постанови – також соціальної тематики та звернень до міжнародних організацій, урядів і парламентів, у тому числі і щодо санкційної політики.

Найбільше законопроєктів від депутаток було зареєстровано в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну — у лютому та березні. Також варто зазначити, що найбільше прийнятих законопроєктів запропонували Комітет з питань національної безпеки і Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Із загальної кількості поданих законопроєктів і постанов за весь рік стали законами майже 11%.

Найбільше законодавчих ініціатив зареєстрували представниці владної фракції “Слуга народу”. Зокрема, авторками чи співавторками були заступниця голови фракції та голови Комітету з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук і голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третякова. Але слід наголосити, що кількість поданих законопроєктів не говорить про їхню якість. Наприклад, керівниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк за підтримки нардепів від ОПЗЖ протягнула скандальний законопроєкт про реформу містобудування. Того самого дня за рекордні кілька годин законопроєкт отримав понад 25 тисяч підписів громадян на сайті президента України з вимогою ветувати його.

Крім того, як правило, голови комітетів реєструють законопроєкти, які були напрацюваннями всього комітету.

Зазначимо, що, за даними мережевої аналітики, яку раніше публікував Рух ЧЕСНО, Третьякова також увійшла в трійку найвпливовіших нардепів парламенту серед ініціаторів законів минулого року.

Крім того, у лідерах за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив серед депутаток є також представниці інших фракцій та груп, зокрема, голова підкомітету, перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної політики Ірина Констанкевич від “За майбутнє”, секретарка Комітету з питань освіти Наталія Піпа від “Голосу” та заступниця голови Комітету з питань інтеграції України з ЄС Марія Мезенцева від “Слуги народу”.

Найменше законодавчих ініціатив подали позафракційна харківська мажоритарниця Юлія Світлична та представниця “Слуги народу” Олена Хоменко. Щодо тематики поданих законопроєктів від депутаток ВРУ, то на першому місці йдуть ініціативи в міжнародній і зовнішній політиці, далі соціальна та військова тематика.

Раніше Рух ЧЕСНО опублікував антирейтинг прозорості комітетів ВРУ протягом роботи у 2022 році та під час дії воєнного стану. Зокрема, це комітети з питань регламенту, зовнішньої політики та свободи слова.

Наша організація також неодноразово наголошувала на тому, чому треба упрозорити роботу парламенту.

Соболь Анастасія для "Лівого берега"