50 відтінків містобудівної реформи. Хто підштовхує Зеленського діяти наосліп?

Найближчим часом скандальну містобудівну реформу знову можуть винести на розгляд парламенту. Одним з ключових авторів законопроєкту №5655 є народна депутатка Олена Шуляк, голова партії "Слуга народу". Про узгодження закопроєкту профільним комітетом Верховної Ради детально повідомлялося тут: Велика таємниця Олени Шуляк. Що лідерка "Слуги народу" сховала у проєкті містобудівної реформи.

Рух ЧЕСНО надіслав офіційного листа у профільний комітет з вимогами детально публічно розглянути пропозиції від всіх сторін, а також надати громадянам більше інструментів для впливу на процес містобудування та зважити на те, що приватний контроль (коли приватні юридичні особи контролюють хід будівництва) спричинить монополію великих забудовників. 

Однією з ключових проблем, які і далі містить проєкт закону: громадяни України не зможуть якісно впливати на відбудову країни, а забудовники будуть контролювати самі себе. Головне юридичне управління вже надало свої нові зауваження на 23 сторінках і наголошує, що інціатива містить неконституційні положення.

А "Наші гроші", які дослідили цей законопроєкт, наголосили, що цю ініціативу намагаються проштовхнути максимально швидко, щоб західні партнери України не змогли її проаналізувати і дати оцінку. 

Рух ЧЕСНО дослідив, як готувався проєкт до другого читання.

Друга спроба пройти комітет

З першої спроби провести законопроєкт до сесійної зали для фінального ухвалення на початку грудня його лобістам не вдалося. НАЗК надало низку зауважень до документа, текст якого вчасно не оприлюднили на сайті і нардепи сіли за доопрацювання.

8 грудня відбулося засідання профільного підкомітету і пройшло воно з порушеннями. Законопроєкт, як повідомили ЧЕСНО кілька нардепів, підтримала мінімально необхідна кількість голосів і вирішальний голос належав Сергію Кальцеву (обраний від проросійської партії ОПЗЖ, а зараз входить до групи ПЗЖМ).

От тільки Кальцева на засіданні фактично не було. Він просто надіслав текстове повідомлення, яке засвідчує, що представник проросійської сили голосував наосліп: "Я підтримую всі рішення підкомітету. Прошу зарахувати мій голос "за".

НАЗК далеко не єдина установа, яка мала зауваження до проєкту. Вони були в Мінкульту, Асоціації міст України та низки інших організацій. Зокрема Рух ЧЕСНО перед засіданням комітету подав свої зауваження. На саме засідання комітету представників організації не пустили, хоча вони очікували, щоб їх підключили у форматі онлайн упродовж 20 хвилин (комітет був призначений на 14:00).

"Із зауважень НАЗК частину врахували, частину – ні. Деякі враховані частково. Я підготувала додаткові правки, які були націлені на повне врахування позицій НАЗК, а також додатковому обговоренню дискусійних норм законопроекту: приватний контроль, чітке визначення терміну "самочинне будівництво", повернення конституційного права громадян на звернення, справедливий розподіл прав тощо. На жаль, на підкомітеті мені не дали слова, мотивуючи тим, що я зверталася на комітет, а не підкомітет. Але і на комітеті слова також не дали", – розповідає  народна депутатка Ганна Бондар ("Слуга народу"). Вона єдина, хто з-поміж членів комітету голосував проти.

"Це – очевидна ознака втрати парламентаризму в нашому комітеті. В останній редакції дійсно дуже добре виписані деякі процедури, впроваджується діджиталізація. Але залишається серйозне питання перерозподілу балансу сил на ринку містобудування: преференції надаються будівельним компаніям і державі, а органи місцевого самоврядування, фахівці і громада залишаються на узбіччі. З такою моделлю я погодитися не можу", – додає Бондар.

Ось результати поіменного голосування профільного комітету. Що примітно, частина тих, хто раніше були "за", на засідання не прийшли – це Віталій Безгін, Олександр Аліксійчук ("Слуга народу"). А дехто змінив свою позицію просто під час голосування.

"Бачите, як змінилася позиція Антона Яценка? Під час обговорення на минулому комітеті, він зазначив, що цей законопроєкт – це "свічний заводик". Тобто бізнес, який стабільно може приносити кошти. А тепер він "за". Питання, що вплинуло на його позицію, риторичне", – каже народний депутат Олег Дунда. 

Лист Руху ЧЕСНО на комітеті не розглядали. Також після засідання комітету Асоціація міст повторно звернулася, аби врахували їхні зауваження. Більше того, голова профільного підкомітету Віталій Безгін виступив із заявою щодо того, що з прийняттям проєкту слід зачекати.

На його думку, варто обговорювати пропозиції сторін, а не ламати їх через коліно.

Головне юридичне управління встигло надати свої зауваження 9 грудня. Воно, зокрема наголошує на тому, що законотворець не має права передавати повноваження органів державної влади саморегулівним організаціям, а ще частина новел не відповідає конституційним принципам верховенства права та визначенню України правовою державою.

Хто і чому нівелює вплив громадян? 

Цей законопроєкт досі має низку серйозних проблем, які потребують вирішення.  На місцевому рівні нівелюється роль містобудівної документації. Тобто забудовники можуть не дотримуватися генплану або детального плану територій. Відповідно будь-яке залучення громадян до вплину на забудову міста втрачається.

Тобто, якщо ми будемо говорити про відбудову України, то ті, для кого вона буде відбуватися, не матимуть вплив на те, що будують і як будують.

Навіть підсумковому звіті Мінрегіону, який систематизував проблеми після огляду та оцінки типового циклу будівництва об’єктів в Україні, визначена відсутність механізму залучення представників громадськості до процесу розробки та затвердження містобудівної документації. 

Законопроєкт 5655 який позиціонується як реформа містобудування у нинішній редакції не вирішує проблеми відсутності громадського контролю за цією діяльністю

Якщо роль громади не посилюється жодним чином і їй не надаються нові інструменти, то для забудовників створюються такі умови, якими недоброчесні девелопери будуть зловживати. Вводиться приватний контроль. Тобто кілька ключових забудовників створять свої компанії і будуть контролювати самі себе.

Додатково варто звернути увагу на концепцію законопроєкту в питанні концентрації повноважень у Мінрегіоні, а також надання Містобудівній палаті, яка є консультативно-дорадчим органом, повноважень, що не відповідають такій моделі функціонування органу. Таким чином, пропонується, щоб орган, який створює політику, отримав контрольну функцію. Тобто законопроєкт пропонує наділити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування, повноваженнями містобудівного нагляду фактично за всіма суб’єктами містобудування, пов’язаними з будівельною діяльністю, окрім замовника та підрядника.

По суті, автори законопроєкту, які у пояснювальній записці посилаються на звіт 2009 року, пропонують усунути один визначений звітом корупційний ризик шляхом створення ще більшого, відповідно до цього ж звіту, корупційного ризик.

Як це працює у світі?

Громадськість запропонувала законотворцям розглянути досвід США, зокрема на прикладі Нью-Йорка. Тут кожного об’єкту будівництва проводяться громадські слухання. Як приклад – форма заявки на проходження Public Design Comission (аналог наших Архітектурно-містобудівних рад), де треба вказати дату слухань та додати протокол.

Засідання Public Design Comission (Громадської проєктної комісії) відбуваються в режимі відеоконференцзв’язку в Zoom та очно в залі засідань Громадської проєктної комісії в мерії. Представники громадськості можуть бути присутні та давати свідчення як особисто, так і дистанційно. Окрім прикладу США Рух ЧЕСНО також нагадав досвід Британії.

Колеги з "Наших грошей" теж проаналізували законопроєкт і назвали це наймасштабнішою аферою останніх років.

Висновок однозначний: проєкт реформи вимагає доопрацювання в частині участі громади та її впливу на містобудівні процеси. За правилами, які затвердить парламент, Україна відбудовуватиметься після руйнувань, яких завдає російська агресія. І така відбудова неможлива без урахування думки людей, міста яких було зруйновано та які постраждали від війни.

Якщо ж законопроєкт підтримають нардепи, президенту його доведеться або підписати, або заветувати. Громадяни вже збирають підписи під відповідною петицією і вимагають вето.

Ірина Федорів для "Главкома"