Голосування наосліп: хто і як проштовхує містобудівну реформу і чим це загрожує?

Фото: Голосування наосліп: хто і як проштовхує містобудівну реформу і чим це загрожує?

У кожному місті виникає питання зі збереженням зелених зон та захистом історичної спадщини. Подекуди на забудовах виникають протистояння з тітушками від забудовників, активістам палять машини, їх б’ють. Зараз парламент може прийняти містобудівну реформу у тому вигляді, в якому її підтримують забудовники і яку не могли оцінити громадські активісти. 

Текст законопроєкту просто не розміщували на сайті ВРУ і навіть не надавали завчасно членам профільного комітету. Його досі немає на сайті, хоча парламентський комітет вже підтримав цей законопроєкт.

Чому законопроєкт проштовхують без оприлюднення? Хто насправді підтримує цю ініціативу? Чому ігнорують зауваження Мінкульту? Яка позиція НАЗК? На ці та інші питання відповіді шукав Рух ЧЕСНО.

Для того, щоб проєкт став законом, його має розглянути відповідний комітет. 

“Остаточна порівняльна таблиця, яка містить більше 2000 сторінок була надана за 2 години до засідання підкомітету і за 6 годин до засідання комітету. Часу на опрацювання у членів комітету практично не було. Хочу зауважити, що в остаточній редакції зауваження ГНЕУ не зняті, а НАЗК на комітеті заявило про те, що вони не бачили остаточну версію і просили відтермінувати розгляд”, — наголошує народна депутатка Ганна Бондар (“Слуга народу”).

На сайті ВРУ з 16 листопада була оприлюднена стара версія законопроєкту від 2021 року. Рух ЧЕСНО поцікавився у авторки законопроєкту Олени Шуляк (“Слуга народу”), чому так сталося. Народна депутатка відповіла, що це питання до роботи секретаріату. 

З огляду на такі обставини Рух ЧЕСНО закликав членів комітету утриматися від голосування, вивчити документ і дати можливість з ним ознайомитися всім сторонам. 

Але питання пройшло комітет і тепер після погоджувальної ради може піти на розгляд у сесійну залу. Тобто якісно законопроєкт, який мав би стати реформою містобудування, нардепи фізично не могли вивчити. Про  це багато хто сам зізнається Руху ЧЕСНО непублічно. І без вивчення документу вони голосували “за”. Такий підхід ставить під сумнів якість законотворення і реформування в будь-якому секторі.

Ось результати поіменного голосування — 16 “за”. Оскільки у публічному доступі немає відеозапису комітету, то дані отримані на основі опитування народних депутатів. Це ще одне свідчення того, що робота комітету ВРУ є закритою.

Для того, щоб рішення було прийняте, треба мінімально 14 голосів. Тобто без голосів депутатів, які були обрані від проросійської партії ОПЗЖ Тетяни Плачкової, Володимира Кальцева та Дмитра Ісаєнка, питання б не пройшло. Більше того, у розслідування Bihus.Info йдеться про те, що Ісаєнко пов’язаний із будівельним бізнесом. Тому, зрозуміло, інтерес якої сторони вже врахували.

Одна з непублічних відповідь на питання, чого так квапляться протягнути цей законопроєкт, доволі цікава. Оскільки запит на боротьбу з нардепами, які пройшли від вже забороненої партії ОПЗЖ, з боку суспільства досить високий, з ними можуть таки почати боротися. Якщо в них заберуть повноваження, то голосів у комітеті і сесійній залі стане менше. Отже, через парламент буде важче протягувати питання. 

До засідання, коли члени комітету між собою обговорювали законопроєкт, був дискурс про те, що краще досягнути якогось консенсусу. За словами нардепів, Антон Яценко, який є фігурантом низки антикорупційних розслідувань, зазначив, що цей проєкт — це “свєчной заводік”. Для тих, хто не дуже орієнтується в класиці або не пам’ятає “12 стільців”, то це бізнес, який у всі часи дає стабільний прибуток. “Свічний заводік”, як порівняння, особливо влучно звучить в часи війни і блекаутів.

Нардеп Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”), який голосував “за”, у коментарі Руху ЧЕСНО наголосив на важливості законодавчої ініціативи, але і його хвилює у який спосіб відбувається голосування:

“Досить плідно попрацювали автори, провівши різноманітні експертизи, як із правової точки зору, так і зі сторони антикорупціних органів. Законопроєкт об’ємний і досить складний. Саме тому зараз лунає критика, подекуди об’єктивна, щодо недостатньої комунікації і недостатнього врахування багатьох моментів. Тому, на мою думку, варто було б пройти повноцінну процедуру з дотриманням всіх регламентних норм, аби зрештою Закон не викликав заперечень зі сторони всіх учасників містобудівної сфери, у тому числі громадських активістів”.

Єдина депутатка, яка проголосувала проти, була представниця “Слуг народу” мажоритарниця Ганна Бондар:

“Окрім позитивних моментів, як-от діджиталізація, тут є ризики: введення системи приватних контролерів у будівництві, несправедливий розподіл контролю і нагляду між суб’єктами, звуження прав органів місцевого самоврядування (ОМС), архітекторів та громадськості, і головне — посилення ролі держави в процесах містобудівного контролю і зменшення ролі ОМС. І вишенька на торті — будівельна амністія. Такі положення законопроєкту я не підтримую, і спосіб прийняття рішення вважаю не демократичним”.

Увечері після подій в комітеті Мінкульт вийшов з позицією, де зазначив, що у законопроєкті мали б бути враховані зміни, інакше він може призвести до знищення культурної спадщини України.

У той час, коли ключовий виконавчий орган країни дає доволі чітку позицію проти, сайт партії “Слуга народу”, яку очолює головна авторка законопроєкту Шуляк, продовжує флеш-моб і публікує в день голосування у комітеті слова підтримки від “широко відомої” у вузьких колах організації “Региональное строительство”. 

Примітно, що листа від “Региональное строительство” підписав Олександр Харченко. 

А хто такий Олександр Харченко, що його думка для партії важливіша за позицію Кабміну? Він фігурант антикорупційних розслідувань Реєстру Руху ЧЕСНО. Один із земельних дерибанів він проводив разом з Михайлом Добкіним, який тоді святкував “дєнь побєди” з георгіївською стрічкою. Прокуратура оцінила збитки від 227 мільйонів. Всі можуть оцінити, яка експертиза у Харченка.

Скрін з подання Верховної Ради щодо зняття недоторканості з Добкіна і дозволу на арешт

Вже лише з огляду на те, хто підтримує законопроєкт, можна сказати про те, кому він може бути вигідний. Фігуранти антикорупційних розслідувань підтримували таку реформу на старті, зокрема ексмер Ірпеня Володимир Карплюк. Якщо фігурант антикорупційних розслідувань каже, що законопроєкт стане фінальним пострілом в голову корупції, то тут варто серйозно задуматися.

Ось як виглядали мешканці Приірпіння після того, як наважилися протидіяти недоброчесному забудовнику Карплюку і його партнерам. Жодна справа не була належним чином розслідувана.

До слова, сайт партії центральної влади “Слуга народу” писав про підтримку ще однієї потужної організації “Харківський союз страховиків”. Рух ЧЕСНО направив 27 листопада листи всім організаціям, які висловилися на підтримку цього законопроєкту за відсутності тексту. Сайту “Харківського союзу страховиків” так і не знайшов. Відповідно це багато що говорить про рівень і впливовість організацій, яких долучили до інформаційної кампанії на підтримку законопроєкту.

Звісно, що негативні позиції Мінкульту та організацій, які, як і Рух ЧЕСНО, виступили із застереженнями, сайт “Слуги народу” не публікує, створюючи викривлене сприйняття своєї аудиторії, що проєкт підтримує низка різних організацій.

“Законопроєкт нібито має на меті позбутися корупційних схем при забудові, але при цьому забирає право голосу в громадян, можливість впливати на рішення при забудові, а також ставить під загрозу культурну спадщину. Це неприпустимо. Звісно, я не буду підтримувати такий законопроєкт. Необхідно терміново врахувати правки, в тому числі Міністерства культури та інформаційної політики”, - наголошує народний депутат Олексій Гончаренко (ЄС).

Така ж позиція і у представника “Слуги народу” Олега Дунди, який є членом профільного комітету і не підтримав законопроєкт:

“Чи потрібно реформувати містобудівну галузь? Звісно. Напевно, немає жодного учасника будівельного ринку, хто був би задоволенний. І шлях до реформування може бути тільки через демонополізацію участі держави в будівельній галузі. Але не за рахунок надання безпідставних переваг окремим учасникам ринку за рахунок всіх інших. Що і передбачає №5655. Впевненний, що цей законопроект можна було б зробити більш виваженим, якщо б не було такого поспіху і процес відбувався більш прозоро.”

Процес прийняття №5655 не є законотворчістю. Думка стейкхолдерів від рівня Кабміну до рівня загальновідомих в Україні громадських організацій авторів законопроєкту не цікавить і на цьому наголошує низка колег голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк з профільного комітету.

“На жаль, рівень напруги показує, що такого врахування не відбулось. Проти виступає Львівська мерія, Асоціація міст України і навіть Мінкульт, в той час як системний закон має бути предметом консенсусу. А ми ризикуємо замість ефективних змін в містобудівній політиці отримати переведення свавілля забудовників в автоматизовану електронну форму. Я не голосуватиму за цей конкретний текст, закликаю не робити цього і своїх колег,” — наголошує Дмитро Гурін (“Слуга народу”).

Реформа містобудування стосується кожного українця. Ми живемо всі у своїх громадах і боремося за збереження зелених зон, історичної спадщини, хочемо, щоб громадський простір був якісним та зручним. Саме тому не можна приймати законопроєкт, який комунікуєтья як реформа і не дати перед фінальним розглядом на комітеті ознайомитися з текстом всім охочим.

У часи блекаутів дати добу на ознайомлення з більше, ніж 1000 сторінок — це неконструктивно і цинічно. Деякі парламентарі користуються і тим, що громадський сектор не може мобілізувати свідомих громадян і вивести їх під парламент під час воєнного стану. І разом з цим підпираються голосами ОПЗЖ.

Рух ЧЕСНО оголошує голосування за законопроєкт №5655 маркерним. Кожен, хто проголосує на даному етапі за текст законопроєкту отримує запис у своєму профілі в Політхаб. На наступних виборах виборці будуть розуміти, що такі політики готові голосувати наосліп і зневажати думкою виборців і громадського сектору, а парламент сприймають як приветне підприємство. Це вбиває парламентаризм і якісне державотворення. А це неприпустимо. 

Ірина Федорів для "Главкома"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]