Соціологія і фейки: чому зміни у законі “Про медіа” погіршать ситуацію

Разом з тим закон “Про медіа” пропонує заборонити публікацію результатів будь-яких соціологічних опитувань в останній тиждень перед виборами. Так законотворці намагаються дати тим політикам і партіям, які не є лідерами перегонів, шанс на підтримку виборців.

Але така ініціатива, на думку експертів Руху ЧЕСНО, може значно погіршити ситуацію. Тим більше що за тиждень до виборів більшість уже має уявлення про те, хто є лідерами перегонів.

Чому за фейки не відповідають?

Під час виборів доволі часто публікується фейкова соціологія. Газети невідомого походження з недостовірною інформацією й чорним піаром можуть з’являтися у скриньках виборців. Так само використовується і онлайн-простір. 

Ось як, до прикладу, на місцевих виборах маніпулювали даними на користь Нелі Штепи, яка фігурує в Реєстрі зрадників Руху ЧЕСНО. 

Буває й так, що дані можуть дати правдиві, але стовпчики інфографіки будуть намальовані так, що розрив візуально скоротиться. А буває, що і дані фейкові, і має місце графічна маніпуляція.

Так, у 2021 році на виборах на Франківщині поширили ось таку “соціологію”.

Кандидат Михайло Ноняк не увійшов за результатами виборів навіть до трійки лідерів, але візуально розрив у 0,4% між Ноняком і  Русланом Кошулинським зображено так, щоб він виглядав більш суттєвим.

Уже навіть створили базу псевдосоціологів та прихованих піарників, яка може допомогти розпізнати, хто системно подає в інфопростір фейки від виборів до виборів. У цій базі є навіть астрологи.

Астрологічні прогнози на виборах — це окремий вид маніпуляцій. Для них Рух ЧЕСНО створив окрему виставку в Музеї агітації та політичного трешу.

Читайте більше: Гороскопи, астрологи і мольфари: як політики маніпулюють виборцями?

За фейкову соціологію, астрологічні прогнози, як і за приховану політичну рекламу в день тиші, не карають. Тобто це технологія, яка живе і працює від виборів до виборів, і тут громадські організації та ЗМІ можуть боротися лише просвітництвом та інформуванням.

Чи буде діяти заборона?

Соціологи все одно будуть проводити опитування, бо їх у них замовлятимуть перед виборами. Якщо хоча б хтось знає результати соцопитувань – немає гарантій, що їх не оприлюднять. 

Так, наразі заборонено подавати результати екзитполу до 20:00 в день виборів, коли мають закритися дільниці. Чи діє така заборона? У нас вже стало традицією оприлюднювати “алкорейтинги”. 

До речі, це дуже негативна тенденція, коли виборців прирівнюють до споживачів алкоголю, як би креативно це не звучало.

Відповідно, попри заборону результати соцопитувань оприлюднювали і будуть оприлюднювати. Питання формату. Тих, хто передчасно поширює дані, “карають” хіба соціологи — публічною критикою.

Які ризики?

Фейкову і реальну соціологію продовжуватимуть поширювати. На недоброчесних політтехнологів така норма не вплине. Особливо за наявності онлайн-простору. Ситуація буде такою самою, як із клонами. ЦВК і низка громадських організацій хибно вважали, що введення нумерації в бюлетені допоможе виборцям ідентифікувати клонів. 

Рух ЧЕСНО тоді попереджав, що недоброчесні технологи на листівках використають фото справжнього кандидата з номером клона, щоб виборці віддали голоси не за того, кого насправді підтримують. Так і сталося. Така агітація з’явилася за кілька днів до виборів: використали фото кандидата Владислава Голуба і номер клона.  

У цьому випадку під час президентських виборів і під час виборів  міських голів суттєво допомогли б світлини кандидатів у бюлетені. Тоді виборці, до прикладу, точно побачили б різницю між Юрієм Тимошенком та Юлією Тимошенко. 

У 2019 році наша організація домоглася, щоб на сайті ЦВК були світлини кандидатів-мажоритарників, і таким чином стало легше визначати клонів. Також у бюлетені мала б міститися інформація про зміну кандидатом прізвища. І ці зміни були б дієвішими, ніж просто запровадження нумерації.

Повертаючись до заборони оприлюднення соціології в останній день перед виборами – цим так чи інакше скористаються технологи штабів. Вони звикли “малювати” свої дані та графіки.

За таких умов ЗМІ не можуть порівнювати інформацію й відверто називати щось фейком. Відповідно, фейкову соціологію можуть комунікувати як соціологію, яка оприлюднена з порушенням закону, але говорити про фейковість за відсутності перевірених даних можна буде лише зі словом “ймовірно” та й то не завжди. А це може ще більше легітимізувати такі фейкові дані в очах громадян.

Виборці так само не зможуть самі порівнювати інформацію та співставляти її з офіційними даними.

Рух ЧЕСНО закликає законотворців, які працюють над законодавчим полем, зважити, чи буде норма про заборону оприлюднення соціології корисна для суспільства і чи досягатиме поставлених цілей.

Ірина Федорів для "Української Правди"