У Верховній Раді з літа ніяк не можуть розглянути законодавчі ініціативи, які стосуються проросійських партій. Їх наразі є 5, причому дві з них подані колишніми представниками ОПЗЖ.
Все тому, що робота Комітету з питань державної влади, який мав би розглядати такі законопроєкти, заблокована. Депутатська більшість не ходить на засідання, бо оголосила недовіру голові Комітету Андрію Клочку ("Слуга народу"). Комітет може засісти у виняткових випадках. За командою Банкової. І, звісно, розглядає "потрібні" питання позитивно.
Як Банкова впливає на Комітет?
26 серпня депутатська більшість у Комітеті висловила недовіру голові Клочку. Тоді народні депутати пафосно залишили засідання і дали зрозуміти, що під головуванням Клочка не збиратимуться.
Але такий демарш тривав недовго. Сили волі вистачило десь на тиждень. Довелося зібратися на "прохання" Банкової, про що писав Рух ЧЕСНО.
Треба було в турборежимі підтримати ініціативу Клочка. Його законопроєкт мав на меті негативно вплинути на антикорупційні та правоохоронні органи країни. Під свій законопроєкт Клочко знайшов голоси. Більшість проголосувала. Звісно, не тому, що Клочко прекрасний законотворець, а тому, що була вказівка Банкової.
Ця ініціатива не потрапила до сесійної зали парламенту, бо G-7 вийшла з критичною заявою, коли громадський сектор порушив це питання. Втрачати кошти на відбудову ніхто не хоче, а якщо не будуть працювати антикороргани, то грошей партнери не дадуть. І Банковій довелося дуже швидко відступити.
Далі, по суті, у вересні й жовтні комітет належним чином не працював. Засідання зривалися.
Одного разу Клочко захотів протягнути через свій же комітет законопроєкт ОПЗЖ щодо долі проросійських партій. Для розуміння цей законопроєкт від представників проросійської партії (!!!) не має на меті позбавляти своїх же депутатів у місцевих радах мандатів. Він просто дозволяє їм добути каденцію у статусі позафракційних. Що це змінює? Як і в парламенті, абсолютно нічого. Виникає питання, чого саме за цей законопроєкт так вболіває Клочко?
Тоді засідання не відбулося. Після чого наступне засідання ініціювали вже самі ж члени комітету, бо хотіли розглянути законопроєкт Кабміну, який передбачає позбавлення мандатів депутатів проросійських партій у місцевих радах. Але й ці збори навіть у режимі онлайн голова Клочко не знайшов час відвідати.
Хоча за кілька днів до того відвідав особисто моє селище, щоб отримати медаль "За оборону Коцюбинського" (тилового анклаву столиці).
Для розуміння, на онлайн-засідання Комітету з реального окопу підключився народний депутат Роман Лозинський ("Голос"). А "тиловик" Клочко і голова комітету з медаллю "За оборону" не зміг.
Коли ж комітет зібрався і знову голосував? Коли на порядок денний поставили кадрове питання рівня Кабміну. У відставку пішов тогочасний очільник Мінрегіону Олексій Чернишов. Про те, що Комітет буде вимушений розглянути це питання, бо Чернишов за бажанням Андрія Єрмака піде в "Нафтогаз", Рух ЧЕСНО писав ще за кілька тижнів до цього рішення.
Отже, знову депутатська більшість зібралася лише для того, щоб задовольнити кадрову вимогу Банкової. Клочко, який раніше лобіював проєкт ОПЗЖ, разом із депутатами ОПЗЖ, як повідомляють ЗМІ, утримався під час голосування, щоб законопроєкт Кабміну потрапив у порядок денний комітету.
Далі кворум знову розсипався, що свідчить про те, що Комітет під головуванням Клочка засідати буде лише з подачі Банкової. А Банкова не поспішає змінювати такого голову, який буде просувати вигідні їй ініціативи. Рух ЧЕСНО проаналізував голосування народних депутатів і виявив голоси "Слуг народу" у парламенті.
Що робити з політиками із проросійських партій?
Профільний комітет має напрацювати цілісну державну політику, яка стосується і народних депутатів із проросійських партій, і депутатів місцевих рад. Дуже дивно виглядає, коли йдеться лише про місцевих політиків, а Нестор Шуфрич залишається очільником Комітету з питань свободи слова.
Коли країна напрацьовує політику щодо долі депутатів проросійських партій, маємо пам’ятати, що "Партію регіонів" ніхто досі не заборонив, а з цієї партії чимало чинних депутатів і дуже багато державних зрадників представляють саме її. Тому народні депутати можуть звернутися до РНБО і нагадати про партії, які досі працюють і не підпали під заборону.
І головне, мають бути напрацьовані такі законодавчі ініціативи, які не дадуть можливості політикам із проросійських партій балотуватися після перемоги на виборах будь-якого рівня. Наразі наша судова система не працює в належний спосіб, як і правоохоронні органи. Відповідно вироків у справах держзради і колабораціонізму дуже мало.
Народним депутатам слід пам’ятати, що у нас парламентсько-президентська республіка. Це по-перше. А по-друге, другорядні "герої" з вулиці Банкової — це не президент. Це лише працівники ОП.
А керівництво Верховної Ради і партія "Слуга народу" має звернути увагу на той факт, що Клочко лобіює законопроєкт ОПЗЖ, водночас на розгляд іншого законопроєкту сам не з’явився. Якщо народні депутати з різних фракцій не готові з ним працювати — голову комітету варто змінити якнайшвидше. Тим більше, що ще літом була спільна заява від громадського сектору із вимогою звільнити Клочка.
Аби привернути до цього питання ще більшу увагу, Рух ЧЕСНО разом з іншими громадськими організаціями та ЗМІ вимагає напрацювати єдину національну політику щодо депутатів проросійських партій.
Ірина Федорів для Цензор.НЕТ
Поділитись