Наприкінці жовтня виповнилося 11 років, як Рух ЧЕСНО зокрема аналізує роботу народних депутатів та парламенту як державної інституції. Це вже четверте скликання Верховної Ради, моніторингом якого безперервно займається наша організація.
Увесь цей час наші зусилля були спрямовані на викорінення корупційних ризиків у парламенті, виявлення конфлікту інтересів та зменшення негативних політичних практик.
Також ми аналізуємо кандидатів у депутати і моніторимо перебіг виборчого процесу як спостерігачі і працюємо для того, аби збільшити прозорість та підзвітність парламенту, посилити його спроможність, сприяти незворотним та системним змінам, щоб зміцнити довіру громадян до цієї інституції і посилити політичну систему.
Досить часто від політиків можна почути, що ми займаємось лише критикою і нічого конструктивного натомість не пропонуємо. Це зовсім не так.
Критика заради критики і хайпу – це хибний шлях та невдала короткострокова практика. Наша критичність завжди була результатом аналізу офіційної інформації та даних.
Рух ЧЕСНО не посилається у аналітиці на інформацію від джерел чи співрозмовників. Саме на основі даних ми описували недоліки політичної системи, прогалини законодавчих механізмів, якими користуються недоброчесні політики тощо і завжди пропонували, як оптимально "пофіксити" ці "баги", аби система працювала злагоджено та стабільно.
В умовах війни доречно згадати приклад нашої багаторічної боротьби із кнопкодавством у Верховній Раді. Раніше ми також чули від нардепів-кнопкодавів на своє виправдання, що ми займаємось "технічними дрібницями", "процедурними деталями", які зовсім несуттєві для роботи парламенту. А вони "роблять все, щоб парламент працював".
Але насправді ці "деталі" – це база, ґрунт і фундамент.
Якщо для окремих депутатів, "дрібницями" були порушення Конституції України та низки інших законів, то ми в Русі ЧЕСНО завжди наголошували, що це вкрай небезпечна практика, яка відкриває "скриньку Пандори" і створює можливість визнати неконституційними рішення парламенту, які були ухвалені з порушеннями, та призвести до колапсу правової системи. А далі у підсумку поставити під сумнів легітимність парламентських рішень та катастрофічно погіршити рівень довіри до ВРУ як найвищої законодавчої інституції.
Саме тому викорінення кнопкодавства, яке вдалось реалізувати після запровадження у березні 2021 року сенсорної кнопки, стало непомітною, але вкрай важливою опорою для посилення Верховної Ради у важкий для країни час. Зокрема під час роботи парламенту в умовах повномасштабної агресії росії, яка не ставить під сумнів механізм ухвалення рішень та їх легітимність.
Крім того, завдяки чат-ботові "ЧЕСНО про закони" можна підписатись на законопроєкти у парламенті та стежити за статусом їх розгляду навіть в умовах закритості роботи парламенту.
За ці роки нам спільно із колегами із громадського сектору, журналістами та небайдужими депутатами вдалось запровадити низку позитивних змін, які наразі видаються вже звичними елементами нашої політичної системи.
Торік, на десятиріччя ЧЕСНО, ми нагадували про наші кампанії серед депутатів ВРУ VII скликання, зокрема самостійно оприлюднювати декларації на персональних сторінках депутатів на сайті ВРУ.
Зараз ми вже звикли до обов'язкових е-декларацій на сайті НАЗК та наявності відповідного законодавства, але ще у 2013 році декларації лише третини народних депутатів України опублікували у відведений законом термін, з них 37 депутатів надали копії своїх декларацій Руху ЧЕСНО.
У 2014 році Рух ЧЕСНО запустив базу паперових декларацій нардепів за 2011-2013 роки, яка була інтегрована у "Декларації" на сайті Bihus.info. А незабаром ми проаналізували перші е-декларації нардепів VIII скликання за 2015 рік, які вони подали після запуску офіційної платформи НАЗК.
Крім того, ми зібрали дані про міжфракційні переходи народних депутатів VII скликання, а також оцифровуємо передвиборчі фінансові звіти партій. Ці дані можна знайти в інструменті "Золото партій", а інформацію про всіх політиків — у нашій базі ПолітХаб.
Також сьогодні видається неможливим, щоб якийсь політик був одночасно і народним депутатом, і міністром. Або, скажімо, був в. о. голови Офісу Президента і нардепом, чи спікером парламенту і за сумісництвом в. о. Президента України. А ще десять років тому це було нормою для політичної системи. Рух ЧЕСНО також доклав зусиль до зміни цієї негативної політичної практики після Революції Гідності.
Минулого року ми вимагали від керівництва парламенту та Апарату Верховної Ради публікації у профілях депутатів на сайті ВРУ не лише запитів, а й депутатських звернень та відповідей на них, як це передбачає План дій щодо реалізації Декларації відкритості парламенту. Але їх досі немає у відкритому доступі, хоча саме вони неодноразово були причиною низки гучних антикорупційних розслідувань.
Рух ЧЕСНО також вимагає збереження у профілі нардепа на сайті ВРУ інформації про усіх його помічників протягом скликання, а не лише тих, які працюють з ним на цей момент.
Звісно, повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило пріоритети в багатьох сферах життя, зокрема і в роботі парламенту. Низка державних інституцій із міркувань безпеки зняли частину публічної інформації, зокрема і у форматі відкритих даних, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу.
Це стосується і парламенту, де з публічного доступу на сайті Верховної Ради зняли з публікації персональні сторінки з інформацією про роботу депутатів, а також не інформують про свою діяльність комітети ВРУ.
Саме тому Рух ЧЕСНО займається моніторингом роботи усіх комітетів Верховної Ради в умовах воєнного стану.
Війна, як і ковід, для політиків, чиновників, судів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише у деяких випадках обмеження відкритості може бути виправданим під час війни. Але загалом органи влади не хочуть виходити з уже звичної зони комфорту.
Що після пандемії, що після війни українцям знову доведеться посилено боротися за відкритість того, що вже кілька років тому стало здобутком суспільства.
Тож цього року Рух ЧЕСНО традиційно зробив кількісний та якісний аналіз роботи парламенту в умовах повномасштабної війни росії проти України.
Олександр Саліженко для "Української правди"
Поділитись