На Вінниччині вулицю Бандери перейменували, бо він нібито “пов’язаний з державою-агресором”

Депутати Тиврівської селищної ради Вінницького району на початку літа вирішили назвати одну з вулиць селища іменем Степана Бандери. А іншу вулицю — на честь воїнів Української Галицької армії. Але назви цих вулиць не протримались у центрі територіальної громади й кількох місяців.

У вересні та жовтні депутати аж двічі скликали сесію, щоб перейменувати новоназвані вулиці іншими іменами, бо вважають, що і Бандера і вояки Української Галицької армії “пов’язані з країною-агресором”. Про це йдеться у проєкті вересневого рішення Тиврівської селищної ради, який підтримали депутати.

Правда, під час першого, вересневого голосування депутати не дійшли згоди, тому перейменували тільки вулицю Володимира Очеретного. Це покійний журналіст, фотохудожник і краєзнавець, який виховувався у місцевому дитбудинку.

У жовтні депутати знову зібралися на позачергову сесію з термінового питання переназивання вулиць. З 22 депутатів більшість, а саме 12-ро представників громади, проголосували, щоб ні вулиці Степана Бандери, ні вулиці Галицької армії у Тиврові не залишилось.

Самі ж депутати, які голосували “за”, кажуть, що це волевиявлення народу, і вони мусили їх послухати. Бо за перейменування вулиць зібрали “аж” 73 підписи.

Депутат Анатолій Павленко розповідає, що вони були вимушені перейменувати вулицю, бо люди постійно приходили на сесію і вимагали такого перейменування:

“Джерелом влади є народ. І 73 жителів вулиць звернулись, і як вони хочуть, так і перейменували. Вони не мають нічого проти Степана Бандери, але хочуть свою Логінську. Так мікрорайон називається у нас — “Логінська гора”. 73 підписи були. Більше 90% людей захотіли собі таку назву. Бо не провели опитування. Спочатку була Гагаріна, а потім перейменували на Степана Бандери, а потім люди почали бунтувати і вимагати позачергову сесію”.

Сам депутат каже, що йому було важко голосувати за перейменування, але для нього важлива воля людей. Зауважимо, що текст рішення, де написано, що перейменування відбувається, бо такі назви нібито пов’язані з державою агресором, готував апарат ради. 

Депутат Павленко каже, що у них залишились ще не перейменовані вулиці, наприклад, Маршала Малиновського, і він не виключає, що її перейменують у Степана Бандери, якщо зроблять опитування людей.

Депутат Віктор Щур теж посилається на людей, які не хочуть жити на вулиці Степана Бандери та УГА і навіть погрожують відкликати депутатів, якщо ті не змінять назви: 

“Це не я хочу перейменувати — це звернення людей. Вони три місяці ходили. Там була трохи скандальна ситуація. Що зараз розпалювати ворожню? Ми проголосували, бо ви не представляєте, що там робилось. Люди ходять, оббивають пороги, кричать, їх ніхто не слухає. Там є матері, діти яких воюють. Нехороше людей не слухати”.

Сам депутат достеменно не пам’ятає, яку з вулиць на яку перейменували, але розповідає, що скандал почався з того, що не провели громадські обговорення про назви вулиць. І висловлює побоювання, що депутатів будуть відкликати через перейменування на Степана Бандери та УГА:

“Я просто депутат, з іншого села. А там є свої депутати…Треба було тим депутатам з людьми проводити роботу, а вони не прийшли. А люди прийшли, нас розпинали...”

Сам депутат Щур чесно зізнається, що майже нічого не знає про історію Української Галицької армії:

“Нам там приходили історики, розказували про Галицьку армію. Що приходила, то з тими, то з тими воювала. Я досконально історії не знаю. Що я маю вас обманювати. Але люди, скоріше всього, не дуже обізнані”.

Історик та директор Музею Вінниці Олександр Федоришен пояснює, що Тиврів має пряме відношення до діяльності Галицької армії, і дивується рішенню депутатів:

“Тиврів, як і інші міста Східного Поділля, має безпосередній стосунок до діяльності Галицької Армії періоду осені-зими 1919-20 років — одного із найважчих періодів для українських підрозділів доби Перших Визвольних змагань, коли галицьке військо спільно з наддніпрянським – Армією УНР – протистояло російським підрозділам "червоної" і "білої" Росії”.

Історик наголошує, що важливо, аби з поверненням української Незалежності у 1990-х роках жителі Тиврова відродили символічне місце пам’яті — могилу галичан, загиблих від епідемії тифу, яка тоді масово вирувала серед стрілецтва та старшинства.

“Рішення депутатського корпусу виглядає, м’яко кажучи, дивним. Адже вшанування збройних сил Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на території Вінниччини є важливим маркером нашого розуміння соборності та територіальної цілісності України – сто років тому і нині”, — наголошує Федоришен.

Ще один з депутатів Тиврівської селищної ради Олександр Колкевич, який голосував за перейменування, взагалі вважає, що Бандера дуже далекий до історії їхнього населеного пункту:

“Я не голосував. Там варіанта немає. А це остання сесія, коли засіли всі інші чоловіки і розказали, що відбувається. То є більш об’ємні назви, які заслуговують, а Степан Бандера нам трошки далекий. У нас є люди, які більше заслуговують”.

Але конкретизувати телефоном, хто саме заслуговує більше, ніж Бандера, на пам’ять у Тиврові, депутат Колкевич відмовився. І так само ніхто з депутатів не пояснив, чого ж у текст рішення прописали зв’язок цих назв вулиць з країною-агресоркою.

Але голосування не було одноголосним. Майже половина депутатського корпусу перейменування не підтримала.

Так, Наталя Мельник утрималась і не голосувала за перейменування вулиці Степана Бандери, хоча перейменування вулиці Галицької армії вона підтримала:

“Стосовно Бандери моя думка незмінна. Бо не могла собі дозволити голосувати проти Героя України. Люди неправильно розуміють і не сприйняли мою позицію. І вони ображаються, що я утрималась. Я думаю, що мислення їх хибне, хоча ми їм пояснювали. Але більшість депутатів, як вони пояснюють, пішла назустріч жителям. Ну, скажу вам відверто, щодо зміни на вулицю Козацьку, з Галицької армії, назва ж також патріотична. Тому я голосувала “за”. Просто вже дуже жителі наполягали”.

У відповідь на запит ми отримали список місцевих мешканців, які виступили проти перейменування вулиць на честь Степана Бандери та УГА. Координаторкою була Вікторія Пліхта, колишня працівниця Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації — саме її координати вказані в колективному зверненні.

Також під зверненням підписався її син Олександр Пліхта. Хлопця з такими ініціалами ми знайшли серед студентіів Вінницького національного технічного університету.

Серед підписників також Лариса Жарик, яка так і не змогла назвати якісь факти про  УГА.

Інший з протестувальників взагалі на запитання, чому вони проти назв вулиць Степана Бандери і УГА, відповів так.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО писав про те, як відбувається процес перейменування вулиць у Києві.