Верховний суд остаточно заборонив партію Мороза і Киви

Таким чином, рішення суду першої інстанції залишається в силі й оскарженню не підлягає — СПУ остаточно заборонено.

Цікаво, що апеляційну скаргу на рішення про заборону партії подав не офіційний керівник партії, яким, згідно з реєстром, є Віктор Заїка, а Микола Садовий, якого визнає керівником значна частина її членів, зокрема представники харківського, полтавського та кропивницького осередків СПУ, які теж були присутні на судовому засіданні.

Доводи СБУ та Міністерства юстиції, викладені у матеріалах справи й озвучені на судовому засіданні, полягають у претензіях до дій та висловлювань офіційних керівників СПУ, якими з 2017 року були почергово Ілля Кива, Сергій Чередніченко та Віктор Заїка. Перші двоє — фігуранти Реєстру зрадників, який веде Рух ЧЕСНО.

Апелянт в особі Миколи Садового проросійськість і антиукраїнськість Киви та Чередніченка не заперечував, але стверджував, що саме він, а не Кива чи Чередніченко, є реальним керівником партії ще з 2015 року. При цьому, на його переконання, Кива і наступні керівники партії є рейдерами й ніколи навіть не були членами СПУ. Рух ЧЕСНО раніше писав про те, що у “Соціалістів” тривалий час було двовладдя.

Садовий звернув особливу увагу на невиконання Мін’юстом судового рішення від 2015 року, яке у 2017 році підтвердив Вищий адміністративний суд. За цим рішенням міністерство було зобов’язане зареєструвати зміни до керівного складу, статуту та програми партії, прийняті на 20-му з’їзді у 2014–2015 роках (з’їзд відбувся у два етапи).

Також Садовий стверджував, що партія не має стосунку до дій Киви і не може нести за них відповідальність, і нарікав на дії Мін’юсту, який спочатку не реєстрував зміни керівника партії та її статутних документів, а згодом взагалі зареєстрував керівником партії Іллю Киву.

За словами Садового, справи щодо рейдерського захоплення партії зараз розслідуються ДБР та Нацполіцією. 

Зі свого боку Мін’юст вважає останніх трьох керівників, відомості щодо яких фігурують у реєстрах, легітимними керівниками партії, і саме тому партія має нести відповідальність за їхні дії та висловлювання.

Зокрема, Сергій Чередніченко, який у 2019–2020 роках, згідно із даними держреєстрів, очолював СПУ, зараз переховується від правоохоронців через справу, пов’язану із побиттям людини, а також став колаборантом, очоливши “фонд держмайна” при окупаційній адміністрації на Херсонщині. Відсутні у матеріалах справи, але озвучувались на судовому засіданні факти колаборантства Кирила Стремоусова, який з 2017 року, згідно із даними держреєстрів, є керівником Херсонського обласного осередку СПУ.

Левова частка матеріалів СБУ та Мін’юсту стосувалася безпосередньо Іллі Киви та його висловлювань до і після повномасштабного вторгнення російської федерації. Зокрема згадувалося про привітання Кивою володимира путіна з днем народження, ідеалізування його діяльності, а також про справу щодо державної зради Киви. Згідно з позицією СБУ, Кива продовжує керувати партією через її чинного керівника Віктора Заїку, який окрім партії очолює іменний благодійний фонд Іллі Киви, а очолюваний Кивою силовий блок ОПЗЖ “Патріоти за життя” зареєстрований за тією ж адресою, що й СПУ.

Розглянувши матеріали справи, Верховний суд прийняв рішення закрити провадження за апеляційною скаргою про заборону Соціалістичної партії України. Рішення остаточне й не може бути оскаржене, хоча партія ще може звернутися до ЄСПЛ. 

Нагадаємо, що Соціалістична партія України є однією з найстаріших партій країни — вона була заснована ще в 1991 році. На початковому етапі до партії приєдналося чимало комуністів, адже сама Компартія була заборонена. Але у 1993 році, після відновлення Компартії, дві третини членів СПУ покинули її лави і влилися до КПУ. СПУ та її лідер Олександр Мороз тривалий час відігравали важливу роль в українській політиці, системно входили до парламенту, і хоч не вигравали президентських виборів, але неодноразово входили до трійки лідерів. Сам Олександр Мороз кілька разів отримував посаду голови Верховної Ради. 

“Летальним” для партії стало входження до коаліції з КПУ та Партією регіонів у скликанні парламенту 2006–2007 років. Після цього рейтинг партії обвалився — і не відновився навіть після того, як партія та її лідер визнали, що співпраця з регіоналами та комуністами була помилкою. Останні десять років в СПУ систематично відбувалися конфлікти довкола обрання лідерів, і це зрештою закінчилося тим, що контроль над СПУ захопив одіозний Ілля Кива.

Верховний суд уже заборонив “Успішну країну”, ОПЗЖ, Партію Шарія, партію “Соціалісти” та партію Наталії Вітренко ПСПУ.