Депутати проросійських партій: у кого планують забрати мандати, і чи це допоможе?

Три інші законопроєкти пропонують без втрати мандату розпустити фракції таких партій, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про заборону партії.

Два таких законопроєкти подали нардепи, які балотувалися від ОПЗЖ. При цьому ініціативи щодо позбавлення мандатів народних депутатів від проросійського проєкту ОПЗЖ поки не обговорюються публічно ні Кабміном, ні парламентарями. Це можна було б зробити лише через внесення змін до Конституції, яку під час воєнного стану змінювати не можна.

Але з такої ситуації вже користуються “Слуги народу”. Голоси тих, кого обрали від ОПЗЖ, допомагають владі ухвалювати рішення. Про “конструктивну співпрацю” партія влади вже говорить публічно.

Але позбавлення мандатів не вирішить проблему. Для суспільства є критично важливим, щоб колаборанти і зрадники в подальшому не могли ставати депутатами чи займати державні посади. Оптимальний варіант — це рішення судів. Забезпечити якісну роботу правоохоронної та судової систем значно важче, ніж просто позбавляти їх мандатів. Тим більше коли це стосується лише місцевих рад і наразі оминає парламент.

Рух ЧЕСНО вивчив запропоновані народними депутатами та урядом законопроєкти.

Станом на 29 вересня Верховний суд остаточно заборонив діяльність Партії Шарія, ОПЗЖ, “Соціалісти”, ПСПУ та СЛС. Правники не впевнені, що заборона партій вистоїть, якщо проросійські сили будуть судитися далі.

Юрист-міжнародник Богдан Бернацький наголошує, що на розгляді в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) не було справ, пов’язаних із забороною партій, діяльність яких була афілійована з іноземними агентами. Тому наразі можна розглядати практику заборони партій з інших підстав. А з огляду на цю практику рішення українських судів у більшості є неоднозначними та можуть бути переглянуті ЄСПЛ.

Разом з тим наразі є чітка позиція Венеціанської комісії (ст. 295): 

Сама по собі заборона партій дратує суспільство. Громадяни вимагають покарання за злочини і не розуміють, чому представники ОПЗЖ досі сидять у парламенті, ще й впливають на законотворчість. Більше того, один із трьох нардепів, які мають у парламенті статус героя України, — Юрій Бойко.

Раніше Рух ЧЕСНО писав про те, що у місцевих радах з-поміж проросійських партій найбільше представників ОПЗЖ.

На сході та півдні країни є ради, де проросійські депутати становлять більшість. Наразі, якщо депутат втрачає мандат, на його місце проходять наступні у списку (ч. 3–5 ст. 283 Виборчого кодексу України). Якщо представник проросійської партії з якихось причин втратив мандат, то всі чотири законопроєкти пропонують, щоб далі список не посувався і мандати залишалися “вакантними”.

Лише проєкт Кабміну № 7476, до якого у ГНЕУ (Головного науково-експертного управління) найменше зауважень, пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати в таких громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це уряд пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії. 

Нагадаємо, що під час воєнного стану вибори проводити не можна. Кабмін пропонує своїм законопроєктом повернути роботу органів місцевого самоврядування там, де призначені ВЦА та ВА, після того, як відбудеться відкриття першої сесії відповідної  новообраної ради.

 Рух ЧЕСНО також звернувся за коментарем до старшого експерта з юридичних питань IFES в Україні Дениса Ковриженка. Він зауважує, що ідея позбавлення депутатів місцевих мандатів у зв’язку з обранням від заборонених партій є цілком зрозумілою з політичної точки зору, але існують серйозні сумніви в її конституційності: 

“Сумнівним є і створення на невизначений строк військово-цивільних адміністрацій для здійснення повноважень рад, які було розпущено, на територіях, які не потерпали і не потерпають від безпосереднього впливу військових дій, наприклад у західній частині України. Проєкт варто підтримати за умови його ґрунтовного та інклюзивного доопрацювання з урахуванням вимог Конституції та міжнародних стандартів”.

 Правозахисник Володимир Яворський зазначає, що цей проєкт Кабміну виписаний досить добре, але не вирішує питання балотування таких осіб під час наступних виборів:

“Оскаржити позбавлення мандатів в ЄСПЛ буде неможливо, адже Конвенція не передбачає підстав позбавлення мандатів. Проте щодо подальших обмежень балотуватись можуть виникнути проблеми. Тут важливо розуміти, яким чином та в якому обсязі будуть встановлюватись такі обмеження. Якщо вони будуть тимчасовими та обґрунтованими, то оскаржити їх в ЄСПЛ буде значно складніше, аніж люстрацію”.

Інші три законопроєкти, до яких у ГНЕУ значно більше зауважень, дають можливість депутатам, які балотувалися від заборонених партій, просто вийти із фракції та працювати далі як позафракційні. По суті, те саме зробили представники ОПЗЖ в парламенті, які після заборони партії утворили дві депутатські групи: “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ, група впливу Фірташа — Льовочкіна) та “Відновлення України” (група впливу Столара — Абрамовича).

Народний депутат Олександр Літвінов у своїй ініціативі (№ 7476-2) пропонує, щоб депутати місцевих рад, обрані від заборонених партій, після рішення судів щодо заборони цих партій зберігали мандати як позафракційні. 

Літвінов вважає, що такі депутати повинні своїм же рішенням розпустити свою фракцію. Вони мають це зробити не пізніше того дня, коли партію заборонить суд. Законотворець сподівається на добру волю представників проросійських партій.

Літвінов не вказав, що буде, якщо фракція не встигла саморозпуститися до набрання законної сили рішенням суду. Тобто про позбавлення мандатів не згадується. Свою ініціативу він подав 4 липня. Саме з початку літа тривали суди по забороні проросійських партій, але остаточне рішення про заборону ОПЗЖ, Партії Шарія, “Соціалісти” та ПСПУ було прийняте Верховним судом лише у вересні. Інші справи наразі перебувають на розгляді. 

Читати також: Список Партії Шарія. Кого мають перевірити спецслужби?

Відповідно, така законодавча ініціатива суттєво на ситуацію не вплине.

Ті, хто виграли парламентські вибори від проросійської ОПЗЖ, в альтернативних проєктах пропонують залишити своїм нещодавнім соратникам право працювати в радах далі.

І ці законотворці подали два законопроєкти, які впливають на депутатів місцевих рад. Автор одного з них (№ 7476-1) — Григорій Мамка, а інший законопроєкт (№ 7476-3) подав колектив авторів — нардепів ОПЗЖ: Тетяна Плачкова, Дмитро Ісаєнко, Олександр Лукашев, Володимир Мороз і єдиний “батьківщинівець” Євген Яковенко.

У проєкті № 7476-3 депутати пропонують по суті те ж саме що Літвінов. 

Питання щодо позбавлення самих себе мандатів народних депутатів ці політики, звісно, не піднімають. Хоча могли б написати заяви про складання мандатів, як Ілля Кива чи Вадим Новинський.

Партія регіонів стала кадровою колискою для багатьох проросійських політиків.  

Рух ЧЕСНО, який веде Реєстр держZрадників, фіксує, що їх найбільше саме у партії ОПЗЖ. Ми дослідили політичний шлейф цього російського проєкту. Інформацію наша організація передала спецслужбам.

Вихідці з Партії регіонів, яка фігурує у шлейфі ОПЗЖ та Опоблоку, досі мають мандати. І їх чимало. Так, з огляду на те, що у 2015 та 2020 роках на тимчасово окупованих територіях не могли провести чергові місцеві вибори, всі депутати, які були обрані на цих територіях у 2010 році, досі мають представницький мандат. Верховна Рада не розпускала місцеві ради на тимчасово окупованих територіях.

Скриншот: п. 8 ст. 45 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Для розуміння — ця Партія регіонів має більшість депутатів у Криму. А Крим — наш.

Так от про заборону Партії регіонів зараз ніхто не говорить в суді, але справ щодо держзради окремих депутатів-“регіоналів” є чимало. Саме вони нерідко ставали кістяком для формування фейкових органів місцевого самоврядування на ТОТ. Так, Василь Ганиш балотувався до міської ради Феодосії в Криму на організованих окупантом виборах у 2015 році. Справу щодо дій Ганиша досі розглядають у суді.

“Щодо Партії регіонів, яка поки не заборонена, то зараз є певні підстави для її заборони, і робити це треба було ще у 2014 році”, — наголошує правозахисник Яворський. 

Жодна законодавча ініціатива, спрямована на позбавлення мандатів представників проросійських партій, не враховує те, що на тимчасово окупованих територіях склад місцевих рад актуальний станом на 2010 рік і там є де-факто такі проросійські партії, як Партія регіонів, які зараз не забороняються в судовому порядку. Відповідно, ці чотири законопроєкти, спрямовані на позбавлення мандатів представників уже заборонених партій, не будуть стосуватися представників ПР. А значить, наша держава створить одну правову реальність на підконтрольній території, і іншу — на ТОТ.

При цьому в 2014 році суд заборонив партію “рускоє єдінство”, яку очолював Сергій Аксьонов, а вона мала значно менше представників у радах, ніж ПР.

Хоча в законопроєкті Кабміну № 7476 згадується Крим. Вносяться зміни до статті, яка визначає особливості призначення, окрім інших органів, Севастопольської міської державної адміністрації. В інших проєктах вносяться зміни до статті про дострокове припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим та інших рад.

Тобто, з одного боку, законотворці пам’ятають про Крим, а з іншого — не враховують особливостей представництва органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях.

Виходить так, що законотворці знову підходять до заборони партій суто формально — враховують лише ті партії, з якими зараз судиться Мін’юст. 

Якщо ж зараз заборонять балотуватися і претендувати на посади тим, хто був у Партії регіонів, то дуже багато партій знайдуть у своїх лавах колишніх “регіоналів”, від яких на наступних виборах доведеться відмовитись. В тому числі і партії влади.

Читати також: З якими мерами Київщини домовилися партії в умовах нових правил гри

Але просто заборона партій і заборона балотуватися всім їхнім представникам — це лише створення ілюзії, що проблему вирішено. Ніщо не завадить проросійським політикам купити іншу юридичну особу або створити її з нуля. Вони навіть можуть назвати її так само, як називалася заборонена партія.

Що стосується права балотуватися, то його не мають ті громадяни України, які п’ять років проживали на території іншої держави, та ті, хто має непогашену судимість.

Заборонити балотуватися знову всім, хто хоч колись брав участь у виборах від проросійських партій, — не вихід. Адже обмеження права обиратись без судимості за вчинення умисного злочину може бути оскаржено і в КСУ, і в ЄСПЛ. Приклади, коли раніше люстровані чиновники вигравали позови, вже маємо.

Значно важче побудувати в державі дієву систему правоохоронних органів і завершити судову реформу. Зараз, якщо щодо конкретного депутата набирає законної сили обвинувальний вирок, його повноваження достроково припиняються (ст. 81 Конституції України).

Тому для українців дуже важливо, щоб винних притягали до відповідальності. Якщо вина політика, зокрема у держзраді чи колабораціонізмі, доведена в суді, він не може подавати документи у ЦВК й балотуватися. Яскравим прикладом тут є колаборант і зрадник Олег Царьов.

Скриншот: п. 5 ст.134 Виборчого кодексу України

У 2014 році всі розуміли, що цей політик проросійський. Але це не завадило йому подати документи у ЦВК як кандидату в президенти. І ці документи ЦВК прийняла. Наразі Царьов не зможе подати жодні документи до ЦВК, оскільки через вісім років (!!!) його засудили… заочно.

Держава має задуматись над тим, що Неля Штепа отримала за рішенням Європейського суду з прав людини 3600 євро компенсації за порушення розумних строків розгляду справи проти неї за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, створення терористичної групи. Коли Штепа виграє суд проти України — це публічний ляпас всій політичній системі, яка не змогла якісно вибудувати правоохоронні органи і не провела судову реформу.

Правозахисник Володимир Яворський наголошує на тому, що кримінальні справи, які порушують проти колаборантів, це значно дієвіший та більш законний спосіб обмежити право балотуватись:

“Для прикладу, треба перевірити таких осіб на предмет порушення нових статей щодо держзради та колабораціонізму (ст. 111 ККУ). Ці статті є новими, тому притягнути до відповідальності можливо лише за порушення, вчинені після 3 березня 2022 року, коли вони вступили в дію. Звісно, після повномасштабного вторгнення представники проросійських партій стали значно обережнішими у висловлюваннях, проте правоохоронні органи володіють інструментами і для перевірки їхньої непублічної діяльності”.

Легше масово забороняти партії, позбавляти мандатів їхніх представників, але завжди є ризик, що заборонена в такий спосіб судом партія виграє в ЄСПЛ. Якщо це станеться, на представників цієї партії не будуть діяти жодні обмеження. 

Зважаючи на недосконалість судової системи та роботи правоохоронних органів, Рух ЧЕСНО зробив публічним Реєстр зрадників. Наразі, поки немає юридичної бази, яка унеможливлює для них балотування, лише громадський сектор може комунікувати виборцям, кого не варто підтримувати на виборах і хто був колаборантом чи зрадником.

Ірина Федорів, Вікторія Олійник для "ZN.ua"