Верховний Суд остаточно заборонив партію ОПЗЖ

Рішення суду першої інстанції про заборону цієї політсили залишилося в силі. Про це повідомляє аналітик Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко, який перебуває у залі суду. 

Це вже друге таке рішення ВСУ — до того 6 вересня судді вища судова інстанція України остаточно заборонила Партію Шарія. До кінця вересня ВСУ також має розглянути ще 5 апеляційних проваджень щодо відповідних рішень Восьмого апеляційного адміністративного суду, які він прийняв цього літа.

Інтереси ОПЗЖ на засіданні представляла адвокатка Юлія Котенко.

“Під час розгляду апеляційної справи адвокатка ОПЗЖ робила відчутний акцент на тому, що частина матеріалів і доказів Мін’юсту та СБУ є недопустимими, містять ознаки підробки тощо. Загалом простежувався акцент саме на процедурних моментах. Крім цього, реагуючи на доводи Мін’юсту щодо численних випадків колаборанства представників ОПЗЖ, адвокатка наполягала, що, на її думку, не надано доказів, що такі дії вчинені “в інтересах, або за дорученням” політичної партії”, — розповідає Ігор Фещенко.

Крім того, у матеріалах, які партія надала суду, наголошувалося на тому, що представники політсили засудили агресію росії, допомагають громадам благодійністю, а один із лідерів ОПЗЖ Юрій Бойко заявляв про свою підтримку створення територіальної оборони.

Це рішення Верховного Суду є остаточним для політсили на рівні України. Раніше, 20 червня, Восьмий апеляційний суд Львова своїм уже заборонив ОПЗЖ і постановив, що все майно цієї партії має бути передане державі.

Довідково. Зараз уповноваженими особами партії “Опозиційна платформа — За життя” вказані нардепи Вадим Рабінович та Віктор Медведчук, які фігурують у Реєстрі держZрадників Руху ЧЕСНО, та Юрій Бойко, який досі має звання героя України.

Читайте також: Кого з ОПЗЖ мають перевірити спецслужби та правоохоронці

Історія ОПЗЖ починається з 1999 року під назвою “Всеукраїнське об'єднання “Центр”. 

Партія двічі змінювала назву та 4 рази брала участь у парламентських виборах (у складі блоків та самостійно). Перший голова політсили Віктор Головко зараз є членом політради ОПЗЖ, а на виборах-2019 балотувався в нардепи за її списком, проте мандат так і не отримав. 

Етап під назвою “ОПЗЖ” розпочався 2018-го. Влітку того року до лав очолюваної Рабіновичем партії “За життя” вступив лідер руху “Український вибір”, кум президента рф володимира путіна Віктор Медведчук. Згодом з партії пішов голова її політради Євгеній Мураєв, а Медведчук посів його місце.

У вересні 2018 року “За життя” розпочала перемовини про об'єднання напередодні президентських виборів з ідеологічно близьким “Опозиційним блоком”. У підсумку це призвело до розколу в “Опоблоці”: група Ріната Ахметова, що не забажала об'єднуватися з Медведчуком і Рабіновичем, вигнала з фракції Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна, які в листопаді уклали із “За життя” сепаратну угоду про створення ОПЗЖ.

Читати також: Боротьба з зрадниками. Реформи VS борошно, зеленка і яйця

За задумом ініціаторів “Опозиційна платформа – За життя” мала стати майданчиком для об'єднання опозиційних сил на засадах “встановлення безумовного миру в країні”, нейтрального статусу України на міжнародній арені та “припинення економічного геноциду українців”. 

Згодом до ОПЗЖ долучилася Партія розвитку України, яку пов'язують з Льовочкіним. На президентських виборах 2019 року “Опозиційна платформа” підтримала Юрія Бойка, щоправда, він балотувався як самовисуванець.

Рух ЧЕСНО підготував виставку в Музеї агітації та політичного трешу: “Політична партії, йди нах*й”, а також “Як Крим агітували: проросійська пропаганда, джинса та чорний піар”.