Київрада збирається придбати за 1 млрд грн “Банк Січ”. Це питання можуть винести 13 вересня на сесії Київради з голосу, оскільки торги за банк продовжили до 19 вересня. Але цього питання в заявленому порядку денному поки немає.
Рух ЧЕСНО звернувся до експертів аби з’ясувати, чи доцільно так витрачати кошти платників податків.
Ось як це рішення аргументує заступник голови КМДА Микола Поворозник. У коментарі Forbes.ua він розповідає, що за допомогою банку місто буде керувати інвестиціями, розвивати цифрові сервіси, такі як “Картка киянина”, та контролювати фінанси комунальних підприємств. Поворозник зазначив, що усю відповідальність за підтримку життєдіяльності банку представники КМДА покладуть на міжнародних партнерів. А тому історія збанкрутілого банку “Хрещатик”, де громаді належало 25%, на його думку, не повториться.
Саме міжнародні партнери мають стати запобіжником, адже їх попросять увійти до капіталу та наглядової ради банку. У якій пропорції це відбудеться, залежить від кількості інвесторів — один він буде чи два. Та і загалом, усі питання відновлення роботи банку та його стратегії також узгоджуватимуться з міжнародними партнерами.
Проте експерти не підтримують таке рішення КМДА. Зокрема, банківський експерт Євген Дубогриз, який раніше працював заступником директора департаменту фінансової стабільності в НБУ, зазначає, що для європейської практики (крім Німеччини, Австрії та, частково, Бельгії — так склалося історично) непритаманно, щоб у великого міста був свій муніципальний банк.
“Це є в азійській моделі банкінгу, та ми ж обрали європейську, ми тяжіємо до європейської. Навіть у США, в Лос-Анджелесі, була спроба створити такий банк декілька років тому, це був би перший такий банк в США, але рішення заблокувала міська рада. Сказали, що дорого і не на часі. У міста відсутні компетенції у банківській справі. А вони дуже складно набуваються”, — наголошує Євген Дубогриз, експерт Case Україна.
Фахівець зазначає, що банкінг — взагалі дуже дорога справа, немає гарантій, що навіть за великих інвестицій в банк, він буде прибутковим. У такому банку місто може заробляти, а може і не заробляти.
“Гроші з комунальних підприємств ви не можете примусово направити у свій банк, адже це буде порушення антимонопольного законодавства та принципів економічної конкуренції. Підприємства самостійно обирають банк, де тримають гроші, в тому числі за розміром ставок та історією роботи банка. А якщо ви дасте вищі проценти за депозитами, ніж ринок, то на чому будете заробляти?” — пояснює Дубогриз.
Він ставить під сумнів перспективу потенційних міжнародних інвестицій.
“Міжнародні гравці чітко визначилися, де їхні інтереси. Так, ЄБРР хоче з 2011 року купити Ощадбанк. Це дуже складні процеси, які тягнуться роками, і процес досі не завершений. IFC вже підписала з Урядом угоду про участь в приватизації Укргазбанку, та процес загальмувався, в тому числі через війну. У війну інвестори не заходять, а виходять. Більше того, вже йде мова зробити банк для відбудови України — банк розвитку. Тому саме він, а не якийсь менший банк буде цікавий інвестору. Щодо тези, що Фонд гарантування вкладів заощадить кошти платників податків, то вона теж сумнівна. Бо що Фонд гарантування вкладів, що бюджет міста Києва — це кошти платників податків. І саме їх і витратять, тільки у цьому випадку заплатять саме київські платники податків”, — резюмує Дубогриз.
Його колега Марія Репко з Центру економічних стратегій переконана, що муніципальний банк Києву не потрібен:
“Місто цілком може користуватися послугами існуючих банків, ринок дуже конкурентний. Вже була практика банку Київ та банку Хрещатик — вони збанкрутіли. Корупційні ризики дуже високі: можливе виведення активів, кредитування пов'язаних з посадовими особами та їх родичами компаній, спекуляції на користь інших вигодонабувачів за рахунок коштів банку, може бути теоретично багато чого”.
У Інституті законодавчих ідей кажуть про додаткові ризики. Зокрема звертають увагу, що у законодавстві відсутні механізми функціонування муніципальних банків на відміну від державних, де є додаткові гарантії. Це створює ризики виведення коштів платників податків через різні схеми. Зокрема, своїми зв'язками може скористатися одна із партій для того, щоб заводити й узаконювати гроші.
“Все ще може повторитися історія з ліквідованим у 2016 році банком “Хрещатик”, з якого через рейдерські схеми вивели активи вартістю щонайменше 3 млрд грн. Повна вартість реалізації заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства та план таких заходів не оприлюднені. Тому рішення щодо створення Муніципального банку може обійтися громаді дорожче, ніж анонсує влада (999 млн. грн). Поспішність прийняття рішення і закритість свідчать про навмисне створення ситуації, коли в умовах воєнного стану громадськість не буде мати достатньо часу для реагування”, — зазначає Мартина Богуславець, виконавча директорка ІЗІ.
Рух ЧЕСНО намагався з’ясувати, хто з відомих політиків є з-поміж вкладників банку. У відкритій звітності є лише інформація про громадян, що мають депозити до 600 тисяч гривень без зазначення їхніх прізвищ.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО раніше повідомляв про роз'яснення Верховного Суду, яке стосувалося дерибану Біличанського лісу з боку Коцюбинської селищної ради (Святошинський район міста Києва).
Поділитись