Драма на дві дії: що відбувається у Комітеті з питань держбудівництва

Дійові особи цієї драми:
Очільник комітету Андрій Клочко – фігурант низки антикорупційних розслідувань, чиєї відставки вимагає громадський сектор після того, як він вніс законотворчу пропозицію, що негативно впливає на антикорупційні і правоохоронні органи.

Члени комітету — народні депутати, більшість з яких вважає законотворчу діяльність Клочка нефаховою і звинувачує голову комітету в тому, що він неякісно працює на посаді голови.

Привид з Банкової — на сцені не з'являється, але може вселятися в тіла нардепів і кардинально змінювати їхні позиції, що позначається на гідності народних обранців і майбутньому держави. Ті, хто його бачили, кажуть, що він двоголовий. Як це ведеться у таких п'єсах, тут треба зазначити, що персонаж це вигаданий, будь-який збіг із людиною чи особами, що живуть нині, суто випадковість.

Дія перша

Дійові особи: члени комітету і ненависний майже всім нардеп Андрій Клочко ("Слуга народу").

Члени комітету на засіданні обурені поведінкою голови комітету Клочка, вважають його (і це небезпідставно!), некомпетентним нікчемою і вимагають, щоб він залишив посаду.

Клочко мав їх на увазі, про що повідомив дипломатичною мовою і наостанок подякував. Обурені народні депутати вийшли з комітету з гордо піднятими головами і потужними заявами, що, поки кадрове питання по Клочку не вирішиться, їх на засіданні не буде.

Завіса.

Публіка приємно шокована. Починає вірити дійовим особам, але розуміє, що дії відбуваються в Україні, і тому чекає фінальної сцени.

Дія друга

Дійові особи: ті ж, але відчувається, що відбувається щось містичне, і воно дійових осіб суттєво трансформує.

На сцені з'являються нардепи і під головуванням Клочка засідають. Більшість вже мало турбують події, які були під час першої дії. Ніхто Клочку не нагадує, що він некомпетентний, і під його головуванням комітет не буде засідати. Клочко у свою чергу не нагадує колегам про їхній демарш.

Більшість дружно голосує за законопроєкт Клочка. Проти виступають одиниці. Це ще більше підкреслює ціннісне провалля і відсутність гідності у тих, в кого вселився привид.

Завіса.

Публіка перебуває в шоковому стані від того, як мутували стрижні героїв всього лише за кілька днів. І з'являється питання, чи вони взагалі були, ті стрижні, чи герої просто гарно грали свої ролі.

Епілог

Із дипломатичною заявою виходить G-7.

Якщо перекласти з дипломатичної мови на просту, але цензурну (хоча напрошуються інші слова), то їхня заява означає приблизно таке: годі робити... дурниці. Пам'ятайте, що ми вам даємо гроші на зарплати, боротьбу з ворогом і відбудову. Ми – не ідіоти, і чудово розуміємо, що на ці ресурси хтось уже поклав оком, тому хоче згорнути антикороргани, які заважатимуть красти.

Мораль цього твору така: треба думати головою і працювати в інтересах народу.

Головний герой цієї п'єси про роботу парламенту – це якийсь привид з Банкової, якого ми не побачили ні під час першої, ні під час другої дії. І через те, що він геть знахабнів, ми можемо втратити гроші на відбудову.

Народу час збирати каміння, а парламенту – відновлювати суб'єктність.

Ірина Федорів для "Української Правди"