7 проросійських партій оскаржують свою заборону у Верховному Суді

Так, наразі відомо вже про 7 із 16 подібних оскаржень. Про це повідомляє Рух ЧЕСНО.

Станом на 5 серпня відомо, що апеляційні скарги подали партії  “Соціалісти”, “Союз лівих сил”, ОПЗЖ, “Партія Шарія” та “Соціалістична партія України”. Останніми скарги на рішення Восьмого апеляційного суду Львова (ВААС) подали “Прогресивна соціалістична партія України” Наталії Вітренко та партія “Щаслива Україна” (раніше “Успішна країна”) — політична сила ексміністра доходів та зборів часів Януковича Олександра Клименка.

Верховний Суд уже почав розглядати апеляційні скарги “Союзу лівих сил” та партії “Соціалісти”, у цих справах уже відбулися перші засідання, які відвідав аналітик партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко.

“Розгляд апеляційних скарг у Верховному Суді сильно контрастує з їх розглядом у суді першої інстанції, — розповідає Ігор Фещенко. — У першу чергу йдеться про відкритість процесу. Верховний Суд допускає на засідання не лише журналістів, а й вільних слухачів, тоді як Восьмий апеляційний суд Льова, прикриваючись карантином, створював штучні перешкоди й не допустив журналістів на три чверті засідань по забороні партій”.

За словами Ігоря Фещенка, відрізняється і підхід суддів до розгляду справ. Так, зокрема, у роботі Верховного Суду наразі немає того невиправданого поспіху, який спостерігався при розгляді справ у першій інстанції. У ВААС більшість справ розглядалися за один підхід протягом щонайдовше півтори години, тоді як Верховний Суд, не встигнувши розглянути перші дві справи за один підхід, оголошував перерву і вирішував продовжувати розгляд в інші дні. 

“Різниця полягає і в тому, що судді Верховного Суду явно вивчають документи і вникають у доводи сторін — просять надати пояснення, ставлять уточнюючі запитання й до наступних засідань просять надати додаткові документи. Саме це і впливає на те, що в апеляційній інстанції справа розглядається довше, навіть якщо представники партії не беруть участь у розгляді власної скарги, як от у випадку із “Союзом лівих сил”. По перших засіданнях можемо впевнено сказати, що розгляд апеляційних скарг є відкритим і змагальним”, — додає Ігор Фещенко.

Читати також: Колиска соціалізму заборонена. Хто заїхав у політику на партії Мороза

Разом з тим різний підхід  судів до розгляду вказаних справ не заперечує того факту, що більшість заборонених партій справді є проросійськими. Передусім йдеться про риторику їхніх лідерів, яка, була критичною щодо української влади, звинувачувала Україну в невиконанні Мінських домовленостей, наполягала на тому, що Україна є під зовнішнім управлінням, експлуатувала теорії змови щодо іноземних (західних) лабораторій та військових баз тощо. 

Подібна риторика простежувалася аж до повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого. Так, лише у перший пленарний тиждень 2022 року парламентська партія ОПЗЖ аж 13 разів у своїх виступах про Мінські домовленості, про що свідчить аналіз стенограм засідань, проведений Рухом ЧЕСНО. Представники ОПЗЖ говорили про ці угоди при будь-якій нагоді — у вступному слові, під час обговорення порядку денного ВРУ, змін до положень стосовно вчинення нотаріальних дій, вдосконалення електронної форми документообігу тощо.

Хмара слів з усіх виступів нардепів від ОПЗЖ у перший пленарний тиждень 2022 року. Що більше слово, то частіше його згадували у своїх виступах представники ОПЗЖ

Окремо варто відзначити риторику представників цих партій щодо анексії Криму та війни на сході України у 2014-2021 роках, де роль росії замовчувалася або ж узагалі заперечувалася, а провина за війну повністю покладалася на українську владу, яка нібито здійснила переворот. Подібну риторику просували насамперед через підконтрольні Віктору Медведчуку телеканали та сайти, нині заборонені українською владою. І ці ж меседжі просував у своїх пропагандистських медіа й російський уряд. 

Читати також: Проросійські партії пішли на дно: які проєкти Кремля заборонив суд?

Нагадаємо, що протягом червня-липня 2022 року Восьмий апеляційний суд Львова задовольнив всі позови Міністерства юстиції й заборонив 16 проросійських політичних партій. Рішення по забороні партій “Опозиційний блок”, “Ліва опозиція”, партії “Русь єдина” (“Партія політики Путіна”) та Комуністичної партії України вже набрали законної сили й через вихід строків подання апеляційної скарги найімовірніше не оскаржуватимуться.

Водночас наразі остаточно не з'ясована доля ще 5 партій. З одного боку в реєстрі немає відповідної дати набрання рішенням законної сили, а з іншого — відсутня інформація про подання ними апеляційних скарг. Ідеться про партії “Наші”, “Держава”, “Блок Володимира Сальдо”, “Робітничу партію України” та партію “Справедливості та розвитку”.