Принципи Лугано: яка роль громадянського суспільства?

Майже кожен другий принцип стосується ролі громадянського суспільства у подальшому розвитку України. І це не випадково.

Захід відзначає, що громадянське суспільство в Україні є вкрай сильним. Війна поставила перед державою непрості задачі, для вирішення яких часто бракує не просто ресурсів, а й інституційних можливостей. Ніхто не чекав, що завтра доведеться забезпечити потреби мільйонного війська чи шукати прихисток для мільйонів вимушених переселенців. Тут громадяни в усіх куточках країни і за кордоном об’єднали свої зусилля.

Зараз громадянське суспільство — це значно більше, ніж просто топові громадські організації, які беруть участь в робочих групах парламенту чи розробляють аналітичні документи. Це по суті тисячі низових ініціатив, які часто не є інституціоналізованими. Ці ініціативні групи займаються важливими для збереження суверенітету й територіальної цілісності питаннями.

Тепер головне — максимально ефективно використати цей історичний момент для якісного державотворення.

Ще до початку повномасштабної війни влада почала консультуватися з громадськістю.  До прикладу, Кабмін почав залучати громадян до прийняття рішень і проводив публічні консультації. Під час проведення консультацій Міністерством у справах ветеранів України Рух ЧЕСНО допомагав залучати не лише представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування, а й ветеранів. 

Зараз уряд проводить публічні консультації, бо цього вимагає постава Кабміну, але залучати громадян до прийняття рішень має ширше коло органів влади, і навіть парламент.  Саме тому надзвичайно важливим є ухвалення законопроєкту “Про публічні консультації” із врахуванням правок у другому читанні. Цей законопроєкт зробить процес консультування обов’язковим для органів влади різного рівня.

Але у цьому процесі головне не лише залучення різних стейкхолдерів, яке є по суті лише участю в обговореннях, а їхня можливість впливати на кінцеві рішення.

Можна, для прикладу, згадати Конституційну асамблею при зрадникові Вікторі Януковичі, куди увійшли по суті “свої”, і цих “експертів” було до 100 осіб. Робота асамблеї так і не дала жодних суспільно важливих результатів, а зміни до Конституції вносилися ті, які були потрібні Януковичу.  Тобто можна організовувати які завгодно формати обговорень і долучати експертів чи ГО, але якщо нема впливу на прийняття рішень — це підміна понять.

В умовах війни нам доведеться дуже швидко напрацьовувати рішення, але і без залучення не обійтися. І за цих умов залучення має бути значно глибшим, ніж раніше. 

Те, від чого в Лугано всі були у захваті, це наша “Дія”. Такого нема ніде в Європі. Саме Дія допомагає нам залучити, до прикладу, громадян, які втратили житло, до прийняття рішень, які відповідатимуть їхнім інтересам. І наступний крок — перехід до двосторонньої комунікації.

Громадський сектор також може допомогти із якісним залученням стейкхолдерів, моніторити зібрані пропозиції й те, чи вони були зрештою враховані під час напрацювання рішень законотворцями чи Кабміном. Тобто за рахунок власної експертності допомогти із втіленням реальних побажань і потреб українців.

Воєнний стан — це не привід виключати громадськість із процесу прийняття рішень. Навпаки активні і свідомі громадяни можуть долучатися до напрацювань якісних рішень. Рішення, які враховують інтереси різних сторін, вони найбільш цінні.

Одним із ключових питань для України є відбудова. У Лугано чітко дали зрозуміти, що кошти на відбудову України захід дасть лише за умови проведення реформ. Всі ми розуміємо, що одні з головних проблем, які нам доведеться долати — це корупція та налагодження якісної роботи правоохоронних органів та судів.

Саме тому роль громадських організацій, які не перший рік адвокатують законодавчі зміни для проведення реформ та є вочдогами, посилюється — на цьому наголошують і наші міжнародні партнери.

Лише громадський сектор може бути гарантом прозорості інвестицій у відбудову, і влада має розуміти, що наявність корупційних схем у цьому процесі ставить під загрозу подальше фінансування відновлення усієї країни. І це розуміння має так само виражатися і в комунікації влади, яка декларує заохочення ГО долучатися до реформ і залучати щонайбільше незалежних експертів до відновлення країни. 

Зволікання із запровадженням реформ, як і з призначенням очільника САП, ставить під загрозу євроінтеграційні процеси.

Рух ЧЕСНО — вотчдог в українській політиці. Ми не просто вимагаємо проводити ті, чи інші реформи і вносимо напрацьовані нашими аналітиками пропозиції, а й стежимо за якістю політичних кадрів. 

Вже зараз ми бачимо, в лавах яких партій є державні зрадники чи фігуранти антикорупційних розслідувань. Тож загалом можемо зробити висновок, що історія розбудови українських партій — це історія неякісного партійного будівництва. 

Те, що у суспільстві виникли тисячі ініціатив, де себе проявляють свідомі, активні й ціннісні громадяни, які мають різні компетенції, це надзвичайно важлива можливість для партійного будівництва якісно оновитися й залучати цих громадян до своїх лав. 

Громадський сектор, який чудово розуміє, яку ціну платить наш народ за якісні зміни в країні, і тут має виконати важливу функцію для державотворення і не допустити, щоб корумповані чиновники і політики могли і далі гальмувати розвиток української демократії. А активна участь українців у протидії ворогу на всіх рівнях уже показала, що кадри для такого партійного будівництва точно знайдуться.

Велика відбудова завжди пропонує великі можливості, у тому числі й для реальної інтеграції громадянського суспільства та всіх українців до змін в країні. Тепер головне для влади — не згаяти таку можливість, а дослухатися до порад наших міжнародних друзів, скористатися можливостями громадянського суспільства та кожного громадянина, який прагне і вже готовий долучитися до реформ.

Віта Думанська для "LB"