Конфіскація майна проросійських партій: що отримає держава?

Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив усі позови Міністерства юстиції й заборонив 16 проросійських партій, але деякі з них вже подали апеляцію. Згідно з рішенням суду все майно, кошти та інші активи цих партій конфіскуються на користь держави. Мова йде про десятки об'єктів нерухомого майна та автомобілів. Рух ЧЕСНО дослідив, що саме може отримати держава, коли рішення судів наберуть законної сили.

Зауважимо, що частина партій оскаржують свою заборону, тому не все згадане в тексті майно гарантовано перейде у державну власність.

Історично склалося, що нерухомим майном володіють переважно партії, зареєстровані у 90-х роках. Як це майно набувалося, зараз сказати складно. Досить часто ця нерухомість хоч і невелика за площею, але цінна, зважаючи на розташування. Наприклад, Прогресивна соціалістична партія України Наталії Вітренко з 2004 року володіє офісом на Хрещатику у Києві загальною площею 73 м².

Будинок за адресою вулиця Хрещатик, 42. У його внутрішньому дворі знаходиться будинок 42а, в якому і розташовано офіс Прогресивної соціалістичної партії України.

Цей офіс партія Вітренко отримала у власність 2004 року за 250 тис. гривень (або 47 тис. доларів згідно із курсом валют у день купівлі квартири). Згідно з партійною звітністю, балансова вартість цього приміщення становить всього 213 тис. гривень. Очевидно, оцінка є застарілою, а реальна вартість офісу може сягати принаймні кількох мільйонів гривень.

Одразу чотири об’єкти нерухомості має і Соціалістична партія України, щоправда, не у столиці. Одна із квартир СПУ знаходиться у старому будинку за адресою Котляревського, 20 у Чернівцях. Загальна площа двокімнатної квартири — 89,5 м².

Квартира належить Чернівецькій обласній організації СПУ.

Оціночна вартість квартири, озвучена представниками Мін’юсту на судовому засіданні, становить близько 15 тис. гривень, втім, ця оцінка, найімовірніше, не актуальна. За повідомленнями місцевих медіа, у 2021 році середня вартість 1 м² на вторинному ринку Чернівців становила близько 20 тис. гривень. Якщо брати за основу саме таку оцінку, то вартість чернівецької квартири СПУ становить 1,8 млн гривень.

Також СПУ має нерухомість у Миколаєві. Квартира площею майже 70 м² по вулиці Спаській, 14, згідно з очевидно застарілою оцінкою, коштує 21 тис. гривень. Судячи із цін на сайтах нерухомості, вартість квартир такої площі коливається від 30 до 70 тис. доларів.

Миколаївський офіс СПУ знаходиться у багатоповерхівці по центру фото.

У Сумах СПУ володіє нежитловим приміщенням площею 89 м² поруч із обласною радою (вул. Соборна, 19). Знайти аналогічні за площею та розташуванням приміщення для визначення його орієнтовної вартості нам не вдалося, однак, зважаючи на вартість іншої нерухомості, нежитлове приміщення СПУ в Сумах може коштувати принаймні кілька десятків тисяч доларів.

Сумське приміщення СПУ в чотириповерховому будинку по центру зображення (будинок, який на вигляд має три поверхи).

Крім цього, Соціалістична партія України володіє вбудованим приміщенням у Луганську (Героїв ВОВ, 4а) площею 50 м². Повноцінна передача саме цього об’єкта нерухомості на користь держави відбудеться вже після деокупації Луганська.

Цікаво, що за версією СБУ викладеною в рішенні про заборону Соціалістичної партії України Ілля Кива захопив владу у партії заради того, щоб заволодіти її нерухомістю.

“У 2018 році.. Кива І.В. рейдерським шляхом захопив «Соціалістичну партію України», фальсифікувавши документальні матеріали СПУ (протоколи з’їзду тощо), згідно з якими була здійснена державна реєстрація. Ініціатива І.Киви була спрямована на захоплення об’єктів нерухомості Соцпартії,” — йдеться у рішенні суду з посиланням на лист СБУ до Міністерства юстиції.

Щоправда, більш правдоподібною є версія, що Кива привласнив СПУ з метою впливу на президентські та парламентські вибори 2019 року.

Якщо ж Кива й справді хотів надбати собі нерухомості через рейдерство партій, то йому варто було б братися не за СПУ, а за КПУ, яка і є найбільшим власником нерухомості серед всіх політичних партій країни.

Згідно із ухвалою про забезпечення позову партія володіє 61 об'єктом нерухомості — квартирами, офісами, гаражами та навіть земельними ділянками.

Загалом площа офісів та квартир партії перевищує 4,5 тисячі квадратних метрів. В ухвалі суду відсутні дані про площу приміщень, які належать партії, але нам вдалося порівняти ці дані із звітом партії за 4 квартал 2019. В ухвалі суду вказано одразу 10 об'єктів нерухомості, яких немає у партійній звітності, тож загальна площа майна партії суттєво більша за вказані 4,5 тисячі м².

Одне з найбільших та, очевидно, найцінніших приміщень КПУ має у Києві поруч зі станцією метро Політехнічний інститут. Будинок на вулиці Гаврилишина, 7 складається з двох частин — 7-поверхової та 2-3-поверхової. Із наявних даних складно сказати, які саме приміщення у цьому будинку належать партії. Втім, зважаючи на площу, воно в будь-якому випадку є цінним.

У Києва на вулиці Гаврилишина, 7 КПУ володіє нежитловим приміщенням площею майже 800 м².

Нерухомість КПУ розкидана по всій країні — від Закарпаття до Луганщини й від Криму до Сумщини. Втім найбільше об’єктів партія має саме на Донеччині, Луганщині та у Криму. Лише у Сімферополі на вулиці Долгоруковській партія має 7 квартир та офісів. На цей момент більшість нерухомості комуністів перебуває на тимчасово окупованих територіях (34 з 61 об'єктів).

Втім, під конфіскацію може попасти не все майно КПУ. При верифікації даних ми виявили кілька об'єктів, які фігурують у звітності партії за кінець 2019 року й відсутні в ухвалі суду. Йдеться про невелику квартиру в центрі Горішніх плавнів (20,8 м²) та нежитлове приміщення в смт Любешів Волинської області на 216 м². За нашою інформацією, приміщення на Волині партія могла продати на початку 2021 року, але квартира у Горішніх Плавнях досі перебуває у власності партії. Інформацію про ці об'єкти Рух ЧЕСНО передав Міністерству юстиції.

Читати також: Колиска соціалізму заборонена. Хто заїхав у політику на партії Мороза

Загальну вартість майна КПУ, яке в перспективі перейде у державну власність, оцінити складно, адже частина з нього в окупації, частина в невідомому стані, а частина розташована у маленьких містечках та селах. Втім за рахунок об'єктів в облцентрах та у столиці вартість цього майна може сягати десятків мільйонів гривень.

Серед заборонених партій автомобілями володіє лише Комуністична партія України. Згідно із даними ухвали партія у власності партії є 16 авто. Йдеться передусім про вітчизняні “Славути” (ЗАЗ-110307) 2004-2008 років випуску. Також, партія має дві “Газельки”. Найновішою в автопарку КПУ є LADA Samara 2012 року виробництва.

Зважаючи на вік автомобілів та їхній невідомий технічний стан оцінити вартість автопарку КПУ неможливо. “Славута” на профільних сайтах стартує від кількох сотень до кількох тисяч доларів. Складно сказати також, і де перебувають ці машини. Принаймні 6 з них належать партійним осередками з Донеччини і Луганщини, тому цілком ймовірно, що знаходяться на окупованих територіях.

На жаль, ще у березні 2020 року український парламент позбавив громадян і контролюючі органи доступу до фінзвітності політичних партій. Зробили це парламентарі в одному пакеті зі змінами в законодавство, які мали б полегшити наслідки карантину, запровадженого після спалаху COVID-19. 

Щоправда, послаблення для бізнесу були короткостроковими, буквально на місяць-два, тоді як політичним партіям нардепи дозволили не звітувати аж до завершення карантину. Востаннє його продовжили до серпня 2022 року. Тому про фінансовий стан партій можемо говорити лише в загальних рисах, із багатьма припущеннями.

Зважаючи на спроможність багатьох партій раптово під вибори заводити на партійні рахунки десятки, а то й сотні мільйонів гривень, можна було б очікувати суттєвого поповнення державного бюджету України. 

Втім, цього не станеться. По-перше, ці гроші партії заводять під конкретні витрати під час виборів, і вкрай рідко хоча б частина коштів залишається на партійних рахунках після кампанії. Більшість партій між виборами подає до НАЗК пусті звіти. Таке відбувається навіть тоді, коли їхні лідери ведуть активні рекламні кампанії, як-от осіння кампанія Євгенія Мураєва, яку формально вів телеканал “НАШ”.

Реклама телеканалу “НАШ” із зображенням Євгенія Мураєва й анонсом його “політичного маніфесту”, який він проголосив в ефірі телеканалу. Вересень — жовтень 2021 року.

Суттєві залишки коштів саме на партійних рахунках можуть бути хіба що у парламентської “Опозиційної платформи — За життя!”. І це не приватні кошти, а кошти державного фінансування, яке партія востаннє отримала у першій половині лютого, буквально за півтора тижня до повномасштабного російського вторгнення. Ймовірно, якась частина із 33,2 млн гривень, отриманих партією в лютому, все ще залишається на її рахунках. 

Нагадаємо, 20 березня 2022 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій. 

Суд уже заборонив діяльність 16 партій. Це зокрема ОПЗЖ, “Опозиційний блок”, Партія Шарія, “НАШІ”, “Блок Володимира Сальдо”, Соціалістична партія України, “Держава”, “Соціалісти”, “Справедливість та розвиток”, “Ліва опозиція”, “Союз лівих сил”,  Прогресивна соціалістична партія України та “Русь Єдина” (Партія політики путіна).

Ігор Фещенко для "Главкома"