Якими мають бути наступні кроки влади після заборони "Опозиційної платформи — За життя?
20 червня Восьмий апеляційний суд міста Львова заборонив проросійську партію ОПЗЖ.
На відміну від десяти попередніх заборонених партій, які є доволі маргінальними й не мають суттєвого представництва у радах, ОПЗЖ — друга за чисельністю партія у парламенті, яка має щонайменше 3,4 тисячі представників у місцевих радах.
Політсила посіла третє місце на виборах 2020 року і набрала майже 10% мандатів.
Рух ЧЕСНО вирішив дослідити, які партії представляли політики з ОПЗЖ раніше. Зараз це особливо цікаво, адже сама по собі заборона партій не позбавляє права політиків, які цю партію представляли, балотуватися знову і створювати нові політичні проєкти.
Зараз уповноваженими особами партії значаться нардепи Вадим Рабінович та Віктор Медведчук, які фігурують у Реєстрі держZрадників Руху ЧЕСНО, та Юрій Бойко. Політичний проєкт раніше називався ВО “ЦЕНТР” і має свою історію.
Якщо говорити про роботу у парламенті під час воєнного стану, то значна частина представників саме цієї партії не бере участі у засіданнях і по суті є втікачами та прогульниками.
Таким чином вони не виконують присягу, яку давали народу України.
Низка народних депутатів ОПЗЖ, як і депутатів місцевих рад, поповнили Реєстр держZрадників від Руху ЧЕСНО. Саме з-поміж представників цієї партії зрадників і колаборантів найбільше.
Заборона партії не завадить її представникам створити нову політичну силу і переобиратися знову. А це означає, що проросійські сили зможуть мати вплив і на політику національного й місцевого рівнів.
Навіть зараз, коли нардепи ОПЗЖ створили кілька депутатських груп — “Платформа за життя та мир” і “Відновлення України”, вони все ще, як раніше повідомлялось, можуть мати доступ до держтаємниць.
Рух ЧЕСНО проаналізував увесь список партії ОПЗЖ, який був представлений на виборах 2019 року, і дослідив, від яких політичних партій раніше балотувалися ці політики.
Дуже великий пласт політиків у списку був з уже забороненої партії “Опоблок” (8 скликання) та Партії регіонів (5, 6 та 7 скликання), яка, до речі, досі не заборонена і функціонує — принаймні на папері.
Від ОПЗЖ до парламенту йшли й колишні нардепи з блоку “Не так”, який створили тоді новий проєкт на противагу проукраїнським політикам.
І по суті ті ж політики до того були у парламенті від СДПУ(о) під час 2, 3 і 4 скликання. І це не дивно, бо цю політсилу також очолював Віктор Медведчук, і до неї входив держZрадник Нестор Шуфрич.
У 2005 році СДПУ (о) заявила про перехід в опозицію до помаранчевої коаліції
Зрештою чинним нардепом є й Юлій Іоффе, який у першому скликанні пройшов від КПРС.
На фото Іоффе по центру
І хоча компартія, як і комуністична ідеологія, перебувають під забороною в Україні вже майже 10 років, це не заважає Іоффе переобиратися у парламент то від “Опоблоку”, то від ПР, то від ОПЗЖ. Завадити балотуватися може лише відповідний вирок суду щодо конкретного громадянина.
Тому, щоб зупинити цей процес політичного колабораціонізму і держзрадництва, треба, щоб правоохоронні органи йшли до суду й притягали порушників до відповідальності.
Читати також: Zрадники і заборона партій. Що нам робити, щоб це не повторилося знову
Усіх, хто має інформацію про державних зрадників чи колаборантів, просимо писати Руху ЧЕСНО на [email protected]. Головна мета нашого реєстру — це не лише превенція, а й постійна адвокація притягнення колаборантів і держзраднків до відповідальності.
Нагадаємо, що окрім ОПЗЖ у судовому порядку вже заборонили “Опоблок”, НАШІ, “Блок Володимира Сальдо”, “Соціалістична партія України”, “Держава”, “Соціалісти”, “Справедливість та розвиток”. Єдина партія, яка подала зустрічний позов — це проросійський політичний проєкт “Прогресивна соцпартія України”.
Читати також: Колиска соціалізму заборонена. Хто заїхав в політику на партії Мороза?
Мін’юст подав позови про заборону ще низки партій. Це сталося після того, як їхню діяльність “призупинило” РНБО. Серед них “Опозиційна платформа — За життя”, "Партія Шарія", "Ліва опозиція", "Союз лівих сил", "Прогресивна соціалістична партія України", "Соціалістична партія України", "Блок Володимира Сальдо".
Ірина Федорів для LB.ua
Поділитись